Головною новиною останніх тижнів для бджолярів стало майже шестикратне збільшення квоти на безмитний експорт меду до ЄС — з 6 до 35 тис. т. Однак радість від нових можливостей затьмарює реальність: через кліматичні зміни та війну Україна зібрала найменший за останні роки врожай меду.

Експерти попереджають про можливий дефіцит на внутрішньому ринку, адже світовий попит може «всмоктати»  весь український мед. Водночас галузь активно впроваджує нові європейські стандарти маркування та якості, що відкриває довгострокові перспективи для українських виробників.

Експортний прорив

В жовтні Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, повідомив про історичне рішення.

«З 29 жовтня практично вступило в дію оновлення квотації. Квота на мед збільшена з 6 000 т до 35 000 т. Цього року, експорт очікується на рівні 40 000 т, що становить 100 млн плюс валютної виручки. Це дуже суттєвий сегмент нашого аграрного сектору», — зазначив заступник Міністра. 

Едуард Кричфалуші, один із провідних виробників та експортерів меду в Україні, бізнес-директор ТОВ «Мед України», член правління Асоціації експортерів меду, розвіяв поширений міф про конкуренцію з європейськими виробниками. Його позиція базується на об'єктивному аналізі ринкової ситуації.

«Я не зовсім розумію — ми не конкурент європейському виробнику. Європейський ринок є нетто-імпортером меду. Вони не забезпечують себе самостійно. І Україна — це є одна з найближчих країн з великим аграрним виробництвом, в тому числі меду, яка насправді подає їм руку допомоги. Тому про конкуренцію не йдеться», — обґрунтовує він нові квоти.

Щодо цін на мед, то наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 вересня 2025 № 2005 встановлено мінімальну експортну ціну. Тобто за нижчою ціною український мед не можна експортувати на ринок Європи. Хоча зі слів Тараса Висоцького, мінімальні ціни — явище тимчасове.

«Мінімальні експортні ціни, в тому числі на мед — це недовгострокова річ, прийнята на період воєнного стану. Ця ціна — це просто розрахунок з можливістю 10% дисконту щомісяця. В Європейському Союзі такого немає, тому мінімальні ціни завершать існування, як тільки ми інтегруємось», — пояснив Тарас Висоцький.

Але варто розуміти, що мінімальна ціна експорту абсолютно не впливає на закупівельну ціну меду від виробника. Тобто значну роль у визначенні гуртової ціни меду в цьому ланцюгу відіграють закупівельники.

На болюче питання про ціноутворення Едуард Кричфалуші поділився своїм баченням.

«Ціна на мед формується ринком. Коли ви продаєте мед, то треба дивитися хто вам платить гроші. Якщо ваш оператор чи ваш покупець не має достатнього рівня професіоналізму та кваліфікації, то шукайте інші можливості. На сьогодні багато компаній-переробників відкрили можливість працювати безпосередньо напряму. Ми були одними з перших у 2016 році, коли почали працювати безпосередньо з бджолярами. Шукайте цієї можливості й в такому разі  отримаєте стовідсотково ринкову ціну», — поділився член правління Асоціації експортерів меду.

Які зміни чекають експортерів меду

У травні 2024 року ЄС ухвалив директиву 1438, яка вносить зміни до вимог щодо меду. Україна імплементувала її всього за пів року — наказом від 12 листопада 2024 року внесено зміни до наказу №330, які набули чинності 24 червня 2025 року.

«Європейська сторона високо оцінила те, що директива в частині меду була імплементована вже через пів року після її ухвалення в Європейському Союзі», —  розповіла Тетяна Стародуб, завідувачка сектору якості харчових продуктів Міністерства економіки України.

Найбільше змін стосується того, як мед має бути промаркований:

• якщо мед зібраний в одній країні — зазначається ця країна,
• якщо мед із декількох країн (до 4-х) — країни перелічуються у низхідному порядку з відсотковим співвідношенням,
• якщо країн більше 4-х — зазначаються всі, але відсотки тільки для 4-х найбільших часток,
• для малопорційного меду (до 30 г) — країна зазначається дволітерним кодом.

«Передбачено можливість доповнення маркування меду інформацією про його регіональне, територіальне або топографічне походження», — зазначила представниця Мінекономіки.

Одна з принципових змін — заборона видаляти пилок та інші природні компоненти з меду. Чому це важливо? Тому що пилок дозволяє визначити справжнє походження меду. Також посилено вимоги до якості.

«Уточнені характеристики щодо кольору, консистенції, смаку, аромату, яким повинен відповідати мед. Запроваджені норми щодо збереження ферментів у меді», —  додала Тетяна Стародуб.

