Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

1 грудня 2022 1020 0

Постійні відключення електроенергії в Україні дестабілізують роботу підприємств, призводять до збільшення собівартості виробництва, втрати продуктивності та порушення технологічних процесів. Дефіцит енергії впливає на всю економіку, аграрна галузь не виключення, і він поки що лише зростає.

На Kurkul.com ми зібрали дайджест з матеріалів про вплив блек-ауту на роботу галузі та досвід господарств у переході на альтернативні енергоносії. 


Вплив пошкоджень енергетики на агробізнес

Через знеструмлення у виробників та переробників харчів порушено основні виробничі процеси, а це прямий шлях до зростання цін і дефіциту товарів. 

«Через специфіку виробництва молокозаводи опинилися в найважчому становищі і потребують підтримки безперебійного енергопостачання, оскільки молокопереробка є системним та беззупинним процесом виробництва», — зазначив Арсен Дідур.

Виробництво молока

За його словами, внаслідок відключення електроенергії без попередження, молокопереробні підприємства вже безповоротно втратили значні об’єми як молочної сировини, так і виготовленої продукції.

Читайте за посиланням: Молочні підприємства можуть не пережити відключень електроенергії

Постійні відключення електроенергії в Україні дестабілізують роботу птахопідприємств, призводять до збільшення собівартості виробництва, втрати продуктивності та порушення технологічних процесів. Що надалі можуть призвести до зростання вартості продукції птахівництва. Як вплине на птахівництво відключення електроенергії читайте за посиланням. 

Читайте за посиланням: Відключення електроенергії призводять до збільшення собівартості виробництва — птахівники

Відключення на кілька годин вже додає труднощів роботі елеватора. Якщо електрики не буде днями, то буде біда, вважає операційний директор ГК G.R. Agro Артем Ремпен. Він наводить дуже простий приклад — майже на всіх елеваторах стоять електронні ваги. Тобто, навіть зважити зерно — проблема. 

Операційний директор ГК G.R. Agro Артем Ремпен

«Гіпотетично, засобами малої механізації, телескопічними навантажувачами, тракторами з ковшами, які можуть навантажувати автівки, плюс механічні ваги, ми б могли повільно вантажити машини. Але розуміємо, що залізниця без електрики їздити теж особливо не буде. Залишається тільки європейський кордон і машини, один шлях», — прораховує ситуацію фахівець. 

Читайте за посиланням: Довгострокове відключення електроенергії приведе до колапсу зернового сектору — думка

Виробники заморожених ягід перевозять товари до Польщі, розподіляють по регіонах України, запасаються генераторами на випадок тривалих відключень електроенергії. Дрібні виробники починають активніше збувати товар, знижуючи ціну.

Заморожені ягоди

Читайте за посиланням: Дрібні виробники заморожених ягід збувають продукцію за заниженими цінами — Кухтіна

«Частина компаній перевезла залишки товару до Польщі або розподілила по різних регіонах України, щоб диверсифікувати ризики, пов’язані з відключеннями електроенергії. Практично всі підприємства додали генераторів, але для таких енергоємних бізнесів, як заморожування ягід, це лише підстрахування на короткий час», — зазначила Ірина Кухтіна, президентка асоціації «Ягідництво України».

Використання енергетичного обладнання у господарствах

В умовах війни більшість аграрних компаній вимушені сильно економити обігові кошти, тому інвестиції у розвиток та модернізацію дуже скоротилися. Однак переобладнання зерносушарок на роботу з альтернативним паливом можна прирівняти до поточних витрат, ця інвестиція окупиться вже за рік. Таку думку в інтерв'ю Latifundist.com виказала директор з фінансової та операційної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД» Олена Ворона.

Зерносушарка

Вона говорить, що у «АГРОТРЕЙДІ» призупинили фінансувати все, крім проєктів, пов’язаних з економією обігових коштів, коли інвестицію можна прирівняти до поточних витрат.

«Наприклад, сушіння кукурудзи на твердому паливі, яке, за нашими підрахунками, має окупитись за один рік», — каже Олена Ворона.

Читайте за посиланням: Олена Ворона: В Чернігівському кластері АГРОТРЕЙД 9,5 тис. га були вкриті снарядами, ракетами та уламками

Власні генератори критично необхідні на молочних фермах у разі відключень, адже найменше відхилення від звичного режиму спричиняє збої у всьому ланцюгу роботи підприємства. До прикладу, за зміни графіку доїння навіть на пів години корови дають значно менше молока. А для відновлення попередніх рівнів надоїв потрібен щонайменше місяць.

СТОВ «Перемога» з Черкащини готово до тотального блекауту та відсутності електроенергії: на фермі забезпечена критична інфраструктура, яка працює на виробництво молока. 

Ферма ВРХ

Як зазначається, на молочній фермі утримують 800 корів, щодня на перероблення відвантажують 20 т молока. Всі процеси господарства автоматизовані, а, отже, залежні від електропостачання. Тому на випадок форс-мажорів тут встановили дизель-генератор.

