Здавалося б у нас війна із загарбником з-за кордону і внутрішні конфлікти не на часі, але один за одним випливають скандали в агросекторі, як от рейдерське захоплення Красногірського олійного заводу чи банківський зашморг фермерів з окупованих територій. Тепер додався ще випадок з СТОВ «АФ Маяк». 

Це підприємство розташоване на Черкащині, 7400 га оброблюваних земель, свої корівники, свиноферма, пасіка, теплиці, елеватор — і це ще не кінець переліку. «АФ Маяк» одне з великих фермерських підприємств в якому постійного штату 260 людей. Засновник господарства — Герой України Микола Васильченко, який кілька років на пенсії, тому керує агрофірмою його син — Олексій Васильченко.

У 2019 р. в господарстві побудували нову чергу елеватора, за яку отримали державну компенсацію. Рівно через 2 роки у двері підприємства постукала СБУ зі звинуваченням у відмиванні грошей. Протягом слідства мінялись звинувачення, суми та навіть дійові особи, тому в Олексія Васильченка склалось враження, що це театр абсурду. Він продовжує захищати своє господарство, відстоювати репутацію батька та середнього фермера в цілому. 

---

Дія 1: Будівництво елеватора та державна компенсація

В СТОВ «АФ «Маяк» перший елеватор почали будувати ще у 2004 р. У 2012 р. потужності зберігання елеватора у Піщаній становили 60 тис. т. На цьому підприємство не планувало зупинятись, тому у 2015 р. почали міркувати над новою чергою. Процес був затяжним, оскільки все зводили власними фінансами, не беручи позик.

«Нам зробили проєкт, розрахували кошторис і новий елеватор повинен був обійтися у 75 млн грн. Ми замовили обладнання, бо на нього чекати мінімум 5 місяців. Поки його виготовляли, взялись за будівельну частину — копали й заливали фундамент. Для цього найняли підрядника — «Черкасиміськбуд», —  розповів Олексій Васильченко. 

Для елеватора обрали обладнання від компанії Riela, з якими співпрацюють з 2004 р. Оплату за устаткування здійснили одразу, а будівельні роботи оплатили тільки після їх виконання. Тобто, на той момент господарство розраховувало виключно на свої фінансові сили. 

На початку літа Олексій Васильченко дізнався про державну програму від Мінагро, яка дає компенсацію до 30% вартості будівництва та реконструкції підприємств зі зберігання і переробки зерна. Щоб отримати кошти, підприємство мало завершити будівництво у 2019 р. та подати заявку на участь у програмі. 

«Тоді влада змінилась, прийшли молоді хлопці — Лещенко, Висоцький. Я одразу зателефонував у Міністерство, і відкритим текстом запитав чи реально можна отримати ці гроші. Бо раніше ніколи нічого від держави не брав. Мене запевнили, що все просто», — пригадує фермер.

Відтак, щоб встигнути до кінця 2019 р. господарство швидкими темпами добудувало нову чергу елеватора. В результаті, вклалися у вартість 66 млн грн з ПДВ, що було менше від запланованої суми. Пакет документів на компенсацію подали в Мінагро. Далі засідала комісія на чолі з Тарасом Висоцьким, представниками різних асоціацій, які перевіряли всі складові заявки. Все це відбувалось під час прямої трансляції на Facebook.

«Після підтвердження заявки, вже через 1-2 тижні прийшли гроші. Ми отримали 14 млн грн без ПДВ, а це приблизно 26% від вартості проєкту. Ми не могли повірити, що все так просто і що середньому чи маленькому виробнику можна щось отримати. Нарешті не холдинги, а ми», — пригадує  Олексій.

До речі, отриману компенсацію в господарстві одразу витратили на розвиток свинарства — купили 700 свиноматок. 

