Першеронська

Історія

Першеронський кінь була виведений у Франції, в провінції Перш.Точних даних про походження першерона немає, проте відомо, що це дуже стара порода. Є докази того, що в цій області ще за часів льодовикового періоду проживали коні, що нагадують першерона. Дуже ймовірно, що ще в VIII ст. з місцевими кобилами схрещували арабських жеребців, привезених до Європи мусульманами. За деякими даними, на території Перша розводили рухливих коней для кінноти ще за часів Цезаря. Пізніше, в епоху лицарства, з’являється масивний, міцної статури верховий лицарський кінь, здатний нести вершника у важких обладунках, він то і став прообразом першеронської породи. Але пройшли століття, лицарська кавалерія зійшла зі сцени, а першерони перетворилися на упряжних коней.Одним з перших знаменитих першеронів був Жан ле Бланк (народжений в 1830 р.), який був сином арабського жеребця Галліполі. Протягом століть до першеронів періодично доливали арабську кров, в результаті чого сьогодні ми бачимо одну з найелегантніших важких порід у світі. Вплив араба простежується і на надзвичайно м’якому і активному русі цієї породи. Центром розведення першеронской породи став конезавод Le Pin, який в 1760 році імпортував декілька арабських жеребців і схрещував їх з першеронами.

Стандарт породи

Сучасні першерони – це великі, костисті, масивні коні, вони сильні, рухливі та доброго норову. Висота першеронів коливається від 154 до 172 см, в середньому 163,5 см в холці. Забарвлення – біле або вороне. Будова тіла: благородна голова з широким опуклим чолом, м’якими довгими вухами, живими очима, рівним профілем і плоским носом з широкими ніздрями, довга вигнута шия з густою гривою, косе плече з вираженою холкою. Широкі глибокі груди з виразною грудиною, короткий рівний хребет, м’язисті стегна, бочкоподібні ребра, довгий м’язистий широкий круп, сухі потужні ноги. Одним з найкрупніших першеронів був кінь по кличці Доктор Ле Джіар. Народився він у 1902 році. Його висота в холці становила 213,4 см, а важив він 1370 кг.

Господарська характеристика

У 1976 р на Всесоюзних змаганнях першеронська кобила Слива провезла без зупинки лозневий прилад з силою тяги 300 кг на 2138 м, що є рекордом в даному виді випробувань. Розрізняються два типи першеронів: великий – більш поширений; маленький – досить рідкісний. Першерон останнього типу був ідеальним конем для диліжансів і поштових колясок: в 1905 році єдина компанія омнібусів в Парижі володіла 13777 першеронами (Омнібус – вид міського громадського транспорту, характерний для другої половини XIX століття. Багатомісний (15–20 місць) візок на кінній тязі. Попередник автобуса).Сьогодні першерона використовують тільки в сільському господарстві, в багатьох парках і зелених зонах він перевозить транспорт з туристами. Також, завдяки його унікальним особливостям, його використовують для поліпшення інших порід. Незважаючи на те, що це важкий кінь, він має надзвичайно елегантні і легкі рухи, а також величезну витривалість, що дозволяє в день подолати риссю відстань в 56 км.