Агровиробництво і фермерство – це ті сфери діяльності, які не можна швидко перенести в інше, безпечніше місце. Агровиробництво переважно пов’язано з обробкою землі чи виробництвом, яке потребує земельних ресурсів.

Влітку 2023 року за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) було проведено дослідження серед мікро, малих та середніх агровиробників (ММСБ) для вивчення їхніх потреб, страхів та мотивації продовжувати працювати на своїй землі. Метою дослідження було оцінити, як змінилися діяльність та потреби агровиробників з початком повномасштабної війни, а також, як аграрії сприймають свою роботу, що їх мотивує.

Цього року ми знову дослідили агро ММСБ, дізналися, як пройшла посівна 2024 року, який наразі горизонт планування в агросекторі та чи відчувають фермери, що адаптувалися до роботи у воєнний час.

Портрет респондента

В опитуванні взяли участь понад 300 респондентів з 22 областей України. Зокрема 22% респондентів з північних областей, 14,5% — з західних областей, 39% — з центральних областей, 19,5% — з південних областей і 1% — зі східних областей.

ТОП-5 областей за активністю: Дніпропетровська, Миколаївська, Кіровоградська, Сумська та Черкаська області.

96% респондентів відносять себе до мікроагровиробників, стільки ж (96%) респондентів займаються рослинництвом. Близько 4% респондентів сукупно зайняті у садівництві, тваринництві, переробці та виробництві крафтових харчових продуктів.

Профайл респондентів не змінився у порівнянні з тогорічним дослідженням, отже для цілей порівняння справедливо буде припустити, що відповіді на питання дослідження надавали респонденти з порівнянними характеристиками щодо розміру бізнесу, його географії й основного напряму.

Як пройшла посівна 2024 року

В цілому агровиробники погоджуються, що посівна 2024 була для них складною. Таку оцінку посівній дають близько 41% опитаних. Близько 40% оцінюють посівну задовільно чи позитивно (22,5% - позитивно і 17,5% - задовільно). 19% респондентів не змогли надати чітку оцінку, натомість описово оцінюють свій досвід проведення посівної як виклик, який вони подолали, зокрема завдяки державній та донорській підтримці та відданості своїй справі.

Переважна кількість респондентів — понад 63% — зазначили, що їхні посівні площі не змінилися у порівнянні з попереднім роком. 22% звітують про збільшення посівних площ, і 15% інформують про зменшення посівних площ у порівнянні з попереднім роком. Водночас станом і якістю своїх посівів задоволені 74% фермерів, незадоволені – 22%, а 4% респондентів назвали свої посіви такими, що знаходяться у критичному стані.

Матеріально технічне забезпечення господарства і його готовність до посівної «достатнім» охарактеризували лише 3,5% агровиробників, а «критично недостатнім» назвали понад 30,5% аграріїв. Більшість опитаних – 66% — констатували вимушену економію, аж до повної відмови від добрив, під час проведення посівної 2024 року.

Найбільшим викликом посівної 2024 року для респондентів став брак власних коштів. Про це говорять 62% респондентів. Кадровий голод став найбільшим викликом майже для кожного десятого агровиробника (9% відповідей). Не відчули жодних викликів – 4,5% опитаних.

Агро ММСБ у другий рік повномасштабної війни: адаптивність та горизонт планування

Більш ніж половина агровиробників – 66% – підтверджують, що частково адаптували своє агровиробництво до воєнних реалій. Таких, що повністю адаптувалися – 10%. Майже стільки ж аграріїв не змогли адаптуватися – 9,5%. Не відчували потреби адаптувати своє виробництво через війну 14,5% респондентів. Примітно, що серед більш ніж 70% аграріїв, які повністю чи частково адаптували свій бізнес до воєнних умов, 2/3 здійснили таку адаптацію без зміни напрямку діяльності агробізнесу. 16% респондентів частково змінили напрям роботи, близько 9% повністю змінили основний напрям діяльності. Нагадаємо, що за результатами торішнього дослідження, змінити чи диверсифікувати діяльність вдалося тільки 4,1 % респондентів.

Аграрії зізнаються, що горизонт планування для них наразі складає до 6 місяців. Про такий підхід повідомили 29% опитаних. Майже така сама кількість респондентів – 24,6% – не змогли відповісти на це питання. 12,6% планують кварталами, тобто до 3 місяців. 18% планують в межах 12-18 місяців. На період у кілька років для планування дивляться 15,8% аграріїв.

Найбільші загрози та потреби малих агровиробників

Майже всі респонденти обирали більше ніж один варіант відповіді на запитання про найбільші загрози, найбільш значущими у рейтингу агро ММСБ виявилися наступні:

• Ціновий дисбаланс, коли ціни на матеріально-технічні засоби виробництва зростають, а ціни реалізації продукції знижуються. 30 % респондентів вважають саме зниження маржинальності агровиробництва загрозою №1 для бізнесу.
• Безпека, загрози нового наступу ворога чи відновлення активних бойових дій на території господарства. 30% аграріїв називають потенційне погіршення безпекової ситуації найбільш загрозливим фактором для бізнесу. Примітно, що прибутковість і безпека стали на один рівень у відповідях цього року.
• Брак коштів основною загрозою своєму бізнесу називають лише 10% опитаних.

Менш загрозливими респонденти вважають питання кадрового дефіциту, оподаткування, недостатній обсяг підтримки тощо.

Читайте також: Небанківське фінансування для фермерів: що пропонує ринок

Разом з цим, фінансування аграрії називають своєю найбільшою потребою. Пріоритетні потреби, відповідно до дослідження 2024 року, виглядають так:

• Доступ до грантів і державної підтримки – 60,8%
• Доступ до зовнішнього фінансування – 14%
• Розширення можливостей збуту продукції – 13%
• Питання зберігання продукції – 5,2%
• Потреба у кадрах – 4%
• Потреба у нових чи кращих логістичних рішеннях – 3%.

Що тримає і втримує агро ММСБ

Можна сказати напевне, що аграрні мікро, малі та середні підприємства докладають надзусилля, щоб гідно відповідати на всі виклики війни та продовжувати свою справу. 78% фермерів після більш ніж двох років повномасштабної війни відповідають, що за цей час не мали наміру чи думки зупинити роботу. 22% респондентів мали такі думки.

99% респондентів підтвердили, що мають реєстрацію у Державному аграрному реєстрі, який почав свою роботу лише у серпні 2022 року. Відповідно, 94% опитаних підтвердили, що користуються підтримкою агросектору, яка надається державою та міжнародними партнерами України. Нагадаємо, що у 2023 році 40% опитаних називали себе необізнаними або дещо обізнаними щодо наявних програм підтримки для агро ММСБ. Отже, реєстрація в ДАР дає можливість аграріям слідкувати за актуальними можливостями та користуватися ними на практиці.

Читайте також: Безоплатне насіння, юридична допомога та досвід — якої підтримки бракує аграріям

Незмінно, як і у 2023 році, агровиробники зауважують, що продовжувати працювати на своїй землі за надскладних умов, їх стимулює відчуття відповідальності перед Україною та українцями – 75% відповідей. Віра в перемогу підтримує 20% аграріїв, інші фактори, такі як родина, любов до своєї справи, підтримка громади і колег — залишаються важливим стимулом для 5% опитаних. 

© Kurkul.com, 2024 р.