Маркіджанська

Історія

Маркіджанська порода корів відноситься до порід м’ясного напрямку продуктивності. Порода виведена в Італії, шляхом схрещування сірої подільської, романьольської і кіанської худоби. Маркіджанська худоба відрізняється високою скоростиглістю і м’ясною продуктивністю.

Стандарт породи

Забарвлення маркіджанської породи переважно світло-сіре або біле. Корови досить великі і невибагливі в утриманні. Порода відноситься до скоростиглих. При народженні телята, як правило мають коричневий з рудуватим відтінком колір, проте протягом першого місяця змінюють колір на властивий породі.

Господарська характеристика

Середня жива маса корів досягає 600 кг, биків від 1000 до 1460 кг. При інтенсивному вирощуванні до 17–18 місячного віку жива маса бичків досягає 600 – 650 кг, при цьому забійний вихід становить 61 – 63 %, а витрати корму на 1 кг приросту 5,5–5,7 кормових одиниць. М’ясо таких бичків ніжне, тонковолокнисте, з великою часткою м’язової тканини.

При схрещуванні маркіджанської породи корів з англійськими м’ясними породами, наприклад герефорд, або з абердин-ангуською породою, отримують помісей які характеризуються більшою живою масою і меншим вмістом жиру в туші, ніж чистопородні герефорди і абердин-ангуси. М’ясо таких гібридів має світліше забарвлення і високі смакові якості.