Озимий ріпак традиційно залишається однією з найприбутковіших олійних культур в Україні. Проте сезон 2025/2026 розпочався з серйозних викликів: посуха під час сівби, скорочення площ та морози поставили під загрозу майбутній врожай.

Проте досвід останніх двох років свідчить, що значне розширення посівів ріпаку — ризикована стратегія. Водночас експерти прогнозують, що ріпак може стати «золотом»  для українських переробників у першому півріччі року.

Посівна кампанія в умовах посухи

Осінь 2025 року створила складні умови для посівної озимого ріпаку. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на грудень 2025 року в Україні було засіяно 1,08 млн га озимого ріпаку, що становить 96,4% від запланованих площ. Це на 200–300 тис. га менше, ніж минулого року, коли під ріпак було відведено близько 1,3 млн га.

Головною причиною став критичний дефіцит вологи восени 2025 року. Аграрії багатьох регіонів, особливо на Півдні та Сході України, зіткнулися з екстремальною посухою.

Станом на початок вересня 2025 року було посіяно лише 377 тис. га (33,8% від плану), а найбільші площі припали на Вінницьку (85 тис. га) та Тернопільську (78 тис. га) області.

Основні фактори скорочення посівних площ:

• гостра нестача вологи у ґрунті восени 2025 року;
• посуха в південних та східних регіонах;
• затримки сівби через несприятливі погодні умови;
• лише 30% ріпаку було посіяно в оптимальні терміни (5 серпня — 5 вересня).

Чи переживе ріпак зиму

Зима 2025–2026 років стала найскладнішою за чотири роки повномасштабної війни. Рекордні морози в січні 2026 року поставили під загрозу посіви озимого ріпаку, особливо ті, що були посіяні за несприятливих умов.

Успішна зимівля озимих потребує снігового шару щонайменше 10 см. У північних та західних регіонах він достатній: зокрема, на Житомирщині місцями сягає 40 см. На Чернігівщині, Сумщині, Київщині та заході посіви надійно вкриті снігом, тому морози -15…-20°C їм не загрожують, підкреслила експертка.

Натомість у центрі та на півдні снігу значно менше або він зовсім відсутній, хоча сильних холодів там поки не спостерігалося. Саме комбінація низьких температур без снігового покриву становить найбільшу небезпеку.  

Озимий ріпак здатен витримувати різні температури, залежно від стану розвитку рослин. За наявності снігового покриву понад 5 см добре розвинені рослини витримують до -25…-30°C, а задовільно розвинені (6–8 листків) — до -16…-17°C.

Без снігового покриву загартовані рослини переносять до -14…-15°C, добре розвинені — до -18°C (у деяких випадках лише до -15°C). Слаборозвинені рослини (4 листки) можуть загинути вже при -8…-12°C.

«Не всі площі ріпаку зможуть успішно перезимувати. Найбільші проблеми спостерігаються на схід від Дніпра через низьку схожість посівів внаслідок осінньої посухи», — попереджав Олів'є Буйє, керівник аналітичного відділу ASAP Agri.

Особлива небезпека виникає, якщо після періоду потепління настають морози — рослини можуть загинути навіть при температурі -6…-8°C.

За словами експерта Олексія Сергієнка, ідеальний стан ріпаку для зимівлі включає 10 листків, висоту рослини близько 15 см, кореневу шийку близько 10 мм, стрижневий корінь понад 30 см, точку росту при поверхні ґрунту та густоту для гібридів 40–50 рослин на м².

Чекаємо на менший урожай

Аналітики дають обережні прогнози щодо майбутнього врожаю озимого ріпаку. Прогноз урожаю ріпаку у 2025/26 МР — 3,4 млн т, що буде майже на 9% менше у порівнянні з 2024/25 МР.  За прогнозами експертів, українські переробні заводи значно наростять переробку ріпаку у 2026 році — з 0,5 млн т минулого року до 1,1-2 млн т. Водночас конкретних прогнозів щодо валового збору цієї культури в поточному сезоні аналітики не оприлюднили.

Врожай буде меншим, бо:

• скорочення посівних площ становило 200 – 300 тис. га;
• на частині полів низька схожість через посуху;
• є ризики вимерзання слаборозвинених посівів;
• є часткова загибель рослин від нещодавніх морозів.

Експерти застерігають, що остаточний баланс залишається невизначеним і багато залежить від того, як ріпак переживе зиму та весняний період.

Ціни тримаються на стабільному рівні

На відміну від песимістичних прогнозів врожаю, цінова перспектива ріпаку виглядає досить привабливою. Експортні ціни стабільно тримаються на рівні $540–550/т CPT-порт з початку сезону 2025/2026. На зовнішніх ринках олійна культура в українських портах продається за $540–545/т на умовах доставки до порту.

Форвардні ціни на новий врожай становлять $430–435/т CPT-порт на липень-серпень. На внутрішньому ринку експортно-орієнтовані компанії пропонують 22,6–23,7 тис. грн/т на умовах самовивозу. 

Аналітики АПК-Інформ зафіксували помітне подорожчання ріпаку, основною причиною якого стало послаблення гривні до долара. На європейському ринку ціни залишаються в діапазоні €477–480/т останні два місяці.

