18 травня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Відповідно внесено зміни й до процедури бронювання працівників, в тому числі й агропідприємств. Сьогодні ми розглянемо нововведення щодо отримання броні, а також нагадаємо алгоритм бронювання.
Забронювати працівників можна господарствам у трьох випадках:
Щоб отримати статус критично важливого підприємства у галузі сільського господарства необхідно відповідати трьом і більше критеріям з перерахованих:
Підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше, ніж один раз на рік.
Відповідно до статусу підприємства можуть подавати список заброньованих працівників в першому випадку до підприємств, які встановили мобілізаційні завдання. Як, правило, це обласні військові адміністрації чи районні військові адміністрації.
Читайте також: Посівна без трактористів — як мине сезон 2024 і де шукати працівників
В другому випадку господарства подають списки осіб до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.
Для отримання статусу критичного важливого у галузі сільського господарства слід звертатися до Мінагрополітики. Звертатися потрібно тільки через Державний аграрний реєстр (ДАР). До звернення додаються копії документів, що підтверджують відповідність підприємства критеріям. Своєю чергою Міністерство перевіряє дані, приймає рішення щодо бронювання та видає відповідний наказ. Далі через кабінет бронювання Мінагро надсилає список заброньованих осіб до Міноборони. До речі, це нововведення діє з 8 травня 2024 р. До того ці повноваження виконував Генеральний штаб Збройних Сил України. В Міноборони затверджують або відхиляють рішення і перенаправляють до Мінекономіки на затвердження. Далі погоджений список повертають в Мінагро й доводять до відома підприємство. Підприємство перенаправляє затверджений список заброньованих осіб у місцевий ТЦК.
До пакета документів, які необхідні для проведення бронювання працівників, входять:
До звернення про бронювання працівників додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:
З прийняттям нового закону про мобілізацію, який вступив у дію з 18 травня 2024 р. в процесі бронювання існують деякі зміни. Зокрема, раніше господарство комунікувало з ТЦК і за наявності броні особі не потрібна була явка до військкомату. Тепер всі військовозобов'язані, навіть з актуальною бронню, протягом 60 днів зобов'язані уточнити свої дані в ТЦК, ЦНАП або ж в електронному кабінеті призовника. Щоб оновити дані в е-кабінеті, потрібно завантажити мобільний застосунок «Резерв+», авторизуватися і заповнити необхідні дані. Е-кабінет має назву «Оберіг». У цій системі військовозобов’язані також зможуть відстежувати особисту інформацію та час її оновлення.
Читайте також: Все про вилучення техніки на вимогу ТЦК
Бронювання осіб відбуватиметься через отримання штрих-коду. Тобто після оновлення даних відомості про цю особу вносяться до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобовʼязаних і резервістів «Оберіг» із присвоєнням спеціального штрих-коду.
Як оновити дані у застосунку Резерв+ для військовозобов'язаних, призовників та резервістів
Інше нововведення стосується віку заброньованих. Раніше не можна було забронювати працівника віком до 27 р. Зі зменшенням призовного віку мінімальний вік заброньованого працівника становить 25 р.
Як і раніше броні треба поновлювати кожних 6 місяців, а бронювати можна не більше 50% військовозобовʼязаних працівників.
З нововведеннями виникає проблема, адже частина чинних бронювань працівників агросфери завершується в травні. А оформити нове бронювання без оновлення даних поки неможливо. Відповідно, робота підприємств в період посівної опиняється під загрозою.
В Українській зерновій асоціації зазначають, що мобілізація ключових висококваліфікованих співробітників загрожує діяльності агропідприємств, оскільки важко оперативно знайти заміну фахівцям в умовах війни, а враховуючи кадровий дефіцит, часто знайти відповідного фахівця неможливо.
Натомість голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла, що в Україні планують розробити справедливі механізми бронювання співробітників для бізнесу.
Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого цю опцію можна буде повторити.
Наразі бізнес, а також деякі депутати відстоюють ідею економічного бронювання. З підтримкою такої ініціативи до уряду звернулись і представники УЗА. Мовляв, робота підприємств аграрного сектору можлива виключно за умов мінімальної впевненості, що будуть кваліфіковані працівники та керівники, які щоденно працюють та організовують роботу підприємств. Тому агрокомпанії повинні бути впевнені, що в них будуть працівники.
«Суть цього механізму полягатиме в тому, що він забезпечить збереження критичної кількості працівників на підприємствах, що додає передбачуваність для бізнесу та гарантує його роботу, навіть за умови посилення мобілізаційних заходів. Такий механізм дозволить забезпечити подальше безперебійне функціонування підприємств, дасть можливість планувати виробничі цикли, а значить — зберегти надходження до державного бюджету податків», — переконані в УЗА.
Водночас очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що гостро стоятиме питання справедливої мобілізації, оскільки вийде, що «багаті не служать, а бідні — так». Нардеп пояснив, що перша модель економічного бронювання передбачає виплату із зарплати військовозобовʼязаного податку у розмірі 35 тис. грн, яких вистачатиме для утримання одного бійця. Друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.
«Наприклад, медіа. У вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачуєте мінімальну зарплату бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тис. грн. Тобто цю суму треба платити за кожну заброньовану особу щомісяця. Це окремо від податків», — пояснив він.
Проти такої ідеї виступив нардеп Дмитро Разумков.
«Влада пропонує ініціативи, які навіть не здатна прорахувати! Знову заговорили про безглузду ідею економічного бронювання тих, хто буде сплачувати 35 тис. грн податку. А чи всі у високих кабінетах розуміють, про яку зарплату при цьому йдеться? Мені нескладно було порахувати – це 84 337 грн! А підприємству бронювання однієї людини разом з усіма видатками обійдеться у 102 тисячі грн на місяць! А у багатьох в Україні є така зарплата?! Може, у людей, які працюють на полі, в бюджетників, тих хто працює у ФОПів? Відповідь очевидна – ні» — заявив він.
Втім голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не виключає можливості такої моделі. Зокрема, планується створення Клубу білого бізнесу. До нього потрапляють маленькі, середні та великі підприємства, які відповідають трьом критеріям:
«Ми розглядаємо можливість до другого читання включити для членів Клубу білого бізнесу право на бронювання співробітників. Для тих, хто не є членами Клубу білого бізнесу, взагалі нічого не змінюється. Але тих, кого дратують умови для членів Клубу білого бізнесу, маю пропозицію: виконуйте умови та ставайте членом Клубу. Жодного маневру для податкової, кого визнавати членом Клубу, а кого ні, немає», — зазначив Данило Гетьманцев.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.