Китайська

Історія

Порода походить від диких сухоносів (так званих шишкуватих китайських гусей), одомашнених у Маньчжурії, північному Китаї та Сибіру. Китайські гуси у XVIII столітті потрапили в Європу. Порода широко поширена на території Росії.

Стандарт породи

Оперення буває біле або буро-сіре з включеннями пір'я білого і бурого кольору. У бурих гусей від основи дзьоба до тулуба по голові і задній частині шиї проходить темна смуга.

Екстер'єр: голова подовжена і велика. Дзьоб середньої довжини, на лобі - великий шишкоподібний наріст. У білих гусей шишка на дзьобі і лапи оранжевого кольору, у бурих - чорного. У самців шишка більша, ніж у самок. Шия довга, вигнута, високо піднята. Тулуб яйцевидної форми, піднесений спереду. Груди округлі. Лапи середньої довжини. Очі опуклі, темні.

Середня вага гуски - до 4,5 кг, трохи більшу масу мають гусаки - від 5 до 6 кг.

Господарська характеристика

Птах відрізняється рухливістю й агресивним характером.  Інстинкт насиджування розвинений слабо. Одна з головних переваг породи - висока плодючість, що становить 70-80 яєць на рік. Яйця дуже великі - 140-160 г. Яйцекладка починається у віці 9 місяців. Виводимість молодняка 70-80%.

М'ясо птахів відрізняється високою якістю.

Китайські гуси сірого кольору трохи відстають за продуктивністю від білого типу. Яйцекладка сірих гусок налічує 45-60 яєць вагою до 120 г.