Перед новорічними святами бізнес отримав сюрприз від держави. Уряд вніс зміни до постанови КМУ № 76, яка регулює порядок надання статусу критичного підприємства та визначає механізми бронювання працівників. А 31 грудня Міністерство економіки опублікувало оновлені критерії, які змінюють правила бронювання для аграріїв.

Час для таких змін був обраний, м'яко кажучи, не найвдаліший, адже багато критеріїв прив'язані до показників попереднього року, а термін дії статусу критичності у більшості підприємств спливає саме на початку року.

Три ключові зміни, які зачепили агросектор

Найбільш відчутною стала вимога щодо площі земель. Якщо раніше агрокомпанія могла претендувати на статус критичного підприємства, обробляючи від 500 га, то тепер цей поріг підвищено до 1000 га. 

«Це швидше спроба міністерства зменшити навантаження на своїх працівників, аніж переоцінка рівня критичності бізнесу. Наразі апарат міністерства просто не має достатньо ресурсів для обробки величезної кількості звернень, які надходили при попередніх критеріях», — припускає Анатолій Косован, партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group.

Друга суттєва зміна стосується економічно активних компаній. Мінімальний річний дохід для отримання статусу критичності також зріс удвічі — з 20 до 40 млн грн. Цей критерій особливо вдарить по зернотрейдерах, які традиційно отримували критичність саме за показником економічної активності. 

При цьому компанії, які не встигли підтвердити свій статус у 2025 році, тепер зможуть претендувати на критичність лише з урахуванням нового показника доходу за результатами вже 2025 року, а не попереднього звітного періоду.

Третя зміна може здатися позитивною, але насправді вона створює проблеми для певної категорії підприємств. Міністерство скасувало критерій суми сплаченого ПДФО за попередній звітний квартал, який становив не менше 324 тис. грн. Це рішення першочергово зачепить компанії з великою кількістю працівників, які не обробляють землю та не мають значного доходу, зокрема елеватори. Для них ПДФО був основним способом підтвердити свою важливість для економіки.

Зміни щодо зарплатних вимог 

Закон про Державний бюджет на 2026 рік приніс ще одну важливу зміну. З підвищенням мінімальної заробітної плати змінився і мінімальний рівень середньої зарплати для отримання статусу критичності. Замість звичних 20 тис. грн, до яких всі встигли звикнути, тепер необхідно забезпечувати середню зарплату не менше 21 617,5 грн. Саме така сума є і мінімальною заробітною платою для працівників, яких планується бронювати.
Критично важливо розуміти, що цей рівень зарплати необхідно підтримувати не лише під час отримання статусу критичності та оформлення бронювання, а й протягом усього строку дії рішення про критичність. 

Порушення зарплатних вимог може стати підставою для позбавлення підприємства статусу критичного, навіть якщо всі інші критерії виконуються. 

Читайте також: ТОП-10 фермерських господарств Київської області

Загалом критичними тепер можуть визнаватися компанії, які мають 50 і більше працівників із зарплатою вдвічі вищою за середню річну по країні, або ті, що мають 20 і більше працівників із зарплатою втричі вищою за середню.

Обов'язкові 3 критерії критичності для всіх підприємств

Незалежно від специфіки діяльності, кожне підприємство має відповідати трьом обов'язковим критеріям, передбаченим постановою КМУ №76. 

Перший і найважливіший — це відсутність заборгованості зі сплати податків. Цього критерію потрібно дотримуватись не лише на момент подання документів, а й протягом усього періоду дії статусу критичності. 

«Навіть якщо у підприємства виникли спори з податковими органами внаслідок перевірок чи інших комунікацій, і утворився податковий борг, це може призвести не лише до проблем у правовідносинах з податковою, а й до втрати статусу критичного підприємства», — рекомендують юристи.

Другий критерій — це рівень заробітної плати, про який уже йшлося вище. 

Третій критерій підприємство може обрати з кількох варіантів. Це може бути статус великого платника податків, якщо підприємство сплатило понад €1,5 млн за минулий рік. Також це може бути статус великого експортера з сумою надходжень більш як €32 млн. Для менших господарств — вимога до площі оброблюваних земель. Однак найбільш розповсюдженим варіантом третього критерію залишається територіальне або галузеве значення підприємства. 

«Після літніх змін чітко розмежовано, за які напрямки відповідає виключно обласна військова адміністрація, а за які — і міністерство, і ОВА. Для Міністерства економіки ключовими є торгівля, виробництво та аграрна діяльність у сфері АПК, адже після реорганізації до його повноважень приєднали функції Мінагрополітики», — наголошують представники компанії «Армада».   

