Сибірська північна

Історія походження

Була виведена в Новосибірській області шляхом відтворювального схрещування місцевих непродуктивних свиней, проте добре пристосованих до кліматичних умов Сибіру, ​​з кнурами великої білої породи. Особливу увагу приділяли загартуванню тварин. Затверджена 1942 року.

Найбільш розповсюджена в Сибіру і Казахстані, оскільки пристосована і гарно переносить низькі температури.

Стандарт породи

Тварини мають міцну конституцію і гармонійно складене тіло. Голова середнього розміру, не груба. Тулуб рівний. Спина широка і пряма, іноді вигнута; груди широкі і глибокі. Ребра округлі, крижі мають подовжену форму; окости добре розвинені і гармонійно наповнені, спускаються до скакального суглоба. Ноги міцні. Шкіра щільна, груба, покрита густою довгою щетиною з підшерстям. Масть біла, але іноді буває з рудуватим відтінком.

Вага дорослих кнурів у середньому становить 315-360 кг при довжині тулуба 178-184 см і обхваті грудей 166-172 см. Свиноматки в середньому важать 240-260 кг при довжині тулуба 160-165 см і обхваті грудей 150-155 см.

Господарська характеристика

Плодючість становить 10-12 поросят за опорос. Молочність свиноматки близько 60 кг. Середня маса гнізда поросят до відбирання - 185-195 кг. Молодняк при повноцінній годівлі проявляє високу енергію росту і у віці 198-202 днів досягає середньої маси 95-100 кг.