Сьогодні ми продовжуємо розбиратись в еволюції тепличного бізнесу в Україні. І якщо в першому матеріалі ми говорили переважно про зміни в візуальному вигляді, конструкціях та накритті теплиць, то сьогодні поговоримо про те, що заважає українським тепличникам розвиватись.

Поляки демпінгували з цінами на тепличну продукцію

Великі тепличні господарства частіше орієнтувалися на продаж продукції на внутрішньому ринку. Зовнішні контракти укладались переважно з росією. З 2014 р. фермери почали шукати збут у напрямку Європи й взагалі не могли зайняти там місце.

«В Україні, хоч і була дешевша робоча сила, порівняно з Польщею чи Туреччиною, але ми не вміли торгувати. Бізнес був неорганізованим. Коли за кордоном хотіли купити у нас фуру на 3 т тепличної полуниці, то зрозуміло, що таких обʼємів в одного фермера не було. І не один був випадок, коли партію формували 4 фермери, а перед самим виїздом фури один з них казав: «Хлопці, вибачайте, я продав свою полуницю на 1 грн дорожче». І таким чином ми просто не вміли продавати, бо культура кооперації у нас відсутня», — розповідає Валерій Озолін, засновник ТОВ «Грінтек», яка займається тепличним обладнанням.

До того ж поляки демпінгували на українському ринку. Ще 10-15 років тому вони завозили тепличну продукцію, продавали її просто за ціною виробництва для того, щоб наші фермери опускали ціну. І українським тепличним аграріям ставало невигідно вирощувати, а вже через сезон поляки заповнювали цю нішу з зовсім іншими цінами.

Читайте також: Сучасна теплиця: перспективні конструкції, матеріали та технології

«Поляки кажуть — ви дуже роботящі, можете працювати, але не вмієте торгувати. А на ринку виграє той хто вміє продавати», — каже підприємець.

В теплицях вигідно вирощувати лохину

Зрозуміло овочі чи квіти — це той бізнес, який для українських власників теплиць був базовим. Сьогодні ж Валерій Озолін бачить ще одну тенденцію, повʼязану з побудовою теплиць під ягідні культури. І йдеться не про класичну полуницю, а, наприклад про лохину чи органічні ягоди.

«Українці шукали нішу, якою можна заповнити європейський ринок і знайшли її в ягідних культурах. Дуже гарно сприймається за кордоном наша органічна ягода. Також зараз тренд на лохину. Наші ягідники почали вирощувати її у теплицях, що дозволяє на 2-3 тижні вийти швидше на ринок зі своєю продукцією. І хоча перша ягода на ринку дорога, але люди сумують за нею, тому навіть у невеликих кількостях, але купують її», — розповідає підприємець.

Він каже, що вирощувати лохину у теплицях вигідно. Наприклад цього року, дуже багато ягоди у відкритому ґрунті постраждало через травневі заморозки і ягідники недоотримали до 40-60% врожаю. До того ж і далі погодні умови, град, посуха не сприяли. А теплиця нівелює погодні ризики.

«Вирощування ягідних культур у відкритому ґрунті — це початок. А далі я бачу, що все ж біля ягідних плантацій будують теплиці для полуниці, малини чи лохини. Теплична ягода на ринку перша і продавати її вигідно. А ще вигідніше експортувати, бо ціна європейська», — каже підприємець.

Відтак економіка вирощування та рентабельність культури у теплицях вища. І якщо, наприклад, врожайність полуниці у відкритому ґрунті — 8 т/га, то у теплиці вона може сягнути 20 т/га. Також плюс теплиці в тому, що вона приносить фермерові перші гроші в сезоні, якими він оперує допоки збере врожай з відкритого ґрунту.

Один сезон власник теплиці на коні, а інший — позаду нього

Однією з тенденцій останніх років є те, що фермери масово кинулись у вирощування овочів і фруктів. І це роблять не тільки ті фермери, які вимушено переїхали і намагалися відновити свій бізнес, а й агрокомпанії з досвідом на ринку. В цій ніші держава намагається стимулювали саме розвиток тепличної справи. Комерційний директор компанії «Планета Пластик» Олександр Пех каже, що справді на початку війни попит на тепличну плівку дещо зріс і цьому сприяла система грантів. Але останніх рік-півтори він знаходиться на довоєнному рівні.

«Грант має умови, серед яких — повернення коштів у формі податків. А по-друге, це вимоги щодо робітників. Тепличний бізнес сезонний, тому ти не будеш взимку тримати робітників. І тому простіше будувати щось на своїх коштах», — додає Валерій Озолін.

Після того, як Запорізька, Херсонська обл. працюють не на повну потужність через часткову окупацію та бойові дії, то справді в інших, більш західних областях зросла кількість тих, хто займається овочівництвом, ягідництвом чи баштанними. Але починають вони з відкритого ґрунту. Заходити в тепличну нішу ризикують тільки ті, хто протягом 10-15 років в тепличному бізнесі.

