Джамнапарі

Історія

Одна з найбільш старих і поширених порід на території Індії, коза джамнапарі, відносится до м’ясо – молочного напрямку вирощування. Головним чином, кіз джамнапарі вирощували в північних, східних і центральних зонах штату Уттар-Прадеш. Місцеві жителі використовували в їжу не тільки молоко, але і м’ясо, тому коза вважалася годувальницею сім’ї.

Стандарт породи

Порода кіз джамнапарі відноситься до середньо-важкого типу. Коза має міцну статуру з добре сформованою м’язовою системою. Голова середніх розмірів, профіль романського типу, вуха великі, тому звисають донизу. Шерсть коротка, забарвлення може бути найрізноманітнішим. Що стосується наявності ріг, то тут також немає ніякої визначеності: частина особин може бути рогатими, інша – шута.

Господарська характеристика

Цап джамнапарі може досягати 70 кг, а коза – 50 кг. Порода скоростигла, тому в короткі терміни можна отримати якісне м’ясо. Молоко також має непогані смакові якості з непоганою продуктивністю. Лактаційний період триває близько 240 днів, за які можна отримати до 270 кг молока, жирністю 5 %. При поліпшених умов тримання деякі кози джамнадарі можуть дати до 560 кг молока. У домашніх умовах джамнадарі непогано розмножуються, приводячи звичайного 1–2 козенят, вагою 3–4 кг. Через півроку козенята набирають до 16 кг, а ще через півроку їх вава становить понад 20 кг. Молодняк стійкий до хвороб, єдине, навіщо потрібно стежити – це щоб не було протягів.