Коли команда Kurkul.com приїхала до господарства «Богдан Агро» в Кіровоградській області, поля зустріли їх не зеленню, а картиною, яку господар без зайвих сантиментів назвав «похоронним маршем». Озима пшениця вимерзла, ріпак зазнав пошкоджень від крижаної кірки, горох пішов під пересів. Але Віталій Богдан — людина, яка починала з одного бабусиного паю і за десять років зібрала 900 га власної землі, — дивився на це все з характерним для нього спокоєм досвідченого гравця, який знає: в цьому казино іноді й треба програти раунд, щоб залишитись за столом.

Коротко про господарство:

• 900 га власної землі — практично без оренди;
• 140 га під пересів після зими 2025/2026;
• $400/га чистого прибутку минулого сезону;
• ріпак реанімували біологічними та хімічними обробками — результат позитивний.

Як Віталій Богдан від менеджера прийшов у фермерство  

Усе починалося не з землі, а з торгівлі. Віталій працював менеджером у компанії «КвадроАгро» — продавав засоби захисту рослин і посівний матеріал. Ця робота дала йому те, чого не дає жоден аграрний університет окремо: бачення ринку зсередини, контакти, розуміння культур через призму хімії та біології, а не лише агрономії.

«Все починалося з торгівлі. Менеджером працював у «КвадроАгро». І досі займаємося засобами захисту рослин та посівним матеріалом. А перший пай — це бабусин. Взяли його і попробували», — згадує аграрій.

Той перший пай з'явився приблизно десять років тому. Місцевий фермер Валерій Шевченко виділив молодому підприємцю ще два паї — і машина, як то кажуть, поїхала. Офіційно компанію зареєстрували у 2019 році. Сьогодні «Богдан Агро» обробляє 900 га, і практично вся ця земля — власна, не орендована.

«Орендованої землі у нас дуже мало. Все, що заробляємо, систематично вкладаємо у купівлю землі», — підкреслює Віталій Богдан.

Це принципова позиція: купувати, а не орендувати. Не тому, що дешевше — навпаки. Так можна будувати довгострокову стратегію: планувати сівозміну, купувати техніку під конкретні масиви, мислити горизонтом не одного сезону.

Що сталося з посівами на Кіровоградщині взимку 2025/2026 

Кіровоградщина —  зона ризикованого землеробства. Тут немає гарантій ні по вологозабезпеченню, ні по температурному режиму. Сезон 2025–2026 показав це особливо жорстко.
Цього сезону у господарстві наступна структура посівів: 360 га ріпаку, 200 га озимої пшениці, 110 га гороху, близько 100 га насіннєвого соняшнику і 60 га кукурудзи. Після вимерзання пшениці й часткової загибелі гороху кукурудзи стане більше — вона забере частину площ під пересів.

Узимку температура місцями падала до -24–27 °C. Але не самі морози стали головним лихом — перед заморозками пройшли дощі, земля вкрилася шаром льоду. Рослини не лише вимерзли — частина задихнулася під крижаною кіркою. Бактеріоз пішов у кореневу систему через мікротріщини від розморожування.

«Тут дуже щільна крижана кірка була. Дощем залило повністю — і так застигло, наче холодець. Частина задихнулася, льодом накрита, плюс температура до 27 градусів морозу місцями», — пояснює Віталій Богдан.

Результат — 110 га гороху і 30 га пшениці фактично втрачені. Пшеницю на одному з полів вирішили дискувати й пересівати кукурудзою — вона перезимувала настільки погано, що сенсу в реанімації не було жодного.

Результат втрат:

• 110 га гороху — під пересів;
• 30 га пшениці сорту Катаріна — під дискування і пересів кукурудзою;
• разом близько 140 га потребують пересіву.

Чому пшеницю вирішили не рятувати, а дискувати

«Зараз ми втрачаємо вологу, кожна рослина бере поживні речовини на себе. Поки будемо чекати, що щось вийде — все одно потім його дискувати. Воно не дасть нормального результату, але залишиться вегетативна маса, на яку потрібен буде азот. А в кукурудзи буде нестача», — пояснює логіку рішення Віталій Богдан.

До того ж під пшеницю вже внесено добриво: при сівбі — 100 кг діамофосу, у лютому — 200 кг сульфату амонію, навесні по мерзлоталому — 200 кг аміачної селітри. Цей поживний фон стане органічним живленням для кукурудзи, яка зайде без додаткових вкладень. Прагматичне рішення, яке тут вважають правильним, навіть якщо воно і виглядає як визнання поразки.

Внесення добрив під озиму пшеницю:

• при сівбі — діамофосу 100 кг/га;
• у лютому — сульфату амонію 200 кг/га;
• навесні по мерзлоталому — аміачної селітри 200 кг/га.

