Фермер Олег Левінський родом із Черкащини. Поки навчався в Уманській аграрній академії, займався з братом овочівництвом на 4 га землі. Потім тривалий час працював перекладачем у фермера з Німеччини, а далі — керівником аграрного підприємства.

«В один момент так склалось, що мене звільнили. Тепер дякую тому випадку, бо після цього я взяв в оренду землю», — розповів фермер.

Так у 2013 р. на Рівненщині виникло господарство ТОВ «Полісся-Гарант» на 600 га землі. Тепер у групі компаній майже 6000 га. В цьому матеріалі ми розповімо про те, як Олег Левінський розвиває своє господарство, продає зерно під час війни та обʼєднується з іншими фермерами.

Відмовились від ріпаку на користь кукурудзи

Основний напрям роботи ТОВ «Полісся-Гарант» — рослинництво. Вирощують пшеницю, ріпак, сою, соняшник і кукурудзу. У планах господарства перейти на три ярі монокультури.

«Зі сівозміною ми поки що граємося, ще не визначилися до кінця. Я в США бачив поля, де 30 років кукурудза по кукурудзі росте. То це сівозміна? Власник землі, який має 2000 га і сіє 90-95% кукурудзи та 5% сої, робить для себе гірше чи краще? Він робить так, як йому вигідно, бо це його земля», — розповів керівник господарства Олег Левінський.

Торішніми врожаями в господарстві задоволені. Пшениця дала рекордну середню врожайність 8,3 т/га. Врожайність ріпаку вийшла на рівні 4,3 т/га. А от кукурудза, соняшник і соя — просіли, на що вплинула дощова осінь і холодна погода.

У сезоні 2022/2023 із полів ТОВ «Полісся-Гарант» через фінансові моменти зникне ріпак. Площі інших культур залишаться незмінними, кількість кукурудзи в господарстві не зменшиться. Проте цьогоріч планують зменшити норму внесення добрив, а саме — калію та фосфору, при цьому азоту вноситимуть стільки ж, як і раніше.

Читайте також: Кукурудза, частина 2 — ціни та експорт у 2023 році

«Минулого року добрива закупляли раніше, тому давали повну норму. В цьому році трішки внесли корективи. Проблем із купівлею добрив не було. Ми купили азот не на піку ціни. Найближчим часом вже треба буде карбамід підсипати під цей урожай, тому не бачу сенсу тягнути з купівлею», —  зазначив керівник господарства.

Під час війни знайшли нові варіанти реалізації зерна

В минулому сезоні господарство знайшло два нові шляхи продажу продукції. Перший — це програма «Бартер+» від компанії «Суффле Агро Україна». Програма полягає у можливості продати компанії свій урожай за кращою ціною при умові купівлі сировини їхнього виробництва.

«З «Суффле Агро» ми працюємо вже давно. Минулого року вони запропонували продати зерно по бартеру і ми погодились. На той час схожої пропозиції в регіоні не було. Та і немає зараз, після відкриття програми «Бартер+», — говорить аграрій.

Схема роботи тут доволі проста і зрозуміла: виробник має об’єм врожаю, доступний для продажу та одночасно — потребу у насінні, добривах чи засобах захисту рослин. Спільно з технічною службою «Суффле Агро» він визначає перелік продуктів та узгоджує вартість закупки. Після цього перевіряється якість врожаю та укладається договір на його реалізацію.

«Можливість продажу зерна з надбавкою 1000 грн/т до ринкової ціни – хороші умови. Ми таким чином продали значну частину свого врожаю кукурудзи», — зазначив фермер.

Читайте також: Кукурудза: про тенденції у вирощуванні, ціни та технології (частина 1)

Окрім кукурудзи, за бартерною програмою ми продали залишки сої та ріпаку і купили насіння кукурудзи й добрива від «Суффле Агро» на суму близько 4 млн грн. У цьому сезоні знову планують так продавати, тим більше, що вони зерно збирають власними машинами з господарства.

«З початком повномасштабної війни ми були першими, хто запропонував схему укладення бартерних контрактів. Ми розуміли, наскільки важко нашим клієнтам прийняти рішення щодо нової посівної, маючи значні залишки зерна на складах. Тому, щоб підтримати фермерів, ми запропонували ринкову ціну реалізації зерна з можливістю придбання насіння, добрив та засобів захисту рослин на сформовану суму коштів від реалізації врожаю», — зазначив Керівник департаменту торгівлі зерновими та олійними культурами «Суффле Агро» Олександр Антонюк.

Він додав, що вже 10 березня 2022 року в компанії уклали перші контракти на закупівлю пшениці, кукурудзи та ячменю. А у лютому цього року — покращили нашу бартерну програму, встановивши премію – 1000 грн з ПДВ за кожну тону реалізованої продукції.

«Цьому рішенню передував детальний аналіз факторів, що впливали на ціну зерна – загроза зриву «зернової угоди», постійне падіння цін на європейському ринку, страйки фермерів у сусідніх країнах тобто — усе те, що рано чи пізно мало призвести до теперішньої ситуації. Зараз, крім пшениці, ячменю та кукурудзи, купуємо ще сою, ріпак і соняшник – усе, що надалі може бути реалізовано на експорт. Спільно з нашими європейськими партнерами — постійно слідкуємо за ситуацією на ринку і шукаємо можливості, щоб допомогти виробникам вдало реалізувати вирощений врожай», — зазначив Олександр Антонюк.

За час існування бартерної програми «Суффле Агро» встигло закупити врожай 2022 року у фермерів з різних регіонів, починаючи від Миколаївської та Одеської областей аж до західних кордонів країни. Надалі ця продукція була вивезена через «зерновий коридор» та прямим експортом «шляхами солідарності» до різних країн Європи.

