Рейнська

Історія

Порода створена в Німеччині в 1940-х роках на основі емденських гусей. В СРСР завезена 1969 року з Угорщини. Це середньоважка порода гусей, селекціонована на високу несучість для потреб великого виробництва.

Зустрічаються у центральній частині України, у східній Європі та РФ.

Стандарт породи

Рейнські гуси характеризуються білим оперенням у дорослих особин і світлим пухом із темною спинкою у гусенят. Перо гладеньке, щільно прилягає. Недоліком вважається наявність кольорових пір'їн.

Екстер’єрні особливості породи: голова акуратна, очі блакитні, повіки рудого кольору, жовто-оранжевий прямий кінчик дзьоба. Середньої довжини шия, вертикально поставлена ​​з вигином на потилиці. Корпус округлий, практично горизонтальний, злегка опускається до хвоста. Спина широка, живіт із двома складками. Крила закривають спину, але не перетинаються. Плюсна червоно-жовті, короткі. Кістяк не грубий. Гомілки добре розвинені, прикриті пишним оперенням живота.

Жива вага самок становить близько 6 кг, самців - до 7 кг.

Господарська характеристика

Рейнська порода має високу яєчну продуктивність, хоча запліднювальна здатність гусаків досить низька. Запліднюваність однорічним гусаком становить 63-69%, на другий рік від нього ж запліднених яєць можна отримати не більше 40%. При цьому інші показники розмноження непогані: виведення гусенят - 65-70%, збереження молодняка - 94-96%. Несучість - 40-50 яєць на рік масою 160-180 г. Вага гусенят у 2-місячному віці становить майже 4 кг.

Гуски вкрай рідко проявляють інстинкт насиджування (менше 5% усього поголів'я). Тому основним способом отримання гусенят є інкубація.

При спеціальній відгодівлі печінка гусей досягає маси 400 г. М'ясо має високі смакові якості.