Пшеницю сіяли з нормою 3,8 млн насінин на га — це близько 180–190 кг. Вкладення були повноцінні, але сорт Катаріна не витримав умов. Натомість інший сорт — Нордіка — показав себе значно краще. Віталій Богдан вирощує її вже другий рік і задоволений зимостійкістю.

«Нордика мені подобається. Наступного року будемо нею сіяти всю площу. Хороший сорт для таких погодних умов — можна сміливо рекомендувати», — каже він.

Ріпак, натомість, вирішили рятувати — і взялися за це серйозно.

Як реанімувати ріпак після вимерзання і крижаної кірки

На полі з ріпаком Віталій Богдан говорить не як агроном за підручником, а як лікар біля пацієнта. Він вириває рослину, оглядає корінь, пояснює, що бачить — і здається, що рослина справді йому відповідає.

«Приходжу отак, питаю, що тобі, рослино, треба. Роздивляюсь скрупульозно, розрізаю корінь, обстежую, роблю висновок — і все виходить», — каже Віталій Богдан.

На ріпаку, який узимку ліг і майже не мав вегетативної маси, провели кілька послідовних обробок. Перша — біологічна: внесли препарат на основі спор корисних мікроорганізмів, завдання якого — заселити ризосферу захисною мікробіотою і перекрити шляхи для бактеріозу, що зайшов у кореневу систему через мікротріщини від розморожування. Паралельно — інсектицид, бор, карбамід із гуматом для живлення і кращого засвоєння.

Друга — вже хімічна: фунгіцид на основі флуорофолу з карбоном, хлорпірифос із циперметрином від шкідників, повторно — бор (власний препарат із комплексом мікроелементів).

«Зараз у нас в процесі азот, бор з мікроелементами, амінокислоти й інсектицид. Через тиждень,може, ще раз бор додамо», — каже Віталій Богдан.

Господарство «Богдан Агро» має власну лінійку рідких мікродобрив. Їх розробляли спочатку під власні потреби, потім почали продавати — і тепер клієнти приходять через «сарафанне радіо».

Крок 1. Лікувальна обробка:

• препарат на основі спор корисних мікроорганізмів: заселяє ризосферу захисною мікробіотою, перекриває шляхи для бактеріозу;
• інсектицид;
• бор;
• карбамід із гуматом — для живлення і кращого засвоєння.

Крок 2. Профілактична обробка:

• фунгіцид на основі флуорофолу з карбоном;
• хлорпірифос із циперметрином — від шкідників;
• власний препарат із комплексом мікроелементів;
• повторно бор.

Крок 3. Наступний захід (у процесі):

• швидкий азот;
• бор;
• амінокислота;
• інсектицид;
• повторно бор.

Окремо цього сезону тут придбали штригельну борону — спеціально під поточну ситуацію. Через велику кількість пожнивних решток на поверхні вона допомагає їх рівномірно розподілити, закрити тріщини в ґрунті й зменшити випаровування вологи в умовах, коли дощів немає і не передбачається.

Результат: зі сплячих бруньок пішли бічні пагони, коренева система відновлюється. Урожай буде.

Чому вигідніше купувати землю, а не орендувати 

Одна з найчіткіших позицій Віталія Богдана — щодо ринку землі. Він підтримує реформу беззастережно, і пояснює чому не абстрактними аргументами, а цілком конкретно.

«Чимало фермерів проти ринку землі, бо не хочуть платити гроші. Хочуть «роззувати» бабусь і дідусів, платити копійки. Ми цього не хочемо робити. Мені простіше купити і потім займатися. Я розумію, що я на цій землі буду робити — є перспектива», — каже Віталій Богдан.

Ціни на землю на Кіровоградщині:

• до реформи ціна складала $1500–2000/га;
• після 2024 року (ліміт підняли до 10 000 га), ринок пожвавішав;
• зараз ціни на рівні $ 2000–5000/га, залежно від розташування і статусу оренди;
• зростання за рік становить близько $500/га.

«Ніхто в гривнях її не рахує. Ціна в доларах, і вона росте», — констатує Віталій Богдан.

Навіщо горох у сівозміні, якщо він не дає прибутку

Горох у господарстві виконує не лише комерційну функцію — його свідомо використовують як інструмент запуску щойно придбаної землі. Замість пару на виснажених або занедбаних ділянках сіють горох: фіксує азот, дає відпочити ґрунту і готує його до повноцінної сівозміни.

«Математики в гороху я не бачив.  Але він потрібен. От купив землю, треба її запустити — сієш горох. Щоб не ганяти пар і при цьому щось зробити для ґрунту», — каже Віталій Богдан.

Купуючи землю, він одразу закладає логістичну схему: поля розкидані на відстані 120–140 км одне від одного. Це мінус — техніку переміщувати дорого. Але рішення просте: ділити масиви і планувати операції блоками, щоб заїхати і зробити все в одному районі.