Нова обов'язкова умова — військовий облік

Одним з найважливіших нововведень стала вимога щодо ведення військового обліку. Більшість обласних військових адміністрацій внесли до своїх критеріїв обов'язкову умову дотримання вимог з ведення військового обліку. При цьому вимагається надання відповідного документу або довідки в довільній формі, яка підтверджує, що підприємство не порушує правила ведення військового обліку.

«На практиці трапляються випадки, коли підприємство відповідає всім критеріям, передбаченим законодавством, але не веде належним чином військовий облік. І саме це стає перепоною для отримання статусу критично важливого. До того, є тенденція, що неналежне ведення військового обліку може стати підставою для позбавлення підприємства вже наданого статусу критичності», — зазначають юристи. 

Господарства прифронтових територій можуть бронювати до 100% працівників

Окрему категорію становлять підприємства, розташовані на прифронтових територіях. Для них передбачена можливість бронювання 100% працівників, а не стандартні 50%. Це стосується підприємств, які одночасно мають адресу реєстрації на прифронтових територіях та ведуть там активну діяльність. Обидва ці фактори мають бути присутні в сукупності. 

Перелік прифронтових територій можна знайти в наказі №1700 Міністерства розвитку громад та територій. Важливо, щоб до території не було встановлено дату завершення бойових дій. Якщо така дата зазначена, територія вже не підпадає під можливість отримання 100% бронювання.

Процедура отримання стовідсоткового бронювання є доволі складною. Підприємству потрібно не просто підтвердити статус критичності, а й надати детальне обґрунтування, чому саме йому критично важливо мати 100% бронювання, а не стандартні 50%. 

Експерти рекомендують підходити до цього питання ґрунтовно, детально описуючи весь бізнес-процес, хто із працівників яку роль відіграє в виробничих процесах, підтверджуючи це посадовими інструкціями та документами про залучення до конкретних процесів. 

«Міністерство оборони не завжди надає повні 100%, часто це може бути 72%, 57% або інший відсоток, залежно від того, наскільки переконливо підприємство обґрунтовує свою необхідність», — пояснюють юристи. 

Скільки часу потрібно на підтвердження критичності?

Експерти наголошують, що підприємствам варто розпочинати процес підтвердження статусу критичності приблизно за 45 днів до завершення чинного статусу. Хоча постанова № 76 передбачає, що уповноважені органи мають приймати рішення протягом 10 днів, на практиці цей термін майже ніколи не витримується. 

Міністерство економіки рекомендує подавати документи приблизно за два місяці до завершення терміну дії поточного статусу. Хоча подача документів завчасно не заборонена, така стратегія мінімізує ризики виникнення люфту між закінченням чинного статусу та отриманням нового рішення про критичність. 

Одне з найчастіших питань від підприємців: що робити з бронюванням після отримання підтвердження статусу критичності, якщо попереднє бронювання ще чинне, наприклад, до січня чи лютого? Єдиного офіційного роз'яснення поки що немає, але юридичні фірми на основі власної практики виробили два основні підходи:

Перший варіант — дочекатися завершення чинного бронювання і лише після цього подавати нові заявки на бронювання працівників. 

Другий варіант, який обирає більшість підприємств, — це анулювання старих бронювань достроково та негайне перебронювання працівників за новим рішенням про критичність. Цей підхід дає працівникам можливість видихнути, адже вони отримують бронювання ще на рік і можуть спокійно виконувати свої трудові обов'язки без постійного занепокоєння про своє призовне становище.

Державний аграрний реєстр: спрощення для агропідприємств

Позитивною новиною для аграріїв стало те, що Державний аграрний реєстр відновив свою роботу. На початку реорганізації та об'єднання міністерств ДАР не працював, що значно ускладнювало процедуру отримання статусу критичності. 

«Станом на сьогодні реєстр функціонує оперативно, прозоро. Щобільше, ще до кінця попереднього року було прийнято рішення не виносити на комісію міністерства заявки агрокомпаній, які пройшли перевірку в Державному аграрному реєстрі. На практиці це істотно пришвидшило процеси», — зазначають юристи.   

Важливо, що агропідприємства можуть подавати документи як через Міністерство економіки, так і через Обласні військові адміністрації, адже вони присутні в переліках обох інстанцій. Це дає можливість використовувати максимально всі доступні ресурси та подавати документи одразу в обидва органи. Якщо отримано два накази від різних органів, то компанія самостійно визначає, за яким наказом бронюватиме своїх працівників.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.