Сільське господарство України стало однією з пріоритетних військових мішеней російської агресії. В результаті дій окупантів, наразі Україна контролює лише близько 26,5 млн га орних земель (ріллі) з 32,7 млн га. Крім того, що росія вкрала деякі з найродючіших земель України, вона окупувала або заблокувала ключові українські чорноморські порти, щоб запобігти експорту зерна. росія також активно розкрадає українську техніку та врожай, який потім продає на світовому ринку. 

Також Україна втратила майже 20% своїх складських потужностей без урахувань об'єктів на окупованих територіях. Хоча галузі тваринництва та аквакультури становлять меншу частку українського сільського господарства, ніж галузі рослинництва та олійних культур, вони також зазнали значних збитків, оцінених у 254 млн доларів США та 35 млн. 

Перемога №1 — зерновий коридор

Український агросектор виявився стійким та нескореним. Від початку 2024 року Україні вдалося розширити пропускні можливості зернового коридору та усунути можливість дистанційного мінування моря.

«Ми змогли розширити наші пропускні можливості щодо нашого зернового коридору. Стабільності стало більше, так. Залишається небезпека застосування ракетного озброєння і дронів-камікадзе. Тут нам є над чим працювати», — констатував Дмитро Плетенчук, речник ВМС ЗС України.  

Успішна військово-морська кампанія України дозволила відновити експорт через Чорне море. За допомогою ракет і атак безпілотниками Україні вдалося вигнати російський флот із західної частини Чорного моря. Ці атаки, в поєднанні з новими схемами страхування експорту українського зерна, дозволили Києву відновити своє морське судноплавство після припинення Чорноморської зернової ініціативи. 

Завдяки цьому новому «українському коридору» до лютого 2024 р. понад 700 суден перевезли майже 23 млн т вантажів з українських портів, з яких понад дві третини — сільськогосподарська продукція. 

Перемога №2 — зростання експорту

За даними Мінагрополітики, у 2023-2024 маркетинговому році офіційна статистика експорту зерна з України покращилася і все це завдяки діючому зерновому коридору.

Так, за підсумками сезону 2023/24 Україна експортувала понад 50 млн т зернових і бобових культур, що на понад 3% більше порівняно з попереднім періодом.

За даними Мінагрополітики, станом на 28 червня відвантаження на 1,5 млн т перевищили об'єми 2022/23 МР (48,9 млн т).

Станом на кінець червня експорт склав:

• пшениці — 18,3 млн т (зокрема у червні 863 тис. т);
• кукурудзи — 29,2 млн т (2,65 млн т);
• ячменю — 2,47 млн т (91 тис. т);
• жита — 1,6 тис. т.

Також на зовнішні ринки було поставлено 97,8 тис. т борошна.

За даними аналітиків Spike Brokers, наразі спостерігається поступове відновлення попиту на водний фрахт з боку експортерів через торгову активність з ранніми зерновими. Одночасно поновлення обстрілів суден, що прямують Червоним морем, спричинило підвищення фрахтових тарифів на панамакси.

«Активність вантажних потоків через Дунай сприяла незначному підвищенню тарифів у сегменті барж. Водночас фрахтові ставки на хендісайзи та костери утримуються на минулому рівні», — додали брокери.

У січні 2024 р. Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем завдяки функціонуванню українського морського коридору. Паралельно вдалося запустити проєкт щодо страхування експорту від воєнних ризиків, а саме страхування суден, які заходять в українські порти.

Перемога №3 — відкриття альтернативних шляхів експорту

Україна та Молдова домовились про 27% знижку на перевезення українських вантажів територією Молдови, зокрема, до румунських портів. Також країни планують збудувати прикордонний перехід через річку Дністер у районі населених пунктів Ямпіль і Косеуць. А  ще у жовтні 2023 р. Президент України Володимир Зеленський заявив про запуск нового «зернового коридору» з експорту українського збіжжя через Молдову до Румунії.

Також завдяки програмі «Шляхи солідарності» спростили експорт української сільськогосподарської продукції. Це миттєво позначилося на світових цінах на продовольство, що різко впали протягом наступних місяців. 

До січня 2024 року «Шляхи солідарності» дозволили експортувати орієнтовно 68 млн т сільськогосподарської продукції, що становить 60 % українського експорту. Однак імпорт української сільськогосподарської продукції до ЄС також збільшився, що вплинуло на ціни в сусідніх державах-членах та спровокувало фермерські протести і заборони на імпорт. Для усунення цієї незбалансованості Комісія виділила 156 млн євро постраждалим фермерам і запропонувала механізм захисту для запобігання збоїв на ринку.

Перемога №4 — розбудова логістичних хабів

Разом з тим, на залізничній станції Чоп почав роботу логістичний хаб з широкими та вузькими коліями із перевалки будь-якої сільськогосподарської продукції та продуктів переробки. 

Нещодавно на Закарпатті на 14,1 га запрацював новий мультимодальний термінал ТОВ «Термінал Чорнотисів». Його вдале географічне розташування на кордоні з Угорщиною та Румунією відкриває широкі перспективи для розвитку міжнародної торгівлі.

Перемога №5 — власне виробництво техніки утрималось на плаву

Українські виробники техніки теж не здаються. Наприклад, підприємство з Рівненщини удвічі збільшило виробництво сільгосптехніки саме під час війни. Виробничо-конструкторське об’єднання «МААНС» —  один з найбільших в Україні виробників обладнання та запчастин до сільгосптехніки техніки, виготовляє жатки, візки до них, запчастини та витратні матеріали. Третину своєї продукції експортує за кордон. 27 одиниць обладнання є у переліку державної програми компенсації вартості c/г техніки.

До речі, у квітні в Україні офіційно стартувала програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробництва. В держбюджеті на 2024 рік на реалізацію програми закладено мільярд гривень. 

Показовим є також підприємство Egritech, яке під час війни релокувало виробництво сільгосптехніки на Захід України, виробляло бункери-перевантажувачі, зерновози, причепи та напівпричепи для перевезення зерна. І налагодило виробництво на Львівщині вже за 4 місяці. Разом з тим почало виготовляти бункери-перевантажувачі спеціально для європейського ринку, відкрили офіс у Польщі та налагодили співпрацю з датською компанією, з якою виробляють комбайни для розмінування полів.

Не менш стійкими в умовах війни стали і звичайні фермери, яких підтримала ціла низка грантових програм. Однією з останніх, стала ініціатива  БФ «Жнива Перемоги». Майже сотня господарств на Херсонщині отримали від Фонду у користування безкоштовну техніку.

Під час весняної посівної техніку використало 41 господарство Херсонщини. Засіяти вдалось 12 137 га землі. На ранніх жнивах нову техніку використали ще 57 господарств і зібрали врожай на площі 12 779 га.  Для переважної більшості аграріїв Херсонщини така допомога – це можливість продовжувати роботу.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.