Читайте за посиланням: Фермер з Черкащини розповів, як молочним фермам рятуватись за відсутності електроенергії

На заводі, що виготовляє вівсяні пластівці та продукцію на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWСЯНКА, відкрили цех із виготовлення пелет. Виробництво запустили у жовтні. Тверде паливо будуть виробляти з відходів виробництва, а саме лушпиння вівса, та відходів елеватора після очищення соняшнику.

Пелети

Читайте за посиланням: На заводі Добродія почали виробляти пелети для власних потреб

Зазначимо, що у Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочалося опитування, метою якого є оцінка потреб аграріїв в аварійному живленні електроенергією виробничих об’єктів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик відзначив, що Мініагрополітики вже звернулось до іноземних партнерів та благодійних організацій з проханням надати генераторне обладнання для живлення сільськогосподарської інфраструктури.

«‎Опитування допоможе встановити фактичну потребу сільгоспвиробників у генераторах аварійного живлення», — зауважив він.

Читайте за посиланням: Іноземні партнери долучаться до забезпечення українських аграріїв генераторами

Альтернативна енергетика

Раніше елеватористи зверталися до альтернативних видів палива через два фактори: хотіли бути енергетично незалежними або ж не могли підключити природний газ через віддаленість інфраструктури. Але цього року все змінилося. Ціна на газ кусається, а подекуди може навіть з’їсти. 

Теплогенератори дозволяють елеваторам і фермерським господарствам суттєво економити на сушінні зерна. На сьогодні ціна на газ коливається в районі 36 тис. грн за 1000 мпалива. При цьому, тонна пелет в середньому зараз коштує 6 тис. грн.

Твердопаливна система Greco

Читайте за посиланням: Теплогенератори НОВОГО ЕЛЕВАТОРА допомагають суттєво економити на сушці зерна

«Розхід пелет на нашому обладнанні складає 2,5 кілограми на один тоннопроцент, то маємо в середньому ціну сушіння — 15 грн за 1 т/%. Якщо ми проведемо паралель із природним газом, то ми побачимо, що на сьогодні 1 т/% сушіння на такому паливі буде коштувати 50 гривень»,— розповідає представник компанії-виробника теплових генераторів GRECO group Сергій Малка.

Елеватор, який використовує теплогенератор на альтернативному паливі, може витрачати втричі менше коштів на одному тоннопроценті сушіння зерна.

Обслуговування теплогенератора на альтернативному паливі досить просте, з цим може впоратися один співробітник. Навчання персоналу триває 3-5 год, практика відбувається за 1-2 дні. Після цього співробітник готовий до самостійної роботи.

При використанні якісного палива (тріска без сміття, з зольністю до 3%) теплогенератор здатний працювати без зупинок 5-7 діб. Потім потрібна зупинка для ревізії — 2 год. Чищення достатньо проводити один раз наприкінці сезону. 

Зерносушарний комплекс НОВИЙ ЕЛЕВАТОР «1+1»

Поради практиків для якісного сушіння зерна на альтернативному паливі, можна прочитати за посиланням, короткі тези матеріалу:

  • впевніться у правильному виборі потужності котла і в грамотному його розміщенні на території елеватора;
  • автоматизуйте подачу палива в теплогенератор;
  • знайдіть надійного постачальника палива;
  • при роботі з пелетами мінімізуйте кількість завантажень і вивантажень палива, щоб не порушувати структуру пелет;
  • приділіть необхідну увагу навчанню персоналу;
  • мінімізуйте ризики пожежі через роботу теплогенератора.

В компанії «Галс Агро» вирощене зерно зберігають на двох елеваторах. Після минулорічного сезону сушіння задумалися над тим, щоб перевести свої три зерносушарки на альтернативне паливо — обладнати теплогенераторами, які будуть працювати на трісці та пелетах.  

Так, в компанії порахували, що сушіння зерна на трісці економніше у 5 разів, ніж якщо сушити його на природному газі. Тому такий проєкт зможе окупитися вже за сезон.

Докладно читайте у матеріалі: Як перевести зерносушарку на альтернативне паливо: досвід і поради від Галс Агро

Фермери-тепличники Бельгії з 2006 р. масово перейшли на опалення газом, але за нинішніх цін на газ це дуже затратно. Ціни на енергоносії піднялися в 15-20 разів, багато хто вийшов за межі прибутковості. До цього ж додався дефіцит газу з початком російської агресії в Україні. Саме тому об’єднання бельгійських фермерів Boerenbond домагатиметься тимчасового спрощення надання дозволів на встановлення мазутних котлів у теплиці. Це дасть виробникам тепличних овочів більше можливостей за умов поточної енергетичної кризи.

Теплиця

Читайте за посиланням: Бельгійські фермери скорочують витрати на опалення теплиць завдяки мазуту

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м³/рік. Водночас обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20–21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9–10 млрд кубометрів. Таким чином імпортований газ ми можемо замінити біометаном.

Читайте за посиланням: В Україні є потенціал, щоб замінити природній газ на біометан — думка

Мінагрополітики прогнозує, що до кінця 2022 р. в Україні запрацюють перші два біометанові заводи — на Чернігівщині потужністю до 3 млн м³ палива на рік, та на Вінниччині потужністю до 10 млн м³ на рік. У 2023 р. планують доєднатися ще п’ять виробників. 

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus