Французька компанія «Агро КМР» працює на Дніпровщині майже 20 років. Під її управлінням знаходиться 21 тис. га землі, а від лінії фронту їх відділяє всього 100 км. За рік до повномасштабного вторгнення компанія «Агро КМР» активно розвивалася: разом із Kernel у межах програми Open Agri Business побудувала елеватор, наростила земельний банк на 5 тис. га, а також керівництво компанії розглядало можливості власної переробки. Проте день 24 лютого 2022 р. змінив усі плани.

«Лінія фронту зараз знаходиться менш як за 100 км від компанії. Але попри очевидні ризики, ми не опускаємо рук», — розповідає Клеман Кусан, генеральний директор «Агро КМР».

Навпаки —  тут оптимізують процеси та навіть інвестують у розвиток. А на запитання про те, як вдається працювати в таких умовах, Клеман Кусан відповідає:

«Перший день був важким, але багато розмов із колективом не було — вони самі показали, що хочуть продовжувати працювати. Я їм сказав, що хочу залишитися на місці. І ми продовжили рухати цю спільну справу, кожен день ми намагаємося жити звичним життям».

Коли біля Павлограда почали зводити фортифікації, у колективу компанії з'явилася внутрішня тривога, але водночас це дало впевненість у майбутньому.

«Ми розуміємо, що відбувається, але з іншого боку, це нас заспокоює — значить повним ходом йде підготовка до оборони, і ми довіряємо Україні», — додав Клеман Кусан.

За останні три роки отримали неймовірний досвід у всіх напрямках, бо фактично довелось змінювати звичні моделі роботи та вводити непопулярні рішення.

Читайте також: У нас немає збиткових культур — Андрій Капріца про прибуток в умовах війни

«На третій місяць повномасштабного ми зрозуміли, що порти не працюють, і нам потрібно було вивозити зерно до Європи. Наприклад, до Польщі від нас 1700 км. Це було складно, тому ми вирішили інвестувати в зерновози — на сьогодні наш парк налічує 27 одиниць», — згадує гендиректор компанії.

Від Франції до України: адаптувався на контрасті

Клеман Кусан приїхав в Україну у 2013 році. Це було взимку. І він пам'ятає, що тоді було дуже багато снігу. Коли побачив великі білі поля, першою думкою було те, що тут багато можливостей.

Примітно, що Клеман одразу почав вчити українську, а не російську мову.

«Я працював у селі, де більше розмовляють українською. Всі офіційні документи також були українською. Тому мені було логічніше вчити саме її», — розказав він.

Коли зараз аграрій повертається до Франції, то відчуває сильний контраст, бо там люди живуть спокійніше, без тривог.

«Дуже важко пояснювати їм, що таке війна по-справжньому. Коли ти живеш в країні, де є війна, це зовсім інший досвід. Найчастіше французи питають: чи працюють у нас магазини, чи є що їсти, чи всюди заміновані поля. Я пояснюю, що не все так, як вони уявляють. Звісно, питають про мобілізацію, про співробітників. До речі, зараз на Заході вже менше говорять про війну в Україні по телевізору, ніж півтора року тому», — додає Клеман Кусан.

Європейці, зокрема французи, мають чимало стереотипів щодо українського агробізнесу. До прикладу, вони мають уявлення про надмірне використання засобів захисту рослин в Україні та припущення, що якість української пшениці гірша за французьку. Проте це лише на рівні розмов. Без фактів.

«Я декілька разів був на конференціях, де журналісти привозили зразки української та французької пшениці. Ніхто не міг визначити, де яка», — спростовує міф Клеман Кусан.

У Франції фермери менше озираються на витрати

Іноді українські фермери побоюються євроінтеграції через можливі обмеження в рамках «зеленого курсу» ЄС (Green Deal) та посилення бюрократії. Однак Клеман Кусан, який має досвід роботи як в Україні, так і в європейських країнах, переконаний, що таких побоювань не повинно бути.

«Навіть у Франції норми щодо пестицидного навантаження на гектар простіші, ніж тут. Наприклад, у Франції є чіткі обмеження щодо внесення засобів захисту рослин біля річок — п'ять метрів від водойми», — пояснює керівник.

Він спростовує поширений міф про те, що в Україні фермери використовують значно більше агрохімікатів.

«Це неправильне враження. У Франції звикли проводити багато операцій і менше рахують витрати, бо розуміють, що отримають дотацію. Там легко купити хімію — йдеш у кооператив, забираєш і навіть не знаєш скільки коштує. Платиш по факту, коли вже бажаєш. А в Україні часто потрібна передоплата, тому ми змушені рахувати кожен долар. Якщо не рахуєш — можеш швидко отримати збитки», — порівняв Клеман Кусан.

