Сьогодні коли українці чують слово «дрон», то першою асоціацією стає війна. Безпілотні літальні апарати стали символом технологічної переваги на полі бою, і саме про це ми щодня читаємо в новинах. Але насправді БПЛА мають набагато ширше застосування, і почали змінювати підходи до ведення сільського господарства ще до повномасштабного вторгнення.

Дрони стали одним із найефективніших інструментів сучасного агросектору. Не лише через нові методи аналізу чи моделювання, а через найпростіше – вони дозволяють бачити поле очима зверху, швидко, точно і без зайвих ілюзій. Сьогодні говоримо про місце БПЛА в рослинництві та реальні кейси їх впровадження.

Історія БПЛА в агро

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) – це літальні апарати багаторазового використання, що функціонують без пілота на борту. Вони можуть бути автоматизовані, дистанційно керовані, повністю автономні або виконувати певні завдання за запрограмованим режимом.

Перші БПЛА з'явилися ще в 50-х роках для військової розвідки. Починаючи з 2000-х років безпілотні системи почали впроваджуватися в комерційні сфери. Розуміючи, що за цим напрямом майбутнє, США, країни ЄС та Китай, розв'язували питання безпеки польотів.

За минулі 10-15 років розпочалося масове впровадження БПЛА в різних сферах: спорті, фільмувані, кліпах та аграрному виробництві. Великі компанії, як Bayer, приблизно у 2015-2016 роках почали впроваджувати БПЛА у всіх своїх підрозділах для досліджень.

Зараз у світовій практиці з'явився новий термін – безпілотні летючі платформи. Це підкреслює універсальність БПЛА як платформи, на яку можна додати різні сенсори, датчики та системи внесення речовин під конкретні потреби замовника.

ТАКОЖ МОЖЕ БУДЕ ЦІКАВО: ТОП-10 фермерських господарств Волині

«БПЛА стали доступними для малого та середнього бізнесу, який отримав можливість надавати послуги собі або клієнтам. Це стало бізнесом, орієнтованим саме на малий і середній сегмент. Вартість людської праці в розвинутих країнах зростає, а використання БПЛА дозволяє збільшити ефективність роботи однієї людини та зменшити витрати», —  каже Микола Биков, дорадник з агрономії, короткостроковий консультант програми з аграрного і сільського розвитку Агро.

Глобальні тенденції ринку

Ринок БПЛА для бізнесу зростає на 8% щорічно в грошах, технологіях і рішеннях. При цьому аграрний ринок БПЛА демонструє зростання на 14% щорічно, що робить його найперспективнішим сегментом. Ключовим драйвером є цифрове землеробство – БПЛА формує цифровий слід, який дозволяє управляти моніторингом та урожайністю.

Цікавою виявилася структура використання БПЛА:

• Надання сервісних послуг складає 77% ринку. Компанії купують послуги через сервісних операторів, оскільки володіння БПЛА та вміння ним користуватися – різні речі, що потребує підготовки спеціалізованих професіоналів.
• Продажі для власного споживання становлять 17%.
• Розробка програмного забезпечення – 4%, хоча це великий об'єм грошей через складність розробки.

«В Україні теж є сервісні компанії з інтенсивним ростом, попри бойові дії і заборону літати. Цього року дронами було оброблено до мільйона гектарів. Це мало, але це цікава тенденція», – зазначив Микола Биков.

Типи аграрних БПЛА

В агровиробництві використовуються три основні типи безпілотників:

• Квадрокоптери (коптери). Мають пропелери, зручну форму для вертикального зльоту. Не потребують великої площі для зльоту, але працюють з невеликими площами.
• Літакового типу (крила). Потребують зони для зльоту та спеціального обладнання, але можуть працювати на великій площі для моніторингу.
• Гібриди. Злітають вертикально на малій площі, далі летять по іншій траєкторії. В Україні поки що експериментальні.

