Нера Пармезан

Історія  

Нера Пармезан (Неро ді Парма) - італійська порода свиней чорного забарвлення. Імовірно, її представники є далекими нащадками свиней із Китаю, з яким у Італії були тісні торговельні відносини.

З другої половини XIX ст. їх поступово стали замінювати білими, більш продуктивними і прибутковими, завезеними з Північної Європи. В кінці 50-х років XX століття порода майже повністю зникла, але через 40 років був розроблений план по її відновленню.

Стараннями ентузіастів порода відродилася. Зараз поголів'я цієї італійської породи стало досить великим, щоб викреслити її зі списку рідкісних і нечисленних.

Стандарт породи

Екстер'єр у даного виду тварин досить міцний. Тіло продовгувате і має форму барильця. Воно плавно переходить у велику голову з прямим профілем. Вуха блюдцеподібні, спрямовані вперед і вниз. Шия через свою масивність практично не виділяється. Окости мають середні розміри і звужуються ближче до суглобів. Шкіра на боках і шиї складчаста.

Середня вага однієї особини становить 190-240 кг.

Господарська характеристика

Свині цієї породи, незважаючи на свою холодостійкість, примхливі і вибагливі в утриманні, не переносять протягів.

Порода відноситься до м'ясних, бо відсоток підшкірного жиру у неї досить низький. М'ясо дуже смачне, позаяк свині ведуть напівдикий спосіб життя.

Плодючістю порода не відрізняється. За один опорос самка приводить до 10 поросят.