Також презентовано дорожню карту експорту меду до Європейського Союзу. Процес складається з дев'яти послідовних кроків:

• звернення до територіального органу для огляду пасіки
• отримання ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку
• державна реєстрація пасіки (присвоєння унікального номера)
• інспектування потужності щодо відповідності експортним вимогам
• внесення до переліку ухвалених у ЄС підприємств-експортерів меду
• внесення до списку потужностей Держпродспоживслужби
• лабораторне дослідження кожної партії меду в акредитованих лабораторіях
• отримання міжнародного сертифіката на експорт кожної партії
• реєстрація експортера у системі Traces

Стародуб попередила, що зміни на цьому не закінчуються. Європейська комісія готує нові інструменти аутентифікації, аналізу та боротьби з фальсифікацією меду.

В Україні може виникнути дефіцит меду

Сезон 2025 року приніс серйозні виклики для галузі. Едуард Кричфалуші, аналізуючи ситуацію на ринку каже, що найкращою характеристикою врожаю меду 2025 стане слово «неврожай». 

«В більшості регіонів України пасічникам не вдалось зібрати врожай акацієвого та травневого, обмежено зібраний липовий та гречаний меди, які не покривають внутрішнього споживання. Ми маємо компромісний, на мій погляд, об'єм меду соняшникового — це основний наш експортний потенціал», — зазначає директор ТОВ «Мед України».

Серед основних факторів, які вплинули на врожай, Кричфалуші називає кліматичні зміни та  військові дії. Більшість кочових пасік залишилися на стаціонарних точках. Поєднання неврожаю з розширеними експортними можливостями створює абсолютно нову проблему для галузі.

«У кінці цього року відбувся дуже позитивний крок — збільшено обсяги квот. Експортувати мед стало вигідніше, а зібрали ми менше. Тобто об'єм світового замовлення на український мед є більшим, ніж зібраний врожай в Україні. Я ставлю питання: чи український споживач навесні зможе придбати мед? Я не виключаю, що нам потрібно подивитися, як регулювати експорт. Адже світовий ринок, як пилосос — він може всмоктати весь український мед. Чи нам буде з цим комфортно?», — запитує експортер.

Проблема статистики та інші негаразди медового ринку
Під час медового форуму неодноразово підіймалось питання проблематики галузі. Зокрема наразі важко порахувати врожай, чи перехідні залишки, адже значна кількість пасічників не входять в офіційну площину.

Наразі інституційний потенціал галузі оцінюється так:

• 62 000 зареєстрованих пасік (утримують майже 3 млн бджолосімей),
  щорічне виробництво меду: 100-110 тис. тонн,
• 29 000 потужностей з виробництва, переробки, пакування та маркування меду,
• 29 експортерів меду,
• 30 лабораторій для досліджень меду (25 акредитованих).

Але до цієї статистики є чимало питань.

«Нам критично необхідна індустріальна статистика. Ми й далі оперуємо цифрами передвоєнними —  200 000 бджолярів, 70 000 індустріальних, які виробляють 110 000 тонн меду. Але нам треба оцінити те, що ми маємо зараз. Це дуже важливо для індустрії, це дуже важливо для стратегічного планування», — каже Едуард Кричфалуші.

Попри виклики, внутрішній ринок демонструє позитивну динаміку та важливі структурні зміни. 

«Порівнюючи сезони 2024 та 2025, бачимо, що відбувається подальший розвиток організованого ритейлу, збільшення кількості роздрібних точок торгівлі навіть в невеликих містах. Вони продовжують витісняти неофіційних гравців. Якщо подивитись на 2024 рік, то об'єм споживання України безпосередньо від бджоляра до кінцевого споживача зовсім не змінився. Але обсяг постачання через організований ритейл зріс майже на 5% у порівнянні до 2024 року», — зауважив директор ТОВ «Мед Україна».    

Одним із ключових викликів залишається домінування продукції без бренду та походження. 

«60% ринку споживання, постачання сьогодні — це noname-бренд. Не зрозуміло, де цей мед зроблено, його якісні характеристики. Це наш виклик. Це треба змінювати. Ринок вимагає активностей, створити продукт, дати йому маркування, дати йому належне пакування, сертифікувати», — додає Кричфалуші.

В цьому ключі на допомогу пасічникам приходять грантові програми, державна допомога та міжнародна технічна підтримка. Це реальні інструменти відновлення та розвитку, якими потрібно активно користуватися.

Українське бджільництво доводить, що навіть в умовах війни можна не лише виживати, але й розвиватися, впроваджувати європейські стандарти, відкривати нові ринки та підвищувати якість продукції. Головне — системна робота, відкритий діалог та віра в майбутнє галузі. Підсумовуючи, він сформулював своє стратегічне бачення медового ринку в України: «Якість, автентичність і відповідальність — це основа майбутнього бджільництва». 

Стаття підготовлена за матеріалами 8-го Медового форуму України, що відбувся у листопаді 2025 року. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.