Катахдін

Історія

Розвиток породи почався я в кінці 1950-х з імпортом невеликої кількості вовняних овець з Карибського моря Майклом Пілом, США. На фермі у Піла було кілька тисяч овець в той час, і Пів відчував, що «прогрес вибору м’яса буде значно збільшений усуненням вовни як основного фактора у виборі».

Його мета полягала в тому, щоб об’єднати, плодючість і витривалість острівних овець, з м’ясом, структурою і темпом зростання вовнових порід.

Він почав експериментувати з породами вовняних овець і різних британських порід, особливо суффолк. Майже після 20 років схрещування, він в кінцевому рахунку зібрав стадо овець, яких він назвав «кatahdin» в честь гори Кейтахдін в Мені. Протягом середини 1970-х, порода уілтшірскіх рогатих овець, та інша англійська порода були домішані, щоб додати розмір і поліпшити якість корпусу.

З кінця 1980-х мета полягала в тому, щоб далі збільшити розмір, темп зростання і якість корпусу, через добірні методи розмноження, які як виявилося, були ефективними. Так катахдін досяг цього рівня якості через стандарти, які були задані і в статуті CKSA.

Стандарт породи

Катахдін – важка м’язиста, вівця середнього розміру. Вовна може бути будь-якого кольору від білого до коричневого та до плямистого. Вівці – шуті

Господарська характеристика

Вівці витривалі до суворих кліматичних умов, високоефективні областях, які варіюються по географії, температурі, і вологості.

Жива маса барана – плідника від 81 кг до 114 кг., вівцематок від 55 кг, до 73 кг.

Середня маса тіла близнюків – 4 кг. Вівці та барани виявляють ранню пубертатність і, як правило, живуть довго. В холодну пору року вівці обростають щільною вовною, яке потім, у теплу пору року линяє. Катахдін стійкі до паразитів та добре переносять погодні перепади.