Відключення світла стали для нас вже звичною справою, а гул генераторів сприймається, як належне. Тим часом після кожного ракетного обстрілу влада спішить нагадати: «Готуймося до тотальної темряви на тиждень-два». Тому до блекауту готуються військові, цивільне населення й бізнес.

Довга відсутність електрики є критичною для агросектору. Повне відключення світла може заморозити роботу ферми ВРХ, знищити потомство на птахофабриці чи зіпсувати зерно на елеваторі. Тому редакція Kurkul.com поспілкувалась з фермерами та галузевими експертами про те, як підготуватись до блекауту.

---

Українські фермери запаслись терпінням та генераторами

Якщо говорити про відключення світла на фермах, то найбільш критичним воно є для тваринництва. Оскільки більшість процесів на сучасних фермах механізовані та залежні від електроенергії, а з іншого боку, робота тут не може в один момент зупинитись. Тобто зі світлом чи без, але доглядати за тваринами потрібно. Тільки уявіть, що буде, наприклад в інкубаторах птиці без обігріву, чи що трапиться з коровою, якщо її не подоїти хоча б 1 день, чи на свинофермі, де не виготовили комбікорм. Тому ще з початку війни фермери почали малими кроками, але все ж прилаштувалися до реалій та страхуватись від блекаутів.

До відключень електроенергії фермер Михайло Травецький пристосувався, ще на початку повномасштабного вторгнення. На своїй фермі, що на Чернігівщині, фермер утримує понад 30 корів. Коли навесні російські солдати втілювали план «Кієв за трі дня», він зберігав спокій, пристосувався до життя без світла та доглядав за фермою.

«У мене працює генератор. Він забезпечує подачу коровам води та доїння, коли світло відсутнє. Без електрики не працюють холодильники, а генератора на них не вистачає. Тому тут на руку мінусова температура: залишаємо молоко у погрібнику чи передбаннику. Воно там спокійно охолоджується і не прокисає. На щастя опалення у нас пічне, і воно забезпечує теплу воду. Вся гігієна доїння у нас витримується», — розповів фермер на своєму YouTube-каналі.

За його спостереженнями, відсутність світла економить час, тому що всі процеси потрібно робити значно швидше. У звичайному режимі на доїння корови в його господарстві витрачається близько 2 год, на сепарацію молока ще десь близько 1 год. Та без електрики всі процеси прискорюються і йдуть паралельно.

Читайте також: Дмитро Кудлай: Краще інвестувати в корів, аніж в кафе чи ресторани

На молочній фермі на Шполянщині утримують понад 600 корів. Переважно всі системи тут автоматизовані та потребують електроенергії. Тому підприємство також рятує генератор, який придбали кілька років тому.

«О 6 ранку в нас вмикається світло. До цього часу корови вже мають бути здоєні та вичищені, тож працюємо на генераторі. А ввечері вимикають о 16:00, а вмикають о 21:00, якраз тоді, коли йде вичистка і доїння. Це наш порятунок, тому що коли немає генератора, то вимикається світло, нічого не працює, не можемо годувати корів і телят», — розповіла завідувачка ферми Тетяна Пилипенко.

Своєю практикою поділився й менеджер ТОВ «Красногірське» Сергій Вирвикишка. 

«Ще з радянського минулого на фермі зберігся генератор. Він не зовсім у відмінному стані, але все-таки допомагає нам працювати. З ним доїмо, качаємо воду та все інше. Знову ж таки доїння в нас по годинах, але якщо немає електроенергії, то ми просто заводимо генератор і працюємо», — розповів він.

Щодо можливого блекауту, то представник ТОВ «Красногірське» зауважив, що роботу на фермі все ж реально налагодити. Більше його лякають проблеми з реалізацією продукції.

«Так чи так ми заведемо генератор і корів подоїмо. Питання інше: «Куди дівати сировину?» Якщо електрики немає у нас, то відповідно немає і на молокозаводі. В нас не можуть прийняти сировину та переробити. Тоді залишається або продавати людям, або, не дай Боже, виливати. Важко про це говорити, але можливо і таке прийдеться робити», —  стурбований Сергій Вирвикишка.

Також він додав, що генератора не вистачає, щоб ферма функціонувала на 100%. Тому на фермі оптимізують роботу. Наприклад, коли є світло, воду перекачують у башту, яка підтримує тиск у магістралі, а виробництво комбікормів перенесли на вечірній та нічний час.

Як фермерам, які виготовляють корми, підготуватись до блекауту?

