Українські аграрії вже навчились працювати з кредитним і грантовим фінансуванням. Цьому сприяли й державні програми підтримки, й увага міжнародних донорів та організацій. Наприклад, державна програма 5-7-9 — одна з найпопулярніших серед аграріїв: за підсумками 2023 року 10,9 тис. господарств отримали 44,5 млрд грн за цією програмою, а за перший місяць 2024 року — понад 400 господарств отримали 1,6 млрд грн.

Таке зростання кількості кредитів може призвести до значного боргового навантаження на аграріїв, особливо з урахуванням наслідків бойових дій та війни. Натомість у малих та середніх агровиробників (з земельним банком до 200 га) можуть виникати складнощі із банківським кредитуванням через відсутність якісної фінансової звітності. Банку банально важко оцінювати їхню надійність та кредитоспроможність.

Тому, окрім державних програм кредитування, кредитних пропозицій банків, фінансування з грантовою складовою від міжнародних фінансових організацій, грантів міжнародних проєктів технічної допомоги, аграріям варто звертати увагу на фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор.  

Небанківське фінансування: хто пропонує гроші, і кому довіритись? 

Перш за все, варто враховувати, що ринок небанківських фінансових послуг контролює та ж інституція, що й ринок банківських послуг — Національний банк України (НБУ).

Перелік ліцензованих компаній, результати їхніх перевірок та моніторингу доступні на сайті НБУ. Це робить ринок небанківських послуг прозорішим, адже до страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових установ регулятор висуває стандартизовані вимоги та контролює виконання цих умов.

Нацбанк не стримується у жорстких санкціях та заходах стосовно учасників ринку — штрафує, анулює ліцензії та виключає з реєстрів. З 2020 року кількість учасників ринку скоротилась більш ніж вдвічі — з 2163 до 1058. Наприклад, у січні 2024 року регулятор примусово виключив з реєстрів майже 60 учасників — фінкомпанії, страховиків, ломбарди). За актуальними даними НБУ, на ринку небанківських фінансових послуг працюють 528 фінансових компаній, 125 ломбардів, 129 кредитних спілок, 99 страхових компаній, 71 колекторська компанія, 69 лізингодавців та 36 страхових брокерів.

Чим фінансові компанії відрізняються від банків? Перш за все, вони не про кредитування, а про надання послуг. Тому ці послуги можуть обходитись дорожче за кредит. Власне, саме так зажили своєї поганої слави ломбарди та «швидкогроші» — найяскравіші й найвідоміші учасники ринку небанківських послуг, які встановлювали тризначні відсотки за свої послуги та не розкривали реальну ставку нарахування боргу.

Проте, на ринку небанківського фінансування працюють цілком гідні довіри компанії, наприклад, фінансові, лізингові та факторингові компанії (як незалежні компанії чи афільовані з банками), які мають відпрацьовані механізми фінансового обслуговування компаній.

Які можливості небанківського фінансування є в аграріїв 
Варто відразу зазначити, що деякі фінансові продукти, про які піде мова, наприклад, лізинг та факторинг, пропонують як фінансові компанії, так і деякі банки.

Лізинг

Послуга лізингу допомагає аграріям здійснити капітальні інвестиції, провести переобладнання виробництва, отримати техніку, добрива чи посадковий матеріал. Українські аграрії добре знайомі з цим інструментом, адже, за статистикою Нацкомфінпослуг, частка договорів підприємств сільськогосподарської галузі стабільно становить понад 20% від загальної вартості договорів фінансового лізингу.

Читайте також: Як отримати додаткові кошти при експорті — все про відшкодування ПДВ

Нюанс лізингу в тому, що підприємство не отримує права власності на обладнання чи матеріали. Відповідно, з одного боку, фермер може обробляти свої поля новеньким John Deer, але з іншого боку — він користується цим трактором, як орендним майном, за правом користування, аж поки не сплатить всі платежі.  

Це хороший інструмент, коли підприємство планує інтенсивний ріст, але ще не має достатніх коштів для значних капітальних інвестицій. За даними Світового банку, лідером у використанні лізингу є США (понад 10% лізингоотримувачів — аграрії), від старту активного використання цього фінансового продукту ще в 1950-х. Звідти інструмент отримав поширення в Японії та Німеччині. 

При цьому, найбільше вигоди від лізингу отримують саме малі та середні підприємства. Адже, не у всіх є мільйони чи мільярди для інвестицій в дороге обладнання, тим більше — в аграріїв, які залежать від сезонного попиту. Натомість лізингодавці готові працювати з невеликою заставою або взагалі без неї, та пропонують саме ту техніку, якої потребує клієнт. Тим більше, що агровиробник може взяти у лізинг вживану техніку, платежі за яку будуть розраховані з урахуванням її ринкової вартості. А отже — будуть нижчими, ніж при лізингу нової.

Зворотний лізинг

Послуга, яка дозволяє залучити кошти під заставу техніки та продовжити її використання до погашення заборгованості. Але звісно, коли цю послугу надає справжня лізингова компанія, відсоток до сплати куди менший, ніж у ломбарду. Тому, зворотний лізинг — це можливість поповнити обігові кошти, без втрати темпів росту підприємства.  

Товарний кредит

За схожим принципом працює товарний кредит — агровиробник отримує товар (насіння, добрива, пальне тощо) з умовою відстрочкою оплати. Зазвичай для таких операцій потрібен певний рівень довіри між продавцем і покупцем, проте завдяки проєкту USAID AGRO вдалось перезапустити товарне фінансування добрив, засобів захисту рослин через мережу партнерів-постачальників тощо.

Факторинг

Ще одна можливість для агропідприємства швидко відновити обігові кошти та загалом прискорити оборотність обігових коштів — факторинг. Підприємство-продавець укладає дві угоди: з покупцем — про постачання товару з оплатою на виплат та з фінансовою компанією — про переуступлення права вимоги оплати. Кредитор частково фінансує постачання фермеру одразу після підтвердження постачання та виплачує залишок коштів після оплати від дебітора.  

Читайте також: Фінансування агросектору: Які програми кредитування пропонують банки

Кредитні спілки

Осібно на ринку небанківських послуг стоять кредитні спілки. Це добровільні об'єднання фізичних чи юридичних осіб, створені для взаємного кредитування та наданні фінансових послуг. Спілка кредитує лише своїх членів, під відсоток, та заробляє на розміщенні вільних коштів на депозитах, у цінних паперах тощо. Кожен учасник має сплатити вступний внесок, робити регулярні пайові внески за участь у спілці, а також, за необхідності, додаткові внески. Учасники можуть отримувати дохід від прибутку спілки або покинути спілку й отримати свої внески (окрім вступного) назад.

Замість висновків

Банківське фінансування може бути оптимальним чи навіть вигідним з погляду вартості залучення коштів. Однак у небанківського фінансування є свої переваги. Наприклад, це може стати стартом створення успішної кредитної історії підприємства чи підтримати агресивне розширення й нарощення потужностей. Небанківське фінансування також приходить на допомогу в непередбачуваних ситуаціях. Наприклад, старий трактор остаточно зламався чи наїхав на міну в прифронтовій зоні: залучити черговий кредит, щоб купити нову техніку, може бути складно навіть у банку-партнера. Проте у фермера є можливість отримати новий чи вживаний трактор в лізинг.

© Kurkul.com, 2024 р.