З 1 липня 2026 року в Україні запрацював новий механізм експорту ріпаку та сої. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства запустило програму відкритого експорту. Тепер аграрії подають заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) без висновків Торгово-промислової палати.

Програма прив'язує дозволений обсяг вивезення до площі угідь, зокрема, до 5 т ріпаку та до 3,5 т сої з гектара. Для агровиробника це означає одне: менше паперів, більше прозорості й новий інструмент планування експортних партій наперед.

Новина виглядає технічною, але за нею стоїть перебудова цілого сектора. Ринок ріпаку та сої в останні два роки пережив запровадження експортного мита, рекордне падіння врожаїв і найглибший за дев'ять сезонів обвал експорту ріпаку. 

Розбираємося, як працює новий механізм, скільки реально можна вивезти з конкретного господарства, звідки взялися ці правила та що чекає на ринок у новому сезоні.

Коротка історія «соєво-ріпакових правок»

Щоб зрозуміти логіку програми відкритого експорту, варто озирнутися на кілька років назад. Ідея обмежити вивезення сирої сировини і стимулювати переробку всередині країни обговорюється в Україні ще з 2018–2019 років, коли активно лобіювався розвиток олійно-жирової галузі: якщо переробляти сою і ріпак на олію та шрот вдома, держава і переробний бізнес заробляють більше, ніж на продажу необробленого зерна. Втім, це не завжди вигідно для первинного виробника.

Спроба ухвалити «соєво-ріпакові правки» у 2025 році провалилася: 18 червня Верховна Рада не набрала голосів на підтримку правки (204 з необхідних 226). 

Та вже 16 липня 2025 року Рада повернулася до питання й підтримала 10-відсоткове експортне мито на сою та ріпак – з поступовим зниженням ставки на 1 відсотковий пункт щороку, починаючи з 2030-го, до рівня 5%. Одразу передбачили виняток для аграрів та кооперативів, які вивозять власно вирощену продукцію – вони від мита звільняються.

Але між ухваленням закону та його фактичною дією утворився розрив. Мито запрацювало 4 вересня 2025 року, а порядок підтвердження права на пільгу уряд затвердив лише місяць потому – постановою № 1256 від 3 жовтня 2025 року. 

До цього моменту виробники технічно мали право на звільнення від мита, але скористатися ним не могли. Механізму підтвердження просто не існувало, і частина компаній була змушена платити 10%, аби виконати контракти. Постанова № 1256 вирішила проблему по-старому – через висновок торгово-промислової палати на кожну партію товару.

Наступний крок зробили вже 3 грудня 2025 року: Кабмін ухвалив постанову № 1570, яка встановила новий механізм моніторингу експорту сої та ріпаку — той самий, що ліг в основу програми відкритого експорту. Саме тут вперше з'явилися граничні показники 5 т/га для ріпаку і 3,5 т/га для сої, а також ідея двоетапного внесення даних: спочатку плановий урожай, потім — фактичний.

А вже в травні 2026 року Кабмін остаточно прибрав ТПП з ланцюжка, замінивши висновки автоматичною верифікацією через ДАР. Програма, що стартувала 1 липня 2026 року — це фінальна точка в ланцюжку рішень, які тривали майже рік.

Показово, що подібні обмеження на олійні культури в Україні вже впроваджували раніше – і вони діяли близько трьох років, після чого їх скасували через дискримінаційний характер і негативні наслідки для дрібних виробників. Тому нинішня реформа побудована інакше: вона не забороняє експорт, а лише впорядковує підтвердження права на пільгу і прив'язує обсяг до реальної площі господарства.

Що робити з висновками ТПП, отриманими раніше

Нова програма не скасовує миттєво старі документи. За офіційними роз'ясненнями Мінекономіки, висновки Торгово-промислової палати для цілей експорту продовжують діяти до 30 червня 2026 року для ріпаку і до 31 серпня 2026 року для сої. Тобто, якщо у вас уже є чинний висновок ТПП, отриманий раніше – його можна використати до завершення цього перехідного вікна.