Однією з особливостей цього бізнесу є можливість злетів і падіння. Тому власники теплиць, попри зменшення прибутків, продовжують працювати, бо ситуація за сезон може змінитись.

Читайте також: Альтернатива силосній ямі, або Як зберігати зелений корм без втрат

«Пригадайте, активні воєнні дії в Україні почались в лютому. А це час, коли власники теплиць виходять на ринок з квітами. Тоді вони вклали великі кошти в цибулинки тих же тюльпанів, але квітка була нікому не потрібна. І сезон був змарнований. З усім тим, вони не відмовляються від амбіцій. І здавалось, зараз в країні менше населення, попит на квіти менший, але маємо клієнтів, які нарощують у цьому напрямку потужності. Тому якщо ти вже у цій ніші, то нелогічно зупинятись, якщо один сезон невдалий», —  пояснює Валерій Озолін.

Про реконструкцію теплиць

Також існує тенденція з реконструкції старих комплексів. Наприклад, 6-гектарного тепличного комбінату «Укртрансгазу» на Івано-Франківщині, який простоював 8 років. В більшості такі проєкти базуються на тому, що старе покриття знімають і замінюють на плівку.

«Реконструкція теплиць завжди залежить від фінансових можливостей. Полікарбонат не вічний і має термін служби до 10 р. Коли покриття потрібно замінити, то часто його наступником стає плівка. Потрібні незначні конструктивні зміни, як мінімум кріплення під плівку, а все решта залишається аналогічним. Чи буде це економічно доцільно? Скоріш за все так, тому що поліетиленова плівка — найдоступніший матеріал для накриття теплиць», — каже Олександр Пех.

Якщо говорити про скляні теплиці, то їх термін роботи тривалий. Але при реконструкції скло також можна замінити на тепличну плівку. Тому що плівка кріпиться до різних матеріалів, з яких будуються теплиці. До того ж поліетиленова плівка легка, доступна за ціною та виконує всі необхідні функції.

«В іншу сторону така реконструкція не працює: ви ніколи не зможете перекрити  спроєктовану під поліетиленову плівку теплицю склом», — додає комерційний директор.

Теплиці не без форс-мажорів

Якщо звичайний аграрій відстежує погодні аномалії, то агроном теплиці робить це вдвічі пильніше. Град чи сильний снігопад, може не тільки знищити врожай, а й перекриття теплиці. Олександр Пех рекомендує при плівковому покритті теплиці дотримуватись таких правил:

• Плівка на теплиці повинна бути гарно натягнута. Вона не повинна ворушитись чи піддаватись впливу вітру. Натяжка допомагає витримати і сильний вітер і навіть град.
• Кріплення. Плівка повинна кріпитись до теплиці, таким чином, щоб не було отворів чи пошкоджень.
• Уникайте іржавого металу. Не рекомендується кріпити плівку на поіржавілу конструкцію теплиці. Варто метал захистити або пофарбувати, а тоді кріпити плівку.

• Дерев'яний каркас теплиці має бути пофарбований, відшліфований, гладкий, без скіпок. Фермери, які вирощують в дерев'яних теплицях, використовують агрохімію, яка з часом всотується деревиною. З деревини ці речовини передаються в плівку і розривають полімерні звʼязки. Тому деревина має бути обовʼязково обробленою.
• Підбирайте товщину плівки до розмірів теплиці. В деяких випадках рекомендується використовувати плівку товщиною не 100 мікронів, а 150. Якщо це теплиця маленької конструкції 2-4 м шириною, то достатньо плівки 100 мікронів. На такій площі плівка виконуватиме всі функції, в тому числі захищати від складних погодних умов. Для теплиць шириною понад 6 м варто обирати плівку 120-150 мікрон.
• Технології. «Планета Пластик» рекомендує використовувати тришарову плівку скрізь, де це можливо. Тришарова плівка є міцнішою, ніж одношарова. І ця технологія дозволяє зменшити ризики форс-мажорних погодних умов.

Таким чином, розвиток тепличного бізнесу в Україні має значний потенціал, але стикається з численними викликами. Демпінг та відсутність кооперації серед фермерів уповільнюють процес виходу на міжнародні ринки. Водночас нові тенденції, такі як вирощування ягід у теплицях, демонструють перспективу підвищення рентабельності. Реконструкція старих теплиць і впровадження сучасних матеріалів допомагають фермерам захищати свої врожаї від погодних ризиків. Проте, щоб успішно конкурувати на глобальному рівні, українським власникам теплиць потрібно покращувати організацію бізнесу, кооперуватись і впроваджувати передові технології.

 © Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.