Не менш важливе значення має обладнання БПЛА. На них почали розміщувати різноманітні сенсори: мультиспектральні камери для видимого світла, термокамери, датчики для виявлення спор і фотографування комах. Саме від камер залежить цифрове землеробство. Адже дані, зняті на камеру обробляються та аналізуються за допомогою супутників, БПЛА, штучного інтелекту та інших систем.

Розглянемо найпоширеніші типи камер на БПЛА.

• RGB камера. Це найпростіша камера, яка показує те, що бачать наші очі. Дозволяє візуально оцінити ситуацію або використати просте програмне забезпечення. Часто застосовується для визначення екологічних проблем, таких як град чи вилягання культур. Дані з RGB камери використовуються для підрахунку кількості рослин при посіві. Вона найпростіша в експлуатації, але не дозволяє отримувати індекс NDVI.
• Мультиспектральні камери. Для отримання індексу NDVI (індекс різниці водних ресурсів) використовуються мультиспектральні камери. NDVI може попередити та показати зони проблем.

Переваги огляду поля за допомогою БПЛА

Половина всіх агрономічних помилок – це помилки недостатнього спостереження. Адже в українських аграріїв поля досить великі й можуть тягнутись на кілометри. Такі масиви нереально якісно оглянути. При цьому є хвороби, які за 5 днів можуть змінити ситуацію на полі, стреси через посуху, які видно лише з повітря, шкідники, що поширюються з невеликих зон, перезволоження або пересихання, пошкодження техніки. Тому БПЛА можуть значно допомогти в такому разі, адже: 

БПЛА — це про швидкість. За 5-8 хвилин можна оглянути площу 50-100 га. Зазвичай це займає кілька годин.

Видно приховане. Нерівномірні сходи, сліди техніки, тіньові зони, перезволоження, ранні стадії ураження – все це видно з висоти.

Технічні проблеми. Пошкодження каналів і дамб, зламані опори, недоступні ділянки, проблеми з дренажем, застої води.

Мінімальні навички. Не потрібно складного софту, спеціальних сенсорів чи дорогих моделей. Звичайний DJI Mavic або Autel вже дає 80% потрібної інформації.

80% проблем на полі ви не бачите, а дрон бачить усе

Компанія Corteva Agriscience укладає договори на насінні посіви для отримання якісного матеріалу з високими вимогами до фермера. Агроном-технолог завжди слідкує за якістю посіву та сходів. Виникло питання про результат сходів соняшника – норма була одна, але візуально здавалося, що рослин менше.

«Провели обліт, використали програмне забезпечення для підрахунку з RGB камери. Було зафіксовано приблизно 50 тис. рослин/га при нормі 80 тис.. Виявилися проблеми з сівалкою. Методика показала високу достовірність», — розповів Микола Биков. 

Дослідження підтверджують, що використання дронів для розрахунку сходів має достовірність до 98%.

Також за допомогою БПЛА компанія виявила ознаки в'янення соняшнику, який провокувала склеротинія. Треба було зрозуміти масштаб ураження та локалізацію. Використали NDVI, виявили зони, провели додатковий виїзд на поля. В результаті зрозуміли, що приблизно 12% полів були уражені склеротинією, що для насінних посівів дуже погано.
«Якщо знаєш локалізацію, можеш періодично проводити моніторинг, дивитися, як розвиваються зони. Можна проводити біологічний або хімічний метод зонуванням – внести дроном препарат 2-3  рази, наситити зону. Це економічно вигідніше, ніж обробляти все поле», – пояснив експерт.

Також за допомогою моніторингу БПЛА можна проводити десикацію з різними нормами залежно від зони.

«Один з великих холдингів провів експеримент на всіх культурах, які потребують десикації – ріпак, соняшник та інші. Підтвердили, що метод працює: визначаєш зону, програмуєш великі дрони-оприскувачі, зменшуєш витрати та підвищуєш ефективність», — інформував Микола Биков.

Віталій Воронцов, експерт-дорадник, представник громадської спілки «Зелені Агрорішення» поділився досвідом роботи. Він робив обліт саду з фундуком під Києвом. Щоб зробити фото поля, Віталію довелося відлетіти дроном за кілометр від поля і зробити знімки. Обліт дозволив фермеру розділити поле на ділянки для системи поливу, визначити проблемні зони. 

