Чистокровна верхова

Історія

Найрозповсюдженіша в світі серед верхових порід коней. Виведена в Англії у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. складним відтворювальним схрещуванням місцевих кобил верхового типу з жеребцями арабської, персидської, турецької, варварійської, туркменської та інших порід. Породні ознаки чистокровних верхових коней формувалися протягом тривалого розведення бажаних помісей «у собі» в умовах м’якого клімату, повної забезпеченості кормами, в тому числі й високоякісними пасовищами, застосування спеціального тренування та випробування на скачках.

В Україну чистокровних верхових коней почали завозити в кінці XVIII ст. В різні часи їх використовували для поліпшення існуючих та створення нових порід коней, таких, як орлово-ростопчинська, стрілецька, донська, будьонівська, кустанайська, новокиргизька, кушумська, українська верхова та ін.

Стандарт породи

Коні чистокровної верхової породи великого зросту, мають добре розвинений тулуб, суху будову тіла, сильні м’язи, енергійні рухи. Середні проміри (см): висота у холці жеребців – 163, кобил – 160, обхват грудей – відповідно 186 і 184, обхват п’ястя – 20,5 і 19,5. Масті – гніда, руда, ворона, сіра. До вад екстер’єру відносять козинець, звислий круп, прямі бабки, курбу, жабку, рорер.

Господарська характеристика

Представники цієї породи дуже вибагливі до умов утримання, годівлі, виховання і догляду. Порушення їх супроводжується істотною затримкою розвитку молодняку, різким зниженням його іподромного класу та якістю приплоду. На це слід звернути увагу, особливо у випадках, коли поліпшувачами робочих коней використовують чистокровних верхових жеребців.

Найціннішими ознаками чистокровних коней є висока жвавість, стійка передача нащадкам якостей породи, скороспілість. Так, рекорди на 1000 м становлять: світовий – 53,3,58 с., 59,2 с. Основою для добору чистокровних коней є результати іподромних випробувань. Щорічно на іподромах нашої країни розігрують близько 20 традиційних призів, диференційованих за віком і статтю коней та дистанціями.