Тагільська

Історія

Тагільські корови відносяться до молочного типу. Вони були виведені на території Нижнього Тагілу. Саме там фермери схрестили місцеві уральські породи з англійськими і холмоградскими коровами, це сталося приблизно в позаминулому столітті. Пізніше породу вже майже не розводили, тільки іноді схрещували з голландськими коровами. Кліматичні умови прихильні до тагільських корів, тут і зелені луки, річки, ліси, тому вони розвивалися, добре набирали вагу в природних умовах без додаткового посиленого годування. У породі можуть зустрічати особи неоднакові за своїм зовнішнім виглядом і будовою. Це трапляється через те, що тагільську корову часто схрещували з іншими породами, тому збереглися різні ознаки і властивості.

Стандарт породи

Загалом, тагільські корови характеризуються вузьким обвислим тазом, специфічню посадкою задніх кінцівок. Кістки розвинені добре, м’язова система – середньо. Шерсть коротка, самого різного забарвлення: коричнева, червона, чорна, однотонна і зі світлими плямами.

Господарська характеристика

Добре розвинене вим’я дозволяє отримувати від корови за рік до 4000 кг молока з жирністю 4 %. Рекордні цифри за весь час існування виду являються до 10 000 кг. Доросла тагільська корова важить близько 500 кг, бики досягають в масі до 1,2 тонни. З корови можна одержати до 50 % готової яловичини. М’яса виходить не надто багато, тому найчастіше тагільских корів використовують як молочних. Фахівці працюють над підвищенням надоїв і жирності в тагільських корів, а також нарощуванні великої кількості м’яса. Існує 13 ліній, які відомі своєю високою продуктивністю молока і м’яса.