Завдяки елеватору допомагали евакуйовувати зерно

Елеватор «Агро КМР» був побудований вже під час повномасштабного вторгнення на місці, де раніше було голе поле. Передусім розраховували його під власні потреби, але елеватор став справжнім порятунком для багатьох аграріїв, особливо з Донецької області, яким «Агро КМР» надавали допомогу з евакуацією зерна, техніки та людей. Окрім основного елеватора, компанія має  понад 40 тис. т складських потужностей у селах.

Зараз елеватор має місткість 18 тис. т, але проєкт передбачає розширення до 50 тис. т. Це дозволить повністю закрити як потреби компанії, так і продовжувати у разі потреби надавати послуги фермерам та сусідам.

«Наш елеватор має велику перевагу через розміщення поряд із залізницею — через це по відвантаженню ми можемо сформувати маршрут за 24 години, працюємо дуже ефективно. Це дозволяє нам мати нижчу собівартість продукції. За сезон ми робимо 5-6 обертів»,  — додає Клеман Кусан.

Війна підштовхнула керівництво компанії ще більше скорочувати витрати.

«Ми оптимізуємо бізнес шляхом автоматизації, шляхом збільшення аутсорсингу. Плюс увесь парк техніки маємо свій, логістика оптимізована. Наприклад, для перевезення насіння на поле ми маємо спеціальну техніку та обладнання. Є також мотивація з іншими контрагентами — я не буду приховувати, що це теж мотивація для інших бізнесменів, які отримують гроші просто за роботу»,  — відверто каже гендиректор компанії.

Технічний парк компанії включає 8 тракторів потужністю від 200 до 400 к.с., 2 зернові сівалки Horsch Avatar, 2 просапні сівалки Horsch Maestro, 7 комбайнів, 2 плуги, 2 глибокорозпушувачі, 4 обприскувачі та 2 дискові борони – достатній арсенал для ефективного обробітку наявних земель.

У зоні ризикованого землеробства пріоритетною є ефективність роботи

Під час спілкування з керівництвом компанії стає очевидним, що основою роботи «Агро КМР» став європейський підхід до ведення бізнесу.

«У їхньому розумінні ефективність — це не просто висока врожайність, а прибуток з гектара. Вони прораховують свої технології, орієнтуючись на маржинальність, а не на показники врожайності», —  зазначає Сергій Вітер, керівник проєкту Open Agri Business.

У регіоні з обмеженими опадами (близько 400 мм за сезон, з яких ефективно використовується 250-300 мм) команда «Агро КМР» демонструє разючу здатність використовувати наявні ресурси максимально ефективно.

Господарство розташоване в зоні степу з обмеженими запасами вологи. Це визначає специфіку агротехнологій та економічний підхід до планування врожайності.

Наближаючись до нового сезону, «Агро КМР» підготував збалансовану структуру посівів на 21 тис. га: 5 тис. га пшениці (вже посіяно), 8-9 тис. га соняшнику та 3-6 тис. га під пар для боротьби зі злаковими бур'янами.

• Соняшник: планова врожайність до 2,5 т/га, прибутковість починається від 2 т/га.
• Ячмінь: 1,5-2,5 т/га, прибутковість від 1,5 т/га.
• Пшениця: прибутковість від 3,5-4 т/га.

«Ми приймаємо в себе більший ризик отримати менший врожай з економічних міркувань. Більше уваги звертаємо на дози добрив, якість насіння, оптимізуємо густоту посіву», — розповідає Клеман Кусан.

У боротьбі за вологу —  від мini-till  до традиційного обробітку

Цікавий парадокс: після тривалого періоду використання технології мінімального обробітку ґрунту (мini-till ) господарство планує частково повернутися до традиційного обробітку.

«Ми працювали багато років за мini-till, пробували й strip-till , але зараз більше схиляємося до традиційних технологій. Мini-till виявився для нас складним і приніс технічні проблеми», — зізнається Клеман Кусан.

Вперше за 18 років господарство згадало про плуг після цьогорічної ситуації. Поверхневий обробіток ґрунту призвів до утворення плужної підошви на глибині 10-12 см, що обмежило розвиток кореневої системи. При температурі повітря вище 37°C і прогріванні ґрунту до 60°C рослини з поверхневою кореневою системою виявилися беззахисними перед спекою. Потрібно створювати умови, щоб коріння проникало глибше.

Обговорюючи альтернативні шляхи забезпечення вологою, на господарстві торкнулися теми зрошення. Однак цей метод має серйозні обмеження:

• складне оформлення дозвільних документів на використання води з природних джерел;
• необхідність наявності поблизу достатнього джерела води;
• значні інвестиції — $2-3 тис./га.

