Аграрії більшості областей України вже розпочали сіяти ярі культури. Зокрема, станом на середину березня вже засіяно 128,1 тис. га зернових та зернобобових культур, з них – 12,9 тис. га ярою пшеницею, 69,6 тис. га ячменем, 41,5 тис. га горохом та 3,7 тис. га вівсом. Ще за кілька тижнів розпочнеться посівна кукурудзи, а за ними стартують і олійні. Враховуючи мінімальну прибутковість чи навіть збитки минулого року у фермерів виникає питання: які ярі культури сіяти? І чи є альтернатива звичним культурам та як зменшити витрати на вирощування? Тому сьогодні ми досліджували чи позбудеться свого трону «королева українських полів», як змінились ціни на МПЗ перед посівною та які проблеми можуть виникнути під час посівної.
За прогнозами Мінагро, цьогоріч аграрії засіють ярою групою 13,1 млн га. Торік прогнозована площа посівів становила також 13,1 млн на, але фактично засіяли 12,8 млн га. Тому підсумкову цифру ми зможемо дізнатись тільки у червні, а зараз будемо послуговуватись прогнозами.
Відтак в розрізі культур прогнозовано зменшиться кількість площ під ярими зерновими на 120 тис. га, натомість збільшаться площі технічних культур на 440 тис. га. Зокрема, відбудеться зростання площ:
Чого ж тоді сіятимуть менше? З зернової групи, прогнозовано, що найбільше втрат буде в посівах кукурудзи (-130 тис. га в порівнянні до минулого року). На таке рішення аграріїв вплинула торішня відсутність ціни та проблеми зі збором врожаю.Також прогнозовано зменшаться площі ярого ячменю та гречки, а от площа посівів ярої пшениці та гороху зросте.
Директор департаменту агротехнологій «Ukravit» Олександр Мигловець зазначає, що зі спілкування з господарствами помітна тенденція до зростання площ сої. У багатьох випадках соя витісняє кукурудзу.
«Ми бачимо висхідні тенденції площ сої вже кілька сезонів поспіль. На скільки саме зростуть площі цього року — важко спрогнозувати. Ми спілкуємося з партнерами, а це і невеличкі господарства, і великі агрохолдинги — всі вони, де є соєвий пояс, будуть збільшувати площі під сою. Очевидно, це може вплинути на внутрішній ринок. Крім того, важко прогнозувати, як поводитимуться інші ринки, бо вартість Україні залежить від світових цін», — зазначив він.
Керівниця підрозділу аграрних ринків та продуктів переробки «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко зауважила, що хорошою альтернативою для українських аграріїв міг би стати горох. Але для цього потрібні успішні переговори з Китаєм.
«Ви подивіться на росію, яка вже домовилася про експорт свого гороху до Китаю. Там виробництво зараз б’є рекорди. Тому якщо перемовини будуть позитивними, то площі під горохом зростуть і у нас», — зазначила вона.
Зважаючи на продажі добрив, аналітик компанії Barva Іnvest Костянтин Кинжалов судить, що багато аграріїв переорієнтувались на вирощування соняшнику.
«Зважаючи на те, що досить активні зараз закупівлі комплексних добрив, то можна очікувати, що соняшник буде одним з пріоритетів аграріїв. Карбамід і КАС досить активно закуповуються і вони йдуть під кукурудзу, однак тут постає таке цікаве питання: чи воно йде на збільшення площ кукурудзи чи все-таки на компенсацію втрат які були зроблені раніше», — прокоментував аналітик під час засідання Trend and Hedge Club.
Міністерство аграрної політики та продовольства України провело опитування щодо планів сільгоспвиробників на посівну кампанію 2024 р. Згідно з інформацією, 70% опитаних планують збільшити площі під сою на 21% загалом. Зменшення площ прогнозують під:
Аграрій з Черкащини Іван Пономар весь торішній врожай кукурудзи залишив на полях. Вирощування кукурудзи для нього стало збитковим. Цього року планує сіяти олійні культури — сою, ріпак, соняшник.
«Я у дуже великому мінусі. Задискував, потім виорав, закультивував, посіяв, сівалку наймав. І потім пішло: посівний матеріал, міндобрива, захист рослин, оприскування, потім двічі робив підживлення, а в результаті поки у мене взагалі нуль. Прибутку немає ніякого. Втрати в цьому році будуть великі», — пояснив фермер.
Читайте також: Ціни на добрива перед посівною — чи подешевшає КАС і селітра
Його колега Володимир Драч посіви кукурудзи скоротив удвічі. Натомість додав до сівозміни ріпак та нішеві.
«У мене близько 400 га. Я зазвичай сію 100 га пшениці, по 80 га — соняшника та кукурудзи, трошки ячменю. Цього року вперше засіяв пивоварний ячмінь. Засіяв 5 га, чисто на розвід. Може вдасться якийсь контракт укласти із пивоварними компаніями», — розповів він.
