Хайленд

Історія

Хайленд порода, виведена на Шотландському високогір’ї і західних Гебридських островах, експортувалася по всьому світу з початку XX століття. Вважається, що генетичним прабатьком цього виду була кельтська худоба. Спочатку племінне поголів’я мало буре, або чорне забарвлення.

Стандарт породи

В наш час зустрічаються чорні, червоні, плямисті, жовті і сріблясті представники корів породи хайленд. Шерсть у цих тварин довга, хвиляста і двошарова. Верхній шар складає жорстка, кучерява і довга шерсть, під якою знаходиться м’яке і щільне підшерстя. Це дозволяє коровам стійко переносити холод і обходитися без товстої прошарку підшкірного жиру. Довгий чубчик призначений для захисту очей від поривів вітру і настирливих комах. Незважаючи на значні роги і масивну мускулатуру, корови хайленд відносяться до групи міні. Це пов’язано з тим, що вони мають невелике тіло і кінцівки у них досить короткі.

Господарська характеристика

Незважаючи на свій невеликий розмір, корівки хайленд протягом життя можуть набрати вражаючу вагу. Середня маса однієї дорослої самки – півцентнера, в той час як бугай може важити 750 кг. Корови вперше отеляются у віці 3 років. Вага теляти в середньому становить від 11 до 16 кг. Здатність давати потомство у тварин зберігається до 18 – 20 років, але їх зазвичай використовують тільки до 10, тому що м’ясо старої корови втрачає свої властивості і вважається другосортним.

Ідеальний вік забою для бичка – 1–3 роки. У такому віці вони досить набирають у вазі, і їх м’ясо при цьому найніжніше.