«Загальні інвестиції можуть перевищувати $1 млн на 1,5 тис. га. Це надзвичайно великі вкладення. Це може бути економічно виправданими хіба що для вирощування овочевих культур», — зізнається Клеман Кусан.

Минулий рік став кліматично надзвичайно складним. Керівництво «Агро КРМ»  зазначає, що умови були найгіршими за всю історію їх роботи в Україні. Це вплинуло на показники врожайності: соняшник — близько 1,5 т/га, пшениця — 2,5-3 т/га.

«Ми дуже чітко це розраховуємо. Ми в невеликому плюсі, але й не в мінусі при врожайності соняшника в 1,5 т/га. Це результат щоденної роботи над оптимізацією»,  — розповів Клеман Кусан.

Попри низькі врожаї, економічна модель господарства дозволила уникнути збитків.

«Це одне з найефективніших підприємств, яке найправильніше використовує ресурси —  як людські, так і технічні. Повна цифровізація, облік всієї інформації, витрати пального, ЗЗР — все фіксується, все чітко», — коментує Сергій Вітер, оцінюючи ефективність компанії на тверду «десятку» за десятибальною шкалою.

Клеман Кусан поділився унікальним досвідом управління 21 тис. га земель лише з двома агрономами, що значно менше галузевого нормативу (один агроном на 3 тис. га). Секрет такої оптимізації криється у декількох ключових підходах.

«У нас дуже багато систем автоматизації. Використовуємо карти NDVI для моніторингу посівів. Наші поля максимально консолідовані навколо бази, що скорочує логістичні витрати», — пояснює Клеман Кусан.

Відстань між найвіддаленішими полями становить лише 40 км, що для масштабу у 21 тис. га вважається гарним показником. Це дозволяє суттєво зменшити витрати на переміщення техніки та персоналу.

«За вісім років роботи ми відпрацювали процеси до автоматизму. Всі знають, що і коли потрібно робити», — додає керівник.

Важливим елементом оптимізації є сучасна техніка:

• широкозахватні агрегати;
• машини, оснащені спарками та гусеничними приводами для зменшення ущільнення ґрунту;
• GPS-навігація для точного дотримання технологічних ліній;
• ефективні обприскувачі, що дозволяють економно використовувати воду (до 50-100 л/га залежно від групи препаратів).

Така автоматизація дозволяє ефективно керувати великими площами з мінімальною кількістю персоналу.

«Без автоматизації неможливо забезпечити належний контроль за кожним оператором і перевіряти якість виконання робіт. Все відстежується через комп'ютерні системи», — пояснює Клеман Кусан.

Співпраця з Kernel щодо оптимізації процесів

Компанія «Агро КМР» почала співпрацювати з Kernel у рамках програми Open Agri Business у 2021 р.

«У нас було 14 тис. га землі, і я бачив, що ми маємо дуже багато витрат на послуги елеватора. Тоді я зрозумів, що нам потрібно побудувати власний елеватор, але і збільшити земельний банк ми планували до 18-20 тис. га. Достатньо грошей для реалізації цих цілей  у нас не було», — каже Клеман Кусан.

Тому варіантів було кілька: або терпіти й накопичувати кошти, або звертатися до комерційних банків. Але Open Agri Business працює значно оперативніше, бо повністю володіє тонкощами вузькопрофільної інформації. Тут знають, що таке елеватор, який регіон, увесь процес.

«Я звернувся до Kernel для фінансування будівництва елеватора. І тоді, 27 лютого 2021 року, почалася наша співпраця завдяки Open Agri Business»,  — додав гендиректор компанії.

Паралельно в рамках програми «Агро КМР» має змогу закуповувати паливно-мастильні матеріали та інші ресурси за цінами, нижчими від ринкових. Різниця за такою співпрацею іноді складає до $15 на одній посівній одиниці. Також Кernel має всю портову інфраструктуру, що спрощує логістику.

«Навіть коли морський коридор не працював належним чином і судна не хотіли заходити в українські порти, Кernel міг купити власні судна. Це можливості, які недоступні для менших компаній», — відзначає низку переваг для себе Клеман Кусан.

До початку війни господарство розглядало можливість розширення діяльності в напрямку переробки соняшнику або пшениці. Блокування портів лише посилило ці наміри, проте поки що проєкт відклали до кращих часів.

На запитання про перші кроки після закінчення війни Клеман Кусан відповідає, що передусім необхідно буде потурбуватися про ветеранів, про адаптацію колективу до мирного життя.

«Я не уявляю, як це буде, але головне — щоб було спокійно. Все буде добре, але як саме — поки не розумію. Поки треба потерпіти», — підсумував керівник.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.