Крапчасто-сіра

Історія

Цесарка родом із Західної Африки. Птиця була одомашнена ще у Давній Греції, Римі, Африці. Походять від звичайної (або сірої) дикої цесарки, яка зустрічається в лісах і саванах Західної Африки. У XIV-XV ст. цесарок із Західної Африки (Гвінеї) завезли в країни Середземномор’я. З того часу їх стали розводити у країнах Європи, пізніше у США. У колишньому СРСР птахи з’явились у 1920-х роках. У період війни все поголів’я птахів було знищено. 1945 року у два підмосковні птахорадгоспи завезли з Угорщини партію цесарок (як трофей Великої Вітчизняної війни) для вирощування в промислових і племінних господарствах. Згодом цесарки з’явилися і в Україні.

Наразі цесарок розводять у Франції, Англії, Італії, США, Білорусі, Прибалтиці, Україні, Грузії.

Стандарт породи

Характерні ознаки породи: тулуб подовжений, пір’я на голові практично немає, дзьоб темного рожевого відтінку, сережки яскраво-червоні. На голові є наріст блакитного відтінку. Крила округлої форми з хорошим розмахом. Хвіст невеликий, «дивиться» вниз. Пір’я на шиї сірувато-блакитного відтінку. Лапи сірі. На крилах при розмаху видніються смуги. По всьому тілу сірого кольору присутні вкраплення білого.

Вага дорослої самки — 1,6 кг, самця — 1,8 кг. Дорослих птахів досить важко відрізнити один від одного. Але різниця полягає в тому, що у чоловічої статі трохи більші голова і сережки.

Господарська характеристика

Птахи характеризуються скоростиглістю, високою плодовитістю і всеїдністю. У присадибних господарствах вони знищують колорадського жука. Цесарки не заражаються лейкозом, хворобою Марека та іншими захворюваннями, характерними практично для всіх видів домашньої птиці. Вони добре переносять низьку (-50-55°С) і дуже високу (+40°С) температуру. У цесарок висока збереженість молодняка (99-99,5%) та дорослої птиці (до 100%). Жива маса цесарят у 10-тижневому віці — 900-920 г.

Цесарки починають нестися з 8-го місяця життя. Сезон несучості триває до півроку. За цей час одна самка встигає знести 80-90 кремово-крапчастих яєць, вага яких дорівнює 45-46 г. Вони зберігаються до півроку. Для інкубатора підходять яйця з міцною шкаралупою, вага яких не перевищує 40 г. У яйцях міститься близько 35 хімічних елементів, усі незамінні, та 10 замінних амінокислот. Білок яєць засвоюється на 97%. За вмістом заліза і вітаміну D яйця перевершують коров’яче молоко. Яйця смачні, за вмістом вітамінів А, D3, Е і групи В перевершують курячі майже вдвічі. Витримують тривалі перевезення. У жовтку й білку яєць цесарок менше води, ніж у курячих. Вони не викликають алергію, а високий рівень лізоциму охороняє їх від зараження мікрофлорою.

М'ясо цесарок належить до дієтичної делікатесної продукції. За смаком нагадує м'ясо фазанів і куріпок, але значно ніжніше й жирніше. Воно містить 25-27% білка і 0,5-0,7% жиру.

Пух і перо становлять 6-8% від живої ваги птахів і використовуються як сировина для виготовлення подушок, перин, ковдр. Після спеціальної обробки з пір’я готують борошно, яке згодовують худобі та птиці як білкову добавку до кормів.

Недолік цієї породи — шкіра темно-сірого кольору, що знижує якість тушок.