Бевернська

Історія

Невибаглива порода виведена в бельгійському місті Беверен в XIX столітті, в результаті схрещування кроликів Святого Миколая, віденського голубого і брабанкінів. Оригінальне забарвлення – блакитне, стандарт для якого було встановлено в 1902 році в Бельгії, в 1925 році лінія була визнана в Америці, поширившись незабаром по всьому світу.

Стандарт породи

Великі кролики з напів арочним тулубом, при якому верхня лінія, якщо дивитися з боку, полого описує правильну мандоліноподібну форму. Широке тіло щільне і глибоке, з добре розвиненою задньою частиною і міцним попереком. Вуха довгі – до 15 см, V-подібної форми. Вага дорослих самців в межах 3,5–5 кг, самок — 4,5–5,5 кг. Шерсть типу роллбек, блискуча, густа, шовковиста, волокна досить довгі, в межах 3–4 см.

Найбільш поширене основне блакитне забарвлення, також існує чорне, біле, шоколадне і лілове. Очі у бевернського кролика блакитного забарвлення блакитно-сірі, у білих – блакитні, у чорних – карі.

Господарська характеристика

Бевернські кролики – врівноважені, спокійні і кмітливі тварини. У порівнянні з іншими породами кроликів вони здаються розслабленими, трохи ледачими, що робить їх чудовою виставкової породою і чудовими домашніми вихованцями.

Самка приносить в середньому 8 кроленят, показує відмінні материнські якості, дбайливо виходжуючи потомство. Молочних ласкавих кролиць бевернської породи можна використовувати в ролі названої матері для кроленят будь-яких порід.