Про останній кейс, який зазначив Сергій Вирвикишка, ми вирішили написати детальніше. Бо виробництво кормів — це те, чим займаються, не тільки ферми ВРХ, а й свинарі чи птахівники. Звичайно, можна купувати корми. Проте, якщо ти маєш свою установку та зерно, то буде нелогічно припинити виробництво. 

Звичайно комбікормовий завод залежний від зовнішнього електропостачання. А перебої з останнім призводять до зупинки установки або ж некоректної її роботи. 

«Щоб уникнути браку кормів в період блекауту, я раджу банально купити генератор. Потужність його залежить від продуктивності установки. Стартова потужність має бути від 80 кВт. Генератор має відповідати продуктивності установки плюс врахувати резерв потужності 30%. Крім того, треба запастись необхідним паливом», — розповів технічний директор компанії «Сій добро» Віктор Кот.  

Він наголосив, що правильно підібраний генератор дозволить підприємству вийти на стандартну потужність виробництва. Додатково можна дотримуватись заходів, які зменшать витрати електроенергії. Наприклад, передбачити плавний пуск установки. Таким чином навантаження на генератор буде поступовим. 

«Потрібно оптимізувати роботу так, щоб виробляти найнеобхідніше. Систему гранулювання використовувати тільки при подачі електроенергії. Не перевантажувати установку. Наприклад, сучасні установки від Buschhoff мають частотні перетворювачі, які оптимально навантажують електродвигуни. Тобто ви отримуєте максимальну продуктивність за оптимального навантаження», — поділився він. 

Віктор каже, що зараз більшість фермерів, для того, щоб зменшити навантаження виготовляють корм вночі. А вдень ставлять в перший пріоритет забезпечення вентиляцією свинарників, чи опалення пташників, роботу холодильників для молока чи вже готової продукції. І такий крок є виправданим і доцільним.

Читайте також: Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

Також представник компанії «Сій добро» надав 5 універсальних рекомендацій, як фермерам, які виготовляють корми підготуватись до блекауту. Зокрема:

• Придбайте автономне джерело живлення необхідної потужності та зробіть запас палива для нього.
• Подбайте про блок-акумулятор для комп’ютера управління, аби при вимкненні електроенергії установка продовжувала свою роботу. 
• Оснастіть установку стабілізатором. Відтак стрибки напруги не будуть впливати на її роботу. 
• Зробіть запаси вже готового комбікорму. Сам корм може зберігатись протягом 6–7 днів. 
• Перегляньте рецепти. Можливо доцільно використовувати меншу кількість компонентів. Зрозуміло, що продуктивність тваринництва може впасти, але наразі найголовніше вистояти. 

«Також буде доречно і, мабуть, дешевше виробляти комбікорм завдяки мобільній установці. Так Buschhoff пропонує комбікормові установки продуктивністю до 20 т/год, які розміщенні на шасі фури. Можна, наприклад, об’єднатися з навколишніми господарствами, придбати дану установку і забезпечити себе комбікормом», — додав він. 

Якщо графік відключень світла 2/4/2, то немає сенсу запускати сушарку

Коли ми говоримо про рослинництво, то здається: для чого їм електрика? Польові роботи вже давно позаду, й аграрії зараз у «зимовій сплячці». Останній варіант реальний тільки для тих, хто одразу продає зерно. Більшість же зберігають зерно на елеваторах і складах до кращої ціни.   

Якість збіжжя цьогоріч не найкраща, тому процеси сушіння та зберігання є дуже важливими. А відсутність електроенергії перериває ці процеси. 

Про роботу елеваторів в період блекауту ми поговорили з начальником відділу автоматизації та електропостачання компанії KMZ Industries Миколою Чешихіним. На наше здивування він зазначив, що для елеваторного обладнання більш критичними є перепади напруги та непланові відключення. 

«Характер відключення визначає те, як далі працюватиме те обладнання, яке зупинилось під час такого тимчасового блекауту. Тобто якщо просто вимкнули постачання електроенергії й усе зупинилося, то це ще пів біди. У вас є якісь маршрути, які ви зможете відновити. Наприклад, транспортер, завалений зерном, можна з легкістю запустити. А от норію, яка зупинилася під завантаженням, напевне не вийде, і доведеться руками це все розгрібати. А для цього всього потрібні вільні руки та час», — пояснив фахівець.

Тому він рекомендує, щоб налагодити роботу елеватора та підстрахуватися, придбати дизельний генератор. Пристрій не зможе повністю покрити потреби, але він «витягне» роботу на мінімальний рівень. 