Окремо врегульовано долю залишків урожаю 2025/2026 маркетингового року. Ці обсяги не враховуються при визначенні пільги від мита у сезоні 2026/2027 — тобто на них не поширюється новий ліміт т/га. Але реалізувати їх потрібно у визначені терміни: на експорт ріпаку — до 30 червня 2026 року, сої — до 31 серпня 2026 року, а на внутрішньому ринку обмежень немає. Починаючи із сезону 2027/2028, залишки попередніх маркетингових років система ДАР враховуватиме автоматично.

Як подати заявку: новий механізм через ДАР

Участь у програмі відкритого експорту можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які самі вирощують сільськогосподарську продукцію. Подання заявок відбувається виключно в електронному вигляді, через ДАР.

Терміни подачі заявок розділені по культурах:

• Ріпак: з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного.
• Соя: з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного.

Виробник вказує в заявці планові або фактичні обсяги врожаю. Протягом усього строку подання заявки цю інформацію можна скоригувати один раз. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький пояснив мету реформи так: держава максимально цифровізувала процес, щоб аграрії могли швидко подати заявку, а контролюючі органи отримали ефективний інструмент адміністрування експорту.

Механізм не виник на порожньому місці. У травні 2026 року Кабінет Міністрів змінив порядок підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита для тих, хто вивозить власно вирощену сою чи ріпак: замість висновку ТПП аграрії тепер проходять автоматичну верифікацію через ДАР. Програма відкритого експорту, що стартувала 1 липня, – наступний крок цієї цифровізації: вона додає до верифікації виробника ще й прив'язку дозволеного обсягу до площі угідь.

Скільки насправді можна експортувати: рахуємо на прикладах

Ліміт розраховується просто: площа сільгоспугідь господарства множиться на граничний показник – 5 т/га для ріпаку або 3,5 т/га для сої. Ось як це виглядає для господарств різного розміру:

Площа с/г угідь, га	Ліміт експорту ріпаку (5 т/га), т	Ліміт експорту сої (3,5 т/га), т
50	250	175
200	1 000	700
500	2 500	1 750
1 000	5 000	3 500
5 000	25 000	17 500

Наскільки жорсткий цей ліміт насправді? Порівняємо його із реальною врожайністю. У сезоні 2025/26 МР середня врожайність ріпаку в Україні становила 2,6 т/га, що на 8% нижче за попередній сезон. Ліміт у 5 т/га – майже вдвічі вищий за середню врожайність. 

Тобто для переважної більшості господарств обмеження за площею не є реальною перешкодою: воно спрацює хіба що для елітних насінницьких посівів з урожайністю понад 5 т/га, які в Україні поодинокі.

З соєю ситуація інша. Середня врожайність у сезоні 2025/26 МР становила 2,4 т/га (УКАБ), а ліміт 3,5 т/га перевищує її лише на 46%. У західних областях, де соя традиційно дає кращий результат – на Івано-Франківщині та Львівщині врожайність сягала 3,5 т/га й вище (Superagronom.com) — окремі господарства можуть підійти до межі ліміту впритул. Це варто врахувати під час планування врожаю і подачі заявки: краще закладати в декларацію реалістичний прогноз урожайності, щоб не довелося коригувати дані.

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

До травня 2026 року підтвердження права на пільгу від експортного мита проходило через висновок Торгово-промислової палати — паперову процедуру, яка займала час і залежала від людського фактора. Програма відкритого експорту прибирає цю ланку повністю.

Параметр	Режим до травня–липня 2026	Нова програма відкритого експорту
Підтвердження права на пільгу	Висновок ТПП	Автоматична верифікація через ДАР
Прив'язка обсягу до площі	Не була формалізована	До 5 т/га ріпак, до 3,5 т/га соя
Терміни подачі заявки	Без єдиного цифрового вікна	Ріпак: 1.07–1.04; соя: 1.09–1.06
Коригування даних про врожай	Не передбачалося системно	Одне коригування протягом строку заявки
Документообіг	Паперовий, через ТПП	Повністю електронний, через ДАР

Важливий нюанс: починаючи з маркетингового сезону 2026/27, система ДАР почне враховувати й залишки продукції попереднього маркетингового року, а не лише поточний урожай. Тобто механізм і надалі донастроюватиметься, і аграріям варто стежити за оновленнями порядку.