«Виходить такий собі у нас міні-агрохолдинг. Техніку треба ганяти — це гроші. Але якщо правильно спланувати сівозміну, цілком виходить все в плюс», — пояснює він.

Яка техніка реально окуповується

Парк техніки господарства «Богдан Агро»:

• комбайн John Deere — новий, лізинг через банк;
• самохідний обприскувач — вживаний;
• два трактори Lovol;
• дві сівалки;
• шлейфова борона;
• зерносушарка на дизельному паливі.

Останнє велике придбання — новий комбайн John Deere, який Віталій Богдан взяв у лізинг через банк за програмою «5-7-9». До цього власного комбайна не було — винаймали. Також тут є самохідний обприскувач — не новий, вживаний, придбаний у товариша з Бессарабії.

«Держава дає комбайн на п'ять років під 7% у гривні. Тільки інфляція з'їсть всі ті відсотки. Нормально. Якщо є така можливість і ти йдеш у розвиток — чому не користуватися? Якщо працювати прозоро, сплачувати податки, то проблем не буде», — каже фермер.

Ще в парку — два трактори, у тому числі китайський Lovol, дві сівалки вітчизняного виробництва, придбані за програмою 25% відшкодування, а також плуг, шлейфова борона (теж з компенсацією) та причіпні обприскувачі. Є власна зерносушарка на дизельному паливі і сонячні панелі на 100 кВт для власного електроспоживання. Ємність зберігання зерна — близько 4000 кв.м: весь урожай завозять з поля і продають пізніше, чекаючи кращої ціни.

«John Deere чи не John Deere — без різниці, для мене бренд не є вирішальним. Підвернулась така техніка за нормальні гроші — то хай буде. Головне, щоб працювало», — каже Віталій Богдан.

Принцип купівлі техніки — виключно математика. Новий трактор коштує 5-6 млн грн., в от ремонт двигуна на старому обійшовся в 1,5 млн грн — відремонтували й їздять далі. Китайський трактор нічим не гірший, вважає аграрій, ніж John Deere, але коштує вдвічі менше і відпрацьовує своє.

Техніку здають в оренду іншим господарствам. Зокрема, зараз пропонують причіпний обприскувач Boguslav Титан.

Економіка сезону та скільки заробляє господарство на 900 га

Минулий сезон закрили в середньому по $400 чистого прибутку з гектара. Найбільш маржинальна культура — насіннєвий соняшник, якому відведено близько 100 га із 900. Пшеницю продали по 10 000 грн/т з місця зберігання — весь урожай лежав в ангарах, чекав кращої ціни.

«З поля не продаємо нічого. Завозимо все, зберігаємо, потім продаємо тому, хто дасть більше», — пояснює підхід Віталій Богдан.

У цьому сезоні прогнозів не дає. Добрива закупили заздалегідь — аміачну селітру по 24 000 грн/т проти нинішніх 31 500–32 000. Дизель в останній раз брали по 81 грн/л. Норми внесення добрив не зменшували, незважаючи на здорожчання: рослини й без того пригнічені морозами, азоту не жаліли.

Результати минулого сезону:

• чистий прибуток — в середньому $400/га;
• найбільш маржинальна культура — насіннєвий соняшник;
• пшениця продана по 10 000 грн/т — після зберігання, не з поля;
• аміачна селітра закуплена заздалегідь по 24 000 грн/т (зараз 31 500–32 000 грн/т).

Що буде на виході — покажуть жнива.

«Незрозуміло, що ще витягнемо з цих посівів. Але є над чим працювати. Бо якщо нічого не робиш, то нічого й не отримаєш», — каже він.

Кукурудзи цього року більше, ніж планувалося — через вимерзання пшениці. Два роки тому з кукурудзи взяли 11 т/га в сухій вазі, тоді як сусіди зібрали від нуля до 5 т/га.

«Я кажу: треба на неї дивитися і спитати, що їй треба. Дати — і дивишся, як вона росте», — резюмує Віталій Богдан.

Філософія аграрія

Наприкінці розмови, вже на базі, Віталій Богдан каже те, що могло б стати девізом усього господарства:

«Якщо втратиш оптимізм — точно нічого не заробиш. Тільки вперед. Де б що не сталося — дивитися вперед. Понервував, зібрався, переосмислив, прийняв рішення — і поїхали далі», — поділився своїми переконаннями Віталій Богдан.

Це не мотиваційний плакат, а практична філософія аграрія, який ризикнув посіяти 360 га ріпаку в дуже складний рік, переводить вимерзлі поля під кукурудзу, сам розробляє схеми захисту рослин і вважає, що сільське господарство — це рулетка, але така, де шанси зростають пропорційно до знань і уваги.

«Сільське господарство — як казино. Але хто працює, той і отримує дивіденди», — каже Віталій Богдан.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.