Новоолександрівська ваговозна

2881
Новоолександрівська ваговозна Джерело: jockeyclub.com.ua
Назва породи Новоолександрівська ваговозна Novo-Aleksandrovsky weighty
Тип тварини Коні
Напрямок Коні - упряжні
Компанії племрепродуктори ДП «Новоолександрівський кінний завод №64» ДП «Дібрівський конезавод №62»

Історія

Оригінатор – Інститут тваринництва УААН. Початок роботи щодо виведення ваговозної породи коней в Україні припадає на 1868 рік, коли в Полтавську область було завезено ваговозів із західноєвропейських країн, переважно із Бельгії. Місцевих кобил (частково поліпшених різними іншими породами) схрещували з гірськими бельгійськими ар-денами, меншою мірою з брабансонами і першеронами. Селекційна робота будувалась на кросах ліній з одночасним застосуванням інбридингів. У результаті був одержаний тип коня, що характеризувався невеликим ростом, широким, бочкоподібним корпусом, на низьких сухих, правильно поставлених ногах, з легкою головою, короткою, широкою шиєю, довгим, роздвоєним, широким, помірно звислим крупом.

Племінне ядро породи зосереджене у 8 кінних заводах – Новоолександрівському, Дібрівському, Лимарівському, Стрілецькому, AT «Павлівське», Лозовському, Ягільницькому, Олександрійському, на 40 племінних фермах, у приватних власників. Чистопородне поголів’я у господарствах усіх форм власності становить понад 4000 голів, у тому числі майже 1100 кобил трьох років і старше та 650 жеребців-плідників. Зазначене поголів’я належить до 8 ліній та 16 маточних родин. В Україні коней цієї породи розводять у Сумській області.

Стандарт породи

Коні невеликі (жеребці – висота в холці – 149 см, коса довжина - 191 см. Обхват п’ястка – 21 см), масивні (маса жеребців 590, кобил – 560 кг), мають гармонійну будову тіла, суху конституцію. Переважають масті – руда, рудо-чала, гніда, гнідо-чала, бура та ін.

Господарська характеристика

Використовують на різних сільськогосподарських і транспорт­них роботах, плідників— як поліпшувачів робочого й продуктив­ного конярства.

Енергійний і разом з тим врівноважений темперамент, відрізняються досить високою працездатністю, довголіттям і продуктивністю. Максимальне тягове зусилля 669 кг. На роботах їх починають використовувати з 2,5–3-річного віку, а після трьох років — для відтворення. Кобили здатні виявляти ви­соку молочність, за лактацію одержують до 2500–3000 кг молока.