Саландер

Історія

Саландер – кролик з забарвленням шубки настільки досконалим, що здається намальованим майстерною рукою художника. З’явилася ця ефектна порода в Голландії 1970-х років, а пізніше унікальне забарвлення, що полюбилося заводчикам, було додане іншим породам – ​​баранам і левоголовим кроликам. Порода з’явилася завдяки щасливому випадку, який іноді виступає на боці заводчиків і відповідальний за появу інших дивно красивих порід – рекс і сатин. У 1970 роках в Голландії, від схрещування тюрінгзького кролика і шиншили забарвлення агуті з’явилися особини з помітним забарвленям саландер. Ознаку тут же взялися закріплювати, відбираючи кроликів з найбільш характерним забарвленням і злучаючи їх між собою. Порода, яка відноситься до хутряних, отримала стандарт в Великобританії, і там же зафіксована як рідкісна.

Стандарт породи

Щільний кролик з добре розвиненими м’язами, середня вага 2,7 – 4 кг. Тип округлого тіла – комерційний, ноги короткі, потужні. Голова велика, широка, шия майже непомітна, у самок часто розвивається об’ємне підгруддя. Довгі, міцні, вкриті густою шерстю вуха розташовані вертикально.

Хутро – щільний флайбек, м’який і шовковистий на дотик. Світло-сірий основний колір шубки переходить в насичений темно-сірий тон на животі, боках, мордочці, щоках і зовнішньої поверхні вух. На перший погляд забарвлення схоже на соболью варіацію нідерландського карликового кролика. Але забарвлення саландер більш колоритне і є результатом дії гена cchd (темна шиншила). У нідерландського карлика тони м’якші, а схема забарвлення обумовлена ​​дією гена cchl (світла шиншила).

Пойнти саландера – мордочка, вуха, лапи і хвіст дуже яскраві, темні, що на загальному світлому тоні формує привабливий контраст. Примітна властивість породи, її родзинка в тому, що забарвлення кроликів чіткістю малюнка створює враження майстерно намальованого тушшю етюду.

Господарська характеристика

Хоча ця порода не дуже поширена і саландер рідко тримають як домашніх вихованців, враження любителів, які поселяють цих кроликів в будинку, найпозитивніші.

Єдиний недолік – активні, живі і дуже сильні тварини не дуже люблять настирливого тискання і погладжувань, тому їх не рекомендують для сімей з маленькими дітьми.