Сичівська

Історія

Сичівська порода отримана в кінці XIX століття в Смоленській області Сичівського району, в результаті схрещування місцевих порід з висококровними помісями симентальської худоби. З 1920-х рр. йшла робота з удосконалення тварин, спрямована в першу чергу на збільшення у корів молочної продуктивності. Породу затвердили в 1950 році. Сичівська худоба по масті, конституції і продуктивності дуже схожа з симентальською.

Стандарт породи

Масть сичівських корів в основному палева, палево-строката, деякі тварини мають руде, руде-строкате і червоно-строкате забарвлення. У сичівської породи високий і довгий корпус, міцна конституція, висота в холці 130-149 см, коса довжина тулуба 154-183 см. Голова велика, лоб широкий, груди широкі і глибокі (66–81 см). Загривок, спина і поясниця широкі, рівні. Круп рівний, прямий, кістяк міцний. Вим’я добре розвинене, об’ємне, кінцівки міцні, мускулатура добре розвинена, шкіра еластична, щільна, середньої товщини.

Господарська характеристика

Вага дорослої корови — 550–590 кг, деякі тварини важать 650–790 кг. Вага дорослого бика – 850–900 кг, деякі досягають 1000 кг і більше. Вага новонароджених телят – 32 – 34 кг, до 6 місяців досягають маси в 184–200 кг, а в 18 місяців — 343–354 кг. Середньодобові прирости 1000 – 1200 гр. Забійний вихід — 52–62 %. М’ясо високої якості з жировим поливом по поверхні туші і у внутрішній частині, але нижче ніж у інших м’ясних порід. Молочна продуктивність — близько 3000–4500 кг, жирність молока 3,6 %-4 %.

Тварини невибагливі, легко адаптуються до різного клімату, витривалі, стійкі до несприятливих умов зовнішнього середовища. Мають міцне здоров’я, репродуктивна функція розвинена добре.