А такий великий гравець на ринку, як LNZ Group, не буде зменшувати посіви кукурудзи. Однак, заважаючи на економічні показники та маржинальність культур, цього року компанія зменшить з 12 тис. га до 8 тис. га площі під соняшником і збільшить до 15 тис. га площі під соєю. Також у сезоні 2024 почнуть вирощувати нову для себе культуру — ріпак.
«Від кукурудзи не відмовилися, бо нам є де її зберігати. А на ріпак і сою робимо ставку, бо маємо переробні потужності», — розповів директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук.
За повідомленням Рівненської ОДА в області також не зменшаться площі кукурудзи, а навіть збільшаться, як і сої. Натомість менше посіють соняшнику, ріпаку та озимих зернових.
«Комерційний сезон 2023-2024 суттєво відрізняється навіть від попереднього сезону 22/23, який був повільним восени, але мав активний розвиток в грудні 2022 – січні 2023. Відмінність же від сезонів, що передували початку великої війни, вражає», — розповіла комерційна директорка компанії ВНІС Оксана Галкіна.
Вона додала, що в аграріїв відсутня стабільність та розуміння майбутнього, навіть у короткостроковій перспективі. Занизька ціна на товарну продукцію, мобілізація – все це спонукало фермерів сьогодні, відкладати закупівлю посівного матеріалу та ЗЗР.
За її спостереженнями, очевидно в цьому сезоні зростуть посівні площі під соєю, цукровим буряком, горохом та нішевими культурами. Соняшник триматиме свої позиції, а от кукурудза знову втратить в обсягах посівних площ.
«Цей розклад буде скореговано вже в кінці літа 2024 року: по-перше, якщо дасть Бог добру погоду, і буде добрий врожай сої, ціни не буде і пропозиція перевищить попит… По-друге, є базові речі, як-то сівозміна – і фермери розуміють, що кукурудза (і не тільки вона) має бути в сівозміні», — додала представниця компанії.
Щодо цін на посівний матеріал, враховуючи інфляцію, здорожчання долара, ЗЗР, палива та всього іншого, то ціна на насіння мала б зрости й суттєво. Але, розуміючи ситуацію на ринку, виробники насіння намагалися втримати ціну будь-якими засобами, знижуючи власні прибутки та шукаючи нові ефективні рішення у виробництві.
«На жаль, ситуація в аграрній сфері України на сьогодні складається таким чином, що всі учасники цього ринку: і фермери, і холдинги, і виробники посівного матеріалу та ЗЗР, зараз планують та прораховують не прибутки, а можливість залишитись на цьому ринку», — повідомила вона.
Ще одна складова без якої не обходиться посівна — це запчастини до техніки. І раніше ми б не надавали цьому пункту такого значення, але зараз, враховуючи ситуацію на західному кордоні, ми не змогли оминути його.
«Справді, страйки на кордонах вносять корективи у терміни постачання і спричиняють затримки до декількох тижнів. Але Тайтен Машинері Українапрацює на випередження, тому склади компанії заповнені вдосталь та готові надавати аграріям всі необхідні комплектуючі. Щодо ціноутворення, то страйки на кордонах на нього не вплинули. Ціна на деталі до техніки напряму залежать від курсу валюти, в якій ведеться закупівля. Якщо не буде значних коливань, змін фермери не відчують», — розповіла директорка з післяпродажного обслуговування «Тайтен Машинері Україна» Ольга Літвінчук.
Зі спостережень компанії, весняна кампанія із продажу с/г техніки в сезоні-2024 є значно активнішою, ніж у попередньому сезоні. Аграрії активніше купують нове обладнання та удосконалюють техпарк. Насамперед це зумовлено кращою ситуацією зі збутом та ціноутворенням с/г продукції та привабливим фінансуванням від ЄБРР, а також пільговим кредитуванням 5-7-9%.
«У сегменті малого бізнесу програма «5-7-9%» стала домінуючою, якщо порівнювати з іншими кредитними продуктами за ринковою ставкою. Їх частка в портфелі банку сягає 95%. Якщо подивитися на середній бізнес, то фінансування таких клієнтів за програмою «5-7-9%» становить приблизно 55–60%. А от переважна більшість великого бізнесу кредитувалася за ринковою ставкою», — повідомили в ПУМБ.
Найбільше фермери сьогодні купують техніку та знаряддя для весняно-польових робіт та сівби, кажуть дилери.
«Особливо активно купують зернові та просапні сівалки, культиватори та передпосівні агрегати для обробітку ґрунту, лущильники та зубові борони для закриття вологи», — зазначив заступник генерального директора зі збуту техніки Дмитро Баранов.
«Зростає інтерес фермерів і до обладнання для точного землеробства, з’являються нові бренди й продукти. «Тайтен Машинері Україна», як офіційний представник CNH, Trimble та Raven працюємо над наповненням ринку зручними та ефективними інструментами для фермерів», — додала Ольга Літвінчук.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.