«В подальшій перспективі я рекомендую подумати про встановлення сонячних панелей. Тобто можна почати зі 100 чи 200 кВт і використовувати «зелену» енергетику. І якщо раніше вважали, що ця інвестиція неокупна, то зараз із тенденцією, коли збільшили вартість електроенергії для промисловості на 107%, уже зовсім інша рентабельність», — зазначив Микола Чешихін. 

Окремо він пояснив, як працює сушка зерна під час відключень. По-перше, цей процес високоенергетичний: сушарку треба попередньо завантажити, прогріти й тільки через 2 години після початку сушіння можна вийти на номінальний режим сушіння. 

«Сушарка — це не машина, яку завів — і одразу поїхала.  Її треба розігріти. А якщо через 2 години ви вийшли на номінальний режим сушіння, а далі вимкнули світло —  то весь процес сушіння просто зупинився. Ви купу грошей викинули на вітер для того, щоб розігріти метал, і ще й не досягли жодного результату», — розповів представник KMZ Industries.

Тож щоб забезпечити роботу елеватора в періоди «без світла», варто купити генератор та невеликий батарейний комплекс для комп’ютерної техніки. Також він наголосив, щоб пережити блекаут, особливо невеликим фермерам, потрібно консолідуватись.

«Я думаю, тут потрібно фермерам шукати компроміси. Це моя думка. Якщо, наприклад, у трьох фермерів є три сушарки, і кожен хоче сушитися, то треба об’єднуватись і виконувати цей процес там, де обладнання найбільш економне чи де є дизель-генератор. Або ж скластися на той дизель-генератор, аби процес сушіння у вас був неперервний. І тільки таким способом, якщо ми згуртуємось, ми усе переживемо», — підсумував експерт.

Ліцензія на зберігання пального: чи варто її отримувати?

Використання генераторів породжує ще одну проблему — для них потрібно багато пального. Купувати та довозити невеликі обʼєми не завжди хороший варіант. Щоб зберігати більшу кількість пального потрібна додаткова ліцензія.

Якщо ж підприємець зберігає пальне без наявності ліцензії, то за таку діяльність може заплатити штраф у розмірі 500 тис. грн. Це не дуже приємна санкція тому представники агробізнесу почали звертатись в комітети ВРУ, щоб врегулювати цю норму.

Відповідь всі отримали в інтервʼю голови фінансового Комітету ВР Данила Гетманцева, який запевнив, що бізнес взимку може зберігати до 2 т пального без ліцензії. Він зазначив, що відповідні зміни будуть внесені до законодавства незабаром. Наразі ніяких правових змін нема і всім доводиться просто вірити чесному слову представника ВРУ.

За тимчасове скасування ліцензій виступає й АФЗУ. Зокрема, таку пропозицію включили в Проєкт резолюції народного форуму фермерів, обговорення якої відбулося в 3 етапи.

«До кінця 2022 р. внести зміни до Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР, скасувавши ліцензування зберігання пального малими агровиробниками для власних потреб», — йдеться в тексті резолюції.

Якщо ж ви все-таки вирішили не чекати «подарунку» від ВРУ та оформити ліцензію на зберігання пального, то алгоритм її отримання доступний за посиланням.

Цікавим кейсом поділився з нами фермер з Дніпра Віктор Шулешко. Він займається вертикальними фермами і в умовах війни збільшив обсяги вирощування в 7 разів. (ред. про його досвід ми напишемо зовсім скоро). 

Для власної ферми він купив 2 генератори по 12 кВт. Про ліцензію на зберігання він думає, бо звик робити все згідно з законом. Також розглядає варіант скооперуватись з іншими підприємствами, які працюють на генераторах. Але нас зацікавила його розповідь, як інші підприємства обходяться без ліцензії. 

«Я чув, що є така послуга, коли на територію підприємства приганяють бензовоз чи фуру зі змінним балоном. Ти користуєшся цим пальним, а коли в резервуарі не залишилось пального  його заливають або міняють на інший. Зрозуміло, нам це не актуально, бо в день йде до 2 л дизелю. Але для великих господарств це лайфхак, що працює», — поділився він.

Виходячи з усього сказаного, наявність генераторів може підтримувати роботу агросектору, але про позитивну економіку чи якісне господарювання мова тут не йде. Тут швидше підійде термін «пережити цю зиму». А плоди такої роботи звичайно пожинатимуть споживачі. Тому що робота на енергії власної генерації — це додаткові витрати на виробництві. 

В перспективі фермам та агровиробництвам слід брати курс на енергонезалежність, яка реальна завдяки альтернативній енергетиці.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.