Щоб дізнатись, які умови купівлі зерна доступні для конкретного виробника – заповніть онлайн форму для зв’язку із менеджером «Суффле Агро».

 

Другий варіант продажу відкрили у кооперації. Торік за ініціативи Олега Левінського було створено кооператив, куди увійшло 5 фермерів. Разом вони знайшли людей, які займаються реалізацією зерна, і таким чином продали збіжжя в Польщу, Італію та Литву. Разом їм вдалось експортувати приблизно 45 тис. т зерна.

«Я прийшов до своїх друзів із питанням: чому нам вдається зупиняти ворога? Тому, що ми – українці, об'єднались. Так само і нам, виробникам, потрібно об’єднуватися. Особливо враховуючи те, що коли ми приєднаємось до ЄС, то поодинці виживати буде складно», — розповів керівник господарства.

Фермер вважає, що в об’єднанні є більше можливостей для виробництва. Наприклад, якщо ти маєш прозорий кооператив, ті ж USAID нададуть тобі більше варіантів для фінансування. Також це оптимізація кадрів. Наприклад, спільний штатний бухгалтер чи спільний інженер з охорони праці, допоможуть зекономити кошти кожного учасника кооперативу.

«У нас на сьогодні немає дієвих кооперативів, бо люди асоціюють їх із колгоспами. Але треба ставити правильні цілі, які будуть влаштовувати всіх. Якщо разом можна заробляти на $2 більше з 1 тони, то чому ні. Зараз мало хто в це вірить, але ще прийдуть до цього», — міркує він.

«Якби закон про ринок землі прийняли без змін, то це було б на руку ворогу»

Щодо землі, то в арсеналі Олега Левінського є піщані ґрунти, глиняні, чорноземи та колишні болота. Є власні й орендовані землі. Приблизно 100 га куплено вже після відкриття ринку землі. Він розповів, що навіть зараз через фінансові проблеми люди продають землю. В Житомирській області цей процес активніший, а в Рівненській торгують менш охоче. Але загалом його позиція до ринку землі несхвальна.

«Я взагалі негативно ставлюся до ринку землі. Не на часі. Уявімо, якби ринок землі був такий, як і пропонували відразу — по 200 тис. га в одні руки й будь-кому. Тоді наш ворог скупив би левову частку угідь і воював би в Україні за свої землі. Мене  як власника влаштовує довгострокова оренда», — пояснив він.

Пайовикам фермер завжди платить на рівні ринку. Захмарні суми не пропонує, але все обіцяне виконує. З його слів, зараз вартість оренди землі в Україні сягає європейських показників. Можна отримувати до $150/га, коли, наприклад, в Естонії — це €80-90/га.

«Ми вже зараз підходимо до того, що навіть в одному селі не можна давати всім рівну плату за землю. Бо один пай може бути внизу біля води, інший — з чорноземом, третій — на пісках. А пайовики кажуть: у мене 2 га, а тому, в кого 1 га, платять аналогічно. Тут є багато нюансів», — зауважив керівник господарства.

Про купівлю техніки та будівництво зерносушарки 

В ТОВ «Полісся-Гарант» надають перевагу іноземній техніці. У планах — купівля культиватора.

Зерно зберігають у підлогових складах загальною потужністю 15 тис. т. У сезоні-2021 почали використовувати рукави для зберігання зерна. Торік також отримали їх через програми в ДАР та USAID. Відтак у рукавах в сезоні-2022 зберігали 5 тис. т зерна.

Господарство має власну зерносушарку, яка за добу висушує до 430 т кукурудзи при вологості 20%. Працює вона на зрідженому газі. Оскільки цього року жнива були затяжними, аграрії до лютого молотили зерно, в ТОВ «Полісся-Гарант» вирішили будувати ще одну сушарку.

«Зараз беремо участь у програмі від USAID. Там передбачено інвестиції до 18,5 млн грн для будівництва потужностей із сушіння або зберігання зерна. Щоб отримати фінансування, треба інвестувати мінімум 50% власних коштів і потім надати послуги з сушіння 20 000 т збіжжя різним господарствам. Ми ризикнули і вже пройшли перший відбірковий тур. Чекаємо, що буде далі», — розповів Олег Левінський.

«Аграріям не можна розслаблятись» 

Кількість працівників ТОВ «Полісся-Гарант» із початком повномасштабного вторгнення не змінилась. Наразі працюють 54 людини, а 5 працівників захищають нашу країну. Бронювання в господарстві не проводили.

«Зараз процедура бронювання створена під агрохолдинги. Я впевнений, якщо взяти 500 людей з однієї великої компанії та назбирати 500 аграріїв, то користі й податків другі принесуть більше. Але закон про бронювання все одно зробили під перших. Їм можна бронювати скільки завгодно, а нам тільки 50%. Я розумію, що треба йти захищати країну, але тут питання: або ми закриваємось і йдемо всі воювати, або працюємо далі», — поділився думками фермер.

Також він переконаний, що зупинятись аграріям не можна, оскільки треба вберегти країну.

«Нам не можна розслаблятись, бо ми це робили починаючи з 2014 р. В нас сусід особливий, 140 млн людей в один день не зміняться. Нас у рази менше і то, буває, робимо неправильні вчинки, голосуємо за одних чи за інших. І у нас демократія, а там немає нічого — загнаний народ. Тому нам кожному треба брати свою зброю до рук та працювати», — підсумував він.

© Єлизавета Кудиненко, Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.