Віталій Шкрібляк мав на Запоріжжі близько 7 га під овочами, високотехнологічні теплиці, власну торгову марку. На його господарство ми завітали 21 лютого 2022 року. За день до повномасштабного вторгнення, він саджав салат. Але вже за кілька днів вступив до формувань ТРО. 

Господарство Віталія Шкрібляка залишилося на тимчасово окупованому Запоріжжі. Торік, після демобілізації, фермер шукав вільну землю і знайшов її на Одещині, у ФГ «Пан Білан». Його засновник Віталій Білан виділив йому землю сказав: «Відновлюйся». Як фермер повертає свій бізнес, чому зелені на Півдні заважають теплі ночі і навіщо він збирає дощову воду, читайте далі.

---

Як фермер відновлює салатний бізнес після окупації

Фермером Віталій Шкрібляк ставати не збирався. Але виріс м. Кам'янка-Дніпровська біля Мелітополя, де всі вирощували томати й огірки. Тому, коли у 1994 році закінчив карʼєру військового, почав вирощувати овочі у закритому ґрунті. Вже у 2010 році він замислився, що треба займатися ще чимось. Остаточно все вирішив 2014 рік.

«Тоді московські ринки закрилися. Дехто ще знаходив, куди подіти продукцію, але я розумів, що мені вже треба щось робити. І у 2015 році почав вирощувати салати», — згадує він.

Культура тоді була доволі ексклюзивною, тож покупцям ще доводилося пояснювати, що салат може і полежати, і дорогу витримати. Перед великою війною в господарстві вже працювала окрема салатна лінія, були власна торгова марка ТМ Fresh Salat й онлайн-продажі, а салати росли цілорічно. 

«Це інший вид діяльності. Є додана вартість у вирощуванні круглий рік, особливо взимку. Є своя специфіка цього виробництва, не кожен у таке полізе», — пояснює він.

Для Віталія Шкрібляка це виробництво було справою життя, яку він побудував з нуля. Але, майже 0,6–0,7 га теплиць, опалюваний маточник, який добудували якраз перед вторгненням, 7 га відкритого ґрунту —  усе це лишилося на тимчасово окупованій території.

Торік він демобілізувався і почав шукати вільну землю. Думав про місця, де служив або ділянку під Дніпром. Зрештою все вирішила поїздка до давнього знайомого Віталія Білана, засновника ФГ «Пан Білан» на Одещині.

«Пояснив, чого хочу, і він мені  сказав: «Он тобі земля, бери, сади, що хочеш роби. Відновлюйся», — розповідає Віталій Шкрібляк.

Салат у скляній теплиці  — про проблеми та рішення

На Одещині  Віталій Шкрібляк працює у скляній теплиці площею 0,4 га. Також обробляє ділянки на відкритого ґрунту. Умови тут, на перший погляд, майже такі ж, як на Запоріжжі. Але близькість моря вносить свої правки. 

«Ґрунти інші, вологість від моря, вітер. Не все виходить, як удома», — визнає він.

Найбільше сюрпризів піднесло скло. Воно вважається найдовговічнішим покриттям для теплиці, але й найвибагливішим, бо сильно нагрівається. Опіки від сонця, каже фермер, бувають навіть у зелені, яку вирощують на гідропоніці. 

Вирощування салату на Запоріжжі

Першу розсаду фермер почав вирощувати саме під склом, і вона вийшла дуже стресованою. Щойно її винесли на відкриту ділянку, проблеми зникли. Тепер фермер шукає, як поєднати Південь, скло і салат. 

Також він встановив крапельний полив, який подає воду просто до кореня через трубки, і спринклерний — коли вода падає на рослини через розпилювачі, як дощ. У теплиці також стоять поливні штанги — це труби з форсунками, які рухаються над грядками і рівномірно зрошують рослини. До речі обладнання для поливу він отримав завдяки допомозі від Prosper Global (раніше — Mercy Corps).

Щоб лише підтримувати вологу в закритому ґрунті, щодоби треба до 10 м3 води. А технічна вода вже майже закінчується. Тож Віталій Шкрібляк почав збирати дощову воду і помітив, що вона цікава за складом.

«Прилад визначив, що солей у ній менше, ніж у технічній. Віддам додатково її на аналіз, щоб розуміти, як вона працюватиме на рослинах. Тож зараз проходжу новий рівень фермерства — салат під склом з мінімумом води», — каже фермер.

 Технологія вирощування салатів на Півдні України

Салат росте швидко, але примхливий до температури. Від посадки до збору, за словами Віталія Шкрібляка, навесні й улітку минає 30–45 днів, і все залежить від того, наскільки тепло. Найбільше на півдні шкодять навіть не денна спека, а теплі ночі.

«Для салату дуже проблемні нічні температури. Якщо вони понад 20℃, це вже біда. Він не хоче рости, хоче давати насіння, іти в стрілку. Це найбільша проблема Півдня. Щоб салат нормально ріс, удень має бути тепло, а вночі прохолодно», — пояснює фермер.

Друга складова успіху — ґрунт. Щоб він не втомлювався, потрібна сівозміна.

«На третій-четвертий рік вже видно, що одна й та ж культура на тому й самому місці — це проблема. У закритому ґрунті нема куди розігнатися, бо теплицю на іншу ділянку не перенесеш», — каже він.

Тож у теплицях фермер замість переміщення культур робив ставку на догляд за ґрунтом. Першим кроком була соляризація, тобто прогрівання ґрунту.