«Не потрібно використовувати якесь новітнє обладнання чи софт. Для прикладу я робив знімки поля на DJI Mavic першого покоління. Після обробки 93 фотографій програма мені створила ортофотокарту розміром 300 МБ. Тобто при наближенні можна помітити і двадцятилітрову каністру в кутку, тюки соломи, траншею для кабелю, навіть злив води на дні басейну», – показав можливості Віталій Воронцов.

Навіть звичайна RGB камера видає карту висот, що дозволяє побачити яри та напрям стоку води, хоча в дрона немає спеціальних інфрачервоних камер.

Для тепличного комплексу Віталій робив обліт 67 га за 21 хвилину. В результаті отримав карту на 400 МБ, яка дозволила побачити, наскільки правильно поставлені теплиці, як криво врізали водойму, стан котельні з розібраним дахом.

«Найцінніший кейс був з тепличним комплексом. Фермер попросив зробити фото. Виявилось, що підрядники в ночі перекопали чуже поле по діагоналі і проклали оптичний кабель, щоб поєднати два села. Без дрона я б ніколи цього не побачив», – поділився Віталій Воронцов.

Розвінчання міфів

Попри всю користь, деякі господарства досі не використовують дрони через хибні уявлення:

Міф 1. Це складно. Віталій Воронцов зауважує, що насправді дрон автоматично злітає, зависає в повітрі та повертається. Сучасні програми дозволяють просто завантажити маршрут і натиснути старт – дрон самостійно літає і виконує завдання.
Міф 2: Це дорого. Сучасні компактні моделі коштують як одна-дві каністри ЗЗР. Найпростіший дрон DJI Mavic коштує близько 12 тис. грн.
Міф 3: Достатньо того, що бачу з машини. Автівка дає лише 15-20% інформації, коли дрон – 100%.

Міф 4: Потрібен досвід. Для внесення препаратів потрібні спеціалісти з РТК та складним обладнанням. Але для простого огляду потрібен найпростіший дрон. Щодо софту, то існує безліч програм для роботи з дронами. Віталій Воронцов використовує «Коптерус» – програму, яка працює з будь-якими дронами.Після польоту фотографії обробляються програмами для зшивки, які створюють детальні ортофотокарти.

Ціни на дрони знижуються, а їх можливості збільшуються

Дрони в українському агросекторі вже довели свою ефективність як практичний інструмент, доступний кожному господарству. Як підсумували експерти ,це не про складні технології майбутнього – це про рішення, яке працює вже сьогодні.

«БПЛА в точному землеробстві – це інструмент моніторингу на стадії росту рослин. Він дозволяє диференціювати поле, визначити зони ризику та прийняти коригуючі дії. При правильному застосуванні можна зменшити пестициди на 20-30% або збільшити їхню ефективність завдяки точковому внесенню», — підсумував Микола Биков.

Навіть у складних воєнних умовах використання дронів можливе. Потрібно отримати дозвіл у місцевої військової адміністрації для польотів на невеликій висоті 20-50 метрів.

«Для початку роботи не потрібні складні навички пілотування. Розробляються спеціалізовані курси з роботи з програмами обробки даних, інтерпретації знімків та прийняття агрономічних рішень. Існують симулятори для безпечного навчання, а перші тренування можна проводити просто у дворі на мінімальній висоті», — додав Віталій Воронцов. 

Експерти впевнені, що дронобудування буде розвивається стрімкими темпами.

«Зараз дрони-оприскувачі літають над грядою дерев, створюють ефект зворотної тяги, щоб препарат попадав на нижню частину листків. Це майбутнє. Через рік дрони підлітатимуть до конкретного листка і обприскуватимуть тільки потрібні точки. Плюс до технології додається штучний інтелект», — поділився баченням Віталій Воронцов.

Зниження цін на обладнання робить дрони все доступнішими. Навіть найпростіша модель за 12 тисяч гривень забезпечує 80% необхідної інформації для прийняття якісних агрономічних рішень.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.