Дія 2: «Об'єкта немає — гроші вкрали»

З часу отримання компенсації пройшло 2 роки й на початку грудня 2021 р. В «АФ Маяк» прийшли 2 незнайомці, які представились працівниками СБУ та Нацполіції. На руках у них був вирок суду та рішення про проведення допиту, огляд обʼєкту та вилучення документів. Тож, правоохоронці зустріли Олексія Васильченка і почали розповідати, ніби-то він обдурив керівника господарства та відмив кошти на будівництві корівника. Коли Олексій почав ознайомлюватись зі справою, то побачив, що, по-перше, в документах неправильно вказано ціль будівництва (там йшлось про корівники, а не про елеватор), а по-друге, правоохоронці переплутали власників, бо на 2019 р. підприємством керував ще батько Олексія — Микола Семенович, який у 2021 р. через стан здоровʼя вийшов на пенсію.

«Я їм кажу, хлопці, коли будувався елеватор директором був власник, мій батько Микола Васильченко, герой України з 42 роками стажу. То як він міг обдурити сам себе? Кажу їм, ви заплутались в прізвищах. Коли вони пішли оглядати обʼєкт, перед ними був наш елеватор, а вони запитали «а що ви тут будували?» Я не розумію, за матеріалами СБУ написана заява, за нею поліція порушила кримінальну справу, прокурор підписав це, суд судив, а вони приїхали без розуміння ситуації, а з конкретним наїздом: «об'єкта нема — гроші вкрали», — розповів фермер.   

Розмова з правоохоронцями результату не принесла — господарству дали 30 днів, щоб надати всі документи. Наприкінці січня відповідні документи було надано в прокуратуру. Олексія Васильченка викликали на допити. А далі повномасштабне вторгнення і все затихло… 

Дія 3: Абсурдність справи зростає, а сума крадіжки зменшується

На початку червня до Олексія Васильченка подзвонив слідчий, який заявив чого він не зʼявляється в прокуратуру. Фермер пояснив, що зараз війна і не слід марно тратити час. На той момент він не тільки займався господарством, але й активно волонтерив. Втім, його викликали на допит, як заступника директора господарства.

Читайте також: Про це не говорять: як зникає фермерство в окупації

«На той час вони вже розібрались у прізвищах і я пішов, як свідок. Звинувачення полягало в тому, що ми, через фірму підрядника відмивали гроші. І оці 14 млн грн поділили з будівельниками. Я намагався їм пояснити, що ми особисто не виконували жодних робіт за які б брали гроші. Все відкрито пішло підрядникові. І це не той випадок, коли гроші видають і ви їх реалізовуєте. Ми будували елеватор за свої гроші і ці витрати можуть бути інші, аніж в проєкті. До того ж вони у нас менші, ніж планувалось. Вони розуміли, що реально нема до чого придертись. Це був тупий наїзд. Слідчий весь час мені казав: «йдіть наверх, (поясн. в прокуратуру), може там зможете пояснити, я звичайний виконавець». Тобто я чесно працював і мав ще комусь «відстібати долю», —  обурюється фермер.

Перемовини з прокуратурою і допити нічим не закінчились. А  так, як вирок суду вже був, то процесуально він мав закінчитись тільки врученням підозри. Протягом літа тяганина з прокуратурою, адвокатами, допитами тривала далі.  Цікаво, що кожного разу сума, яка була нібито «відмита», зменшувалась: з 14 до 9 млн грн, а потім до  2,7 млн 

«Дійшло вже до абсурду. Вони чіплялись за смішні речі, наприклад чого я продав соняшник і купив обладнання саме в той місяць, чому я не був знайомий з директором фірми-підрядника. Це була така дурня, що я сказав «коли ви вже дійшли до 2,7 млн грн, то виходить ми заплатили підрядній організації зайвих 10 млн грн. Виходить я дурень, який заплатив 10 млн грн зайвих грошей, щоб відмити ті 2 млн грн», — зазначив він.

