Після скасування мораторію на продаж сільгоспземель у 2021 р. Україна пройшла перші етапи формування ринку. У 2025 р. земельне питання вже не теорія — це математика та стратегія для фермера. Чотири роки тому Україна нарешті скасувала двадцятилітню заборону на торгівлю землею, і з того часу ринок демонструє стабільне зростання. Ця реформа принесла відчутний ефект як окремим землевласникам, так і всій країні.
Попри війну, обмеження й виклики — земельний ринок в Україні у 2025 р. тримає впевнену планку. За перші п’ять місяців було укладено понад 50 тис. угод купівлі-продажу сільгоспземель. І хоча січень виявився майже «мертвим» через атаку на держреєстри, уже з лютого ринок швидко відновився і вийшов на рекордні за останні роки показники. Про це йдеться в інфобуку «Земельний ринок в Україні. Фінальний аналітичний огляд».
Читайте також: До кінця року вартість гектара землі становитиме $2200 — прогноз
Після запуску ринку у 2021 р. темпи активності значно зросли. Так, у 2021 р. укладено 10 тис. угод на 24 тис. га, у 2022 р. — 45 тис. угод на 91 тис. га. А вже у 2025 р. — 164 тис. угод на 228 тис. га.
Таким чином, за п’ять років функціонування ринку загальна площа переданої землі перевищила 700 тис. га, кількість угод зросла у 16 разів, а ринок стабілізувався та демонструє сталий розвиток. Загальна площа земель, зареєстрованих у державному земельному кадастрі, становить 44,9 млн га, з яких 33,0 млн га – це сільськогосподарські землі.
У 2025 р. на ринок впевнено зайшли юридичні особи. Вони вже сформували понад третину обсягу купівель. І хоча побоювання про масове скуповування землі в «одні руки» не справдились, їхній вплив на ринок відчутний — юрособи, за даними аналітиків, платять за 1 га в середньому на 17-47% більше, ніж фізичні особи.
Понад 80% покупців — це саме фермери, які прагнуть зафіксувати за собою ресурс, який обробляли роками. До речі, держава стимулює фермерів купувати землю. Фонд часткового гарантування кредитів фермерам допомагає взяти кредит під купівлю землі. Програма «єОселя» для села у тестовому режимі дозволяє молодим аграріям оформити житло та землю в комплексі.
На вторинному ринку спекулятивного капіталу поки мало — закон забороняє юридичним особам купувати землю до 2030 р., а іноземцям — повністю.
Правові особливості
Нотаріальне посвідчення не обов’язкове — угоди часто укладаються через Дія.Центри.
Обмеження до 100 га на одну фізособу діє й далі, до 2030 р.
Успадкування спрощене, державна реєстрація — в електронній формі.
Якщо у 2021-2022 рр. ринок ще «гойдався», то нині експерти говорять про формування нового рівня — плато. З урахуванням втрат через окупацію та бойові дії, Україна вже вийшла на показники довоєнного ринку.
Середня вартість гектара сільгоспугідь у травні сягнула понад 52 тис. грн — це абсолютний максимум за всю історію відкритого ринку. Щобільше, якщо рахувати у доларах, то й тут українська земля демонструє зростання: понад $1,3 тис./га для «товарних» ділянок.
Загальні ціни на землю у 2025 р. зросли на 5–7% у порівнянні з 2024 р. Фахівці прогнозують подальше підвищення, але без стрибків. А це означає, що стабільність цін дозволяє прогнозувати доходи й планувати довгострокові проєкти.
Оренда також не відстає. Через «Prozorro.Продажі» з початку року в оренду передали вже тисячі гектарів комунальних земель, а вартість оренди б’є нові рекорди — до 14,6 тис. грн/га. У деяких регіонах ціна оренди перевищує показники навіть до вторгнення.
Лідерами залишаються Полтавська, Дніпропетровська та Хмельницька області. На Заході ситуація протилежна: малий середній розмір ділянок і високі витрати на нотаріальне оформлення знижують активність. Наприклад, у Львівській області частка проданих ділянок мінімальна.
Що це означає для фермера? Земля — це не просто актив, це гарантія майбутнього. Той, хто володіє землею, має більше шансів отримати дешевший кредит, залучити інвестиції та планувати нові посіви без страху втратити ділянку.
У 2025 р. фермер уже не лише господар, а й повноцінний учасник земельного ринку. І ринок цей — поки що спокійний, перед бурею великої реформи, яка прийде після 2030 р.
Попереду — нові виклики. Щоб ринок рухався далі, потрібна дерегуляція, зниження витрат на угоди, краще адміністрування земельних податків і реальне оновлення даних у кадастрі. Але головне — попит на землю є, і її цінність лише зростає.
© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.