«Я чи не першим в Україні піднімав це питання ще у 2015 році, бо розумів, що в теплиці накопичуються хвороби і шкідники. Прогрівом ґрунту знищувалися бур'яни, паразити, хвороби, грибки. Соляризацією я вирішував величезний спектр проблем», — розповідає Віталій Шкрібляк.

Після соляризації в ґрунт постійно вносять перегній, щоб підтримувати його якість. Сам ґрунт фермер регулярно перевіряв, щоб розуміти, як із ним працювати. Так він помітив своєрідну особливість: якщо підкислити ґрунт доступними методами, рослина починає засвоювати ті елементи, яких в іншому стані не бере. 

Скільки салату можна виростити за рік?

Коли ґрунт підготовлено, усе вирішує ритм посадок. На господарстві Віталія Білана підрахували, що на одній ділянці за рік можна зробити 4 обороти салату. Але фермер каже, що якщо висаджувати нову партію щотижня, за рік виходить 22–24 «сезони».

«Ми називаємо сезоном посів багатьох сортів в одну дату. 24 сезони — це 2 посіви на місяць весь рік, що дає можливість виробництву йти «хвилями» і не припинятися ніколи. Але на Півдні влітку його виростити доволі важко», — пояснює він.

Взимку фермер садити салат не ризикнув, бо опалення в теплиці немає. Але шпинат, кінза і салати в теплиці вже посіяні та висаджені на осінь. Але мета не змінилася — повернутися до того, як було вдома, коли салати росли цілий рік.

«Я постійно хочу мати свіжу продукцію. Все. Оце мета. Бо на цьому, на мій погляд, тримається присутність на ринку», — каже Віталій Шкрібляк.

Щоб така система окупалася, потрібен масштаб. Зараз фермер обслуговує близько 0,4 га відк ґрунту, ще близько 0,3 га під закритим ґрунтом планує засаджувати, а ще 0,5 га відвів під зелень — кріп, петрушку, шпинат. На його думку, щоб салат був прибутковим, у постійному обороті має бути приблизно 2–3 га. При повному завантаженні на нинішню площу потрібно двоє людей, а з механізатором-вантажником — троє. Але наймати їх фермер хоче лише тоді, коли налагодить продажі.

«Випендрюватися на 1 га цілий рік дуже важко, бо людей роботою не забезпечиш. Щоб не виходило так, що сьогодні в мене гроші є — я тобі плачу, а завтра нема — іди гуляй. Для мене це принципово», — наголошує він.

Де продавати салат і скільки він коштує в Одесі?

На Запоріжжі у Віталія Шкрібляка була налагоджена система онлайн-продажів фреш-салату. Зараз доля онлайн-замовлень нижча, ніж до 2022, але завдяки їм онлайн-магазин працює і розвивається. Перші експериментальні відправки вже поїхали поштою. Правда в тому, що були клієнти, які чекали на салати від фермера та готові й далі з ним працювати.

Все ж основні обʼєми фермер продає гуртовикам на одеському ринку Привоз. Онлайн-замовлення він обслуговує паралельно.

До війни прямі продажі клієнтам давали високу маржу. Зараз Віталій Шкрібляк відпрацьовує схему з Привозом. Але перекупники на Привозі, за його спостереженнями, заробляють щонайменше 20–30 грн/кг салату. То це не досить привабливо для виробника. Найкращий варіант, це постійна реалізація в мережі ресторанів і ритейл. Тому, налагодивши виробничий процес, фермер буде шукати клієнтів в цьому напрямку.

Стабільний попит в Одесі, за спостереженнями фермера, мають айсберг, ромен і фрізе. Велику партію з невеликої площі не сформуєш, тож Віталій Шкрібляк думає про кооперацію. 

«Аби тільки запустити цю систему. Вона має потягнути за собою населення, яке теж у цьому працюватиме. Але все залежить від збуту», — каже фермер.

Підсумки першого сезону на Одещині

Про перший сезон на Одещині Віталій Шкрібляк каже, що досвіду отримав чимало. Насамперед вдалося запустити виробництво на новому місці. У теплиці вже ростуть шпинат, кінза, кріп, рукола й салати, онлайн-продажі поступово відновлюються, а старі клієнти, отримавши перші посилки, сказали, що якість та сама, що й до війни. В Одесі покупці теж потроху звикають до його салатів.

Без втрат, звісно, не обійшлося. На відкритій ділянці салат пошкодив трипс, тож тепер фермер планує скласти нову карту препаратів та обробок, щоб наступного року не мати таких проблем. 

«Насправді, ми намагаємось мінімально обробляти продукцію. В більшості справляємось біологічно. Тому тут також шукатимемо найбільш оптимальне рішення», — каже фермер. 

Друга проблема — перегрів, через який середня вага куща вийшла близько 75 г замість цільових 200 г.

Утім, кожну з цих проблем фермер сприймає як задачу на наступний сезон. Він рухається поетапно, хоче відпрацювати процес, зібрати команду, а тоді вже ставити цілі на 3, 5 чи 10 га. Тож наостанок ми запитали Віталія Шкрібляка: якби з'явилися земля і гектари, чи не обрав би він кукурудзу з високою маржею? Він відповідає запитанням на запитання: «Як у кукурудзі можна спілкуватися з клієнтками, які просто шаленіють від смачних салатів?»

 © Kurkul.com, 2026 р.