Фелл

Історія

Фелл – одна з класичних англійських порід. Предками цих поні були дикі європейські поні, що мігрували на Британських островів близько II ст. до н.е. Фелл поні вважаються близькими родичами дейльського поні і дуже схожі з ним за зовнішніми характеристиками. Перші ж згадки про цих коників відносяться до часів давньоримських поселень в Англії, коли вони використовувалися як возні робочі тварини. Саме в той період відбувалося змішування цих місцевих поні з фризькими кіньми римлян. Довгі роки фелл поні використовувалися в якості транспортного засобу, для перевезення вантажів, при випасанні овець, в упряжі екіпажів. Офіційне визнання порода отримала лише в 1916 році, тоді ж було створено Товариство поні фелл.

Стандарт породи

Висота цих поні в холці досягає 135–142 см. У них маленька голова з прямим або злегка «баранячим» профілем, короткі і загострені вуха, виразні очі і широкі ніздрі. Шия фелл злегка чубата, видовжена і мускулиста, тулуб сильний і атлетичний, спина – довга і опукла. Загривок представників цієї породи піднесений, спина довга і пряма, живіт широкий і глибокий, ребра також широкі і закруглені, круп широкий, короткий і похилий. Хвіст поні посаджений низько. Грива дуже пухнаста і шовковиста. Кінцівки м’язисті і сильні з короткими і потужними передпліччями, плоскими п’ястками, щільними сухожиллями і з міцною кісткою. Скакальні суглоби у цих маленьких тварин низькі і широкі, бабки короткі, копита міцні, розгорнуті в п’яті, з дуже міцним рогом синього відтінку. Масті в породі ворона, бура, гніда, рідко зустрічається сіра.

Господарська характеристика

Фелл поні має слухняний характер і енергійний, живий темперамент. Він невибагливий, витривалий і працелюбний. У нього зручний, плавний хід.

Використовується Фелл для робіт в полі, під сідлом і в упряжі.