При цьому, як пояснив Олексій, цих 14 млн грн — не така вже велика сума для «АФ Маяк», оскільки, наприклад, місячний зарплатний фонд господарства складає 5 млн грн.

«Я їм кажу, от подумайте, в нас шалені обороти. Ми будуємо обʼєкт за 66 млн грн з власної кишені, наймаємо підрядника, якому платимо 10 млн грн по факту виконаних робіт, залучаємо до цього Мінагро, щоб відмити й поділити між собою 2,7 млн грн. І при цьому це робить чоловік, герой України, якому 77 років, щоб поділити 2 млн на трьох», —  розповів Олексій.

Дія 4: Заміна головного актора

Далі справа знову зупинилась на 3-4 місяці, а у квітні 2023 слідчі приїхали і вручили нову підозру вже Миколі Васильченку. Як розповів Олексій, правоохоронці зрозуміли, що зі мною нічого не зможуть зробити. Є така норма, що в.о. прокурора не може підписати підозру депутату будь-якого рівня, це може зробити або генпрокурор або заступник генпрокурора. А Олексій Васильченко є депутатом місцевої ОТГ, Черкаський прокурор також не на місці, тому вони змінили обвинуваченого у справі.

«В новій підозрі нові казки — вже нема змови, а все вкрав батько. Бʼють вони на те, що за розрахунками можна було заплатити 2 млн грн за будівельні роботи, а ми заплатили 3 млн. Чи що крану в проєкті не було, а ми будували елеватор з краном. А як можна елеватор без крана побудувати, ти ж подивись на його висоту! В результаті ми заплатили більше будівельникам, ніж було в проєкті, а ці гроші вкрали», — пояснює керівник господарства.

Проблема, на думку СБУ, була в тому, що потрібно було внести зміни до проєкту. Але ж цього не передбачала програма фінансування, яка надавала компенсацію за вже витрачені кошти. До того ж будівництво непередбачуване: копаєш яму, а там пісок — треба укріплювати, заливаєш фундамент, а там «плавун».

«Вони реально не мали до чого причепитися. Це просто наїзд, щоб збити гроші собі в кишені. Якби дійсно це була така резонансна справа, то чому вони не підписали підозру на мене у генпрокурора і за це ще премії отримали б. За період війни ми вже перевели понад 10 млн грн податків, направили понад 45 машин на фронт. Ми не проводили жодних зборів, а все для ЗСУ купували з бюджету родини та з допомогою друзів. І тепер батька, Героя України звинувачують в тому, що він вкрав 2,7 млн грн. Це просто смішно», —  обурюється Олексій.

Дія 5: Заключна частина

На цю мить, слідство триває. Судове засідання перенесено через стан здоровʼя Миколи Васильченка. Герой України знаходиться в лікарні Амосова — він вже давно має проблеми з серцем. А звинувачення в крадіжці грошей та підозра ще гірше впливають на його стан.

«Просто дивно в першій підозрі були я, підрядники, Міністерство, а зараз залишився один Микола Васильченко. І це зараз ми маємо доказувати в суді, що не крали ці гроші. А проблема в тому, що з цієї компенсації просто «не поділились» з ділками при владі», — зазначив Олексій.  

Читайте також: Наталія Коваль: Чому є підтримка ВПО, але немає допомоги фермерам, що залишились?

Він впевнений, що добʼється правосуддя. Спілкувався він і з колегами-фермерами — більшість з тих, хто отримав компенсацію, перевіряла прокуратура. Але фермери надали документи й на цьому закінчилось. Олексій впевнений в тому, що є фермери з аналогічною ситуацією, як в «АФ Маяк», просто бояться про це говорити.

«Міністерство має робити державні програми таким чином, щоб потім не виникало питань. Владі треба стати на сторону місцевих фермерів. Кабмін вихваляє закордонних інвесторів, а рідних фермерів у всьому підозрюють і звинувачують», — додав фермер. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.