Учасники світового ринку стежили за діалогом між Китаєм та Канадою щодо торгівлі канолою. За неофіційною інформацією, сторони досягли домовленостей про скорочення ввізного збору на канадську канолу до 15% до початку березня, а також тимчасове скасування мита на деякі інші агропродукти, зокрема ріпаковий шрот.

Ріпак як «золото» для переробників

Переробка стане вигідною через експортні труднощі — обмежені можливості портів через російські атаки на портову інфраструктуру та додаткові мита на вивіз ріпаку. Високий попит від ЄС зберігається завдяки потребам біопаливної галузі для виробництва біодизелю.

«У період з січня по червень ріпак обіцяє стати винятково вигідним для вітчизняної переробної індустрії з огляду на маржинальність, адже експортні операції обмежені через логістичні труднощі та небажання портів. Відтак очікую активні закупівлі з боку підприємств, насамперед розташованих у західних областях», — переконаний Сергій Репецький, партнер Sunstone Brokers.

Введення 10% експортного мита робить переробку конкурентоспроможною, надаючи переробникам важіль у конкуренції з експортерами. На відміну від сої, яка подешевшала з $435/т до $425/т, ріпак тримає позиції на рівні $540–550/т.

Очікується суттєвий приріст переробки ріпаку в Україні — з 0,5 млн т у 2025 році до 1,1–2 млн т у 2026 році (зростання в 2–4 рази). Найактивніше закуповуватимуть ріпак заводи Заходу України, де логістичні умови кращі та менше проблем з безпекою виробництва.

Зміни щодо експортного мита на ріпак

З вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на ріпак. Уряд продовжив до 1 лютого 2026 року термін подання заявок для отримання пільги зі звільнення від мита для виробників, які самостійно виростили продукцію.

Фермерам надано додатковий час для подання заяв про плани експорту ріпаку та внесення відомостей про засіяні площі й урожайність до Державного аграрного реєстру. Саме ці відомості є підставою для застосування пільги.

Щомісяця перевіряється відповідність реально вивезених обсягів ріпаку даним, зареєстрованим у ДАР. Якщо виявлено розбіжності, Торгово-промислова палата України скасовує експертний висновок, який надає право на пільговий режим. Така система гарантує, що звільнення від експортного збору отримують виключно ті експортери, які самі виростили продукцію.

Нагадаємо хронологію руху цієї теми та відповідних законів:

• 18 червня 2025 року — парламент не підтримав законопроєкт №13134 з положенням про мито на ріпак;
  норму відновили в новому законопроєкті №13157;
• 16 липня 2025 року — Верховна Рада схвалила проєкт №13157 у другому читанні;
• 2 вересня 2025 року — Президент Володимир Зеленський підписав документ про запровадження експортного мита на ріпак;
• 4 вересня 2025 року — мито набуло чинності;
• після введення митних зборів експорт ріпаку тимчасово припинився;
• жовтень 2025 року — затверджено процедуру підтвердження власного вирощування ріпаку для експортних операцій;
• 10 грудня 2025 року — запрацював регламент моніторингу відповідності експортних обсягів інформації з ДАР;
• 12 січня 2026 року — Уряд продовжив термін подання заявок до 1 лютого 2026 року.

Кошти, зібрані від мит, спрямовуються до спеціального фонду держбюджету для підтримки прифронтових регіонів, розвитку переробки сільгосппродукції, тепличного господарства, садівництва та страхування військових ризиків.

«На площі під цією культурою не вплине введене мито, тому що його висіяли з серпня 2025 року, коли закон ще не був підписаний. Тому якщо скорочення посівних площ і буде, воно стосуватиметься врожаю 2027 року, який висіватимуть у серпні-вересні 2026 року. Проте навряд чи площі під ріпаком суттєво скоротяться — у його вирощуванні досі є економіка», — переконаний Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest.

Європейський ринок біопалива залишається ключовим споживачем української ріпакової продукції. Попит з боку паливної галузі ЄС не є еластичним, що забезпечує стабільний ринок збуту навіть в умовах логістичних обмежень.

«Доволі потужний і нееластичний попит на український ріпак і ріпакову олію дає паливна галузь ЄС, якій ця культура потрібна у виробництві біодизелю», — Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest.

Що чекає на аграріїв у 2026 році

Сергій Репецький додає, що протягом перших шести місяців поточного року ріпак може принести найбільшу маржу українським переробним підприємствам.

«Цінова перспектива ріпаку виглядає набагато краще, ніж у сої. Його готові купувати як переробники в Україні, так і заводи в Європі», — Богдан Костецький, операційний партнер Barva Invest.

За порадами експертів, найкращий період для форвардної фіксації — січень-березень 2026 року, коли можна зафіксувати ціни на новий врожай за $430–435/т.

Для переробників — активно закуповувати ріпак у січні-червні для максимальної краш-маржі, особливо заводам Заходу України.

Для виробників — уважно моніторити стан посівів після зимівлі та планувати весняні підживлення для відновлення пошкоджених рослин. Не забути подати заявки до ДАР до 1 лютого для отримання пільг з експортного мита.

Для експортерів — вчасно оформити всі документи для підтвердження власного вирощування через ДАР, щоб уникнути сплати 10% мита.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.