Контекст ринку

Реформу варто розглядати разом із ще однією подією 2025 року – запровадженням 10-відсоткового експортного мита на сою та ріпак для трейдерів, які не є виробниками продукції. Мито набуло чинності 4 вересня 2025 року і одразу зупинило значну частину експортних відвантажень: імпортери призупинили закупівлі, а ринок опинився в невизначеності. 

Виробники, які вивозять власний вирощений урожай, від мита звільнені, але саме для підтвердження цього статусу і знадобився новий механізм верифікації через ДАР.

Наслідки для внутрішнього ринку відчулися одразу. Після введення мита ціни на ріпак всередині країни впали до 23 900–24 500 грн за тонну, а на сою — до 18 000–18 200 грн за тонну. При цьому доларові котирування залишилися практично незмінними: ріпак продовжували купувати за $535–540 за тонну, сою – за $383–388 за тонну. Великі гравці почали переводити операції у валютні контракти, щоб зменшити податкове навантаження.

Динаміка експорту: цифри останніх сезонів

Обидві культури проходять зараз через один із найглибших спадів експорту за останні роки. Ось як змінювалися обсяги вивезення ріпаку та сої по маркетингових роках (МР триває з липня по червень):

Маркетинговий рік	Експорт ріпаку, млн т	Експорт сої, млн т
2023/24	≈ 3,7	≈ 3,25
2024/25	3,14 (−15%)	4,16 (рекорд, +28%)
2025/26	1,9 (−39%, мінімум за 9 сезонів)	≈ 2,5–2,7 (−37…−40%)
2026/27 (прогноз)	2,1–2,2 (+18%)	прогноз формується

Дані за 2026/27 МР – попередні оцінки, потребують уточнення у міру надходження офіційної статистики.

Показовий факт: у сезоні 2025/26 частка експорту в загальному обсязі виробництва ріпаку вперше за майже двадцять років не перевищила 59–60% — решта пішла на переробку всередині країни. Це не випадковість, а наслідок свідомої політики. Мито стимулює будувати переробні потужності в Україні, а не вивозити сировину. 

Кому вигідна нова програма

Малі та середні фермерські господарства

Для них ліміти практично не відчутні: середня врожайність і ріпаку, і сої в Україні помітно нижча за встановлені 5 і 3,5 т/га. Головна вигода — швидкість. Замість візиту до ТПП і очікування паперового висновку аграрій подає заявку онлайн і отримує статус верифікованого виробника автоматично.

Великі агрохолдинги

Тут ситуація складніша. У холдингах з інтенсивними технологіями окремі поля дають урожайність вищу за середню по країні, а звітність по площах і зборах веде не одна людина, а кілька підрозділів — часто в різних областях і з різними системами обліку. Це підвищує ризик розбіжностей між заявленими та фактичними обсягами – і саме тому право на одне коригування протягом строку подачі заявки стає критично важливим інструментом, а не формальністю.

Додатковий ризик для великих гравців – консолідація земельного банку через оренду. Якщо частина орендованих ділянок оформлена не на головну юридичну особу, а на дочірні структури, дані в ДАР потрібно звести коректно ще до подачі заявки, інакше ліміт експорту може виявитися нижчим за реальний потенціал господарства. Тому для холдингів варто провести внутрішній аудит реєстрації земель у ДАР ще до відкриття вікна подання заявок на наступний сезон.

Трейдери та переробні підприємства

Для трейдерів, які не вирощують сировину самостійно, програма відкритого експорту нічого не змінює: вони як платили 10% мита, так і продовжують платити. Це посилює їхню зацікавленість купувати сою та ріпак безпосередньо у верифікованих виробників або інвестувати у власну переробку — саме цей тренд і показують цифри зростання виробництва олії.

Сільськогосподарські кооперативи

Окрему увагу варто приділити кооперативам. Під час ухвалення мита в липні 2025 року депутати передбачили для них додаткову пільгу: доходи сільгоспкооперативів від експорту власно вирощеного ріпаку та сої звільняються від податку на прибуток, якщо членами кооперативу є юридичні особи, які обробляють не більше 5 000 га кожен. Пільга діє з 1 січня 2026 року до 1 січня 2030 року (Latifundist.com). Для невеликих і середніх ферм об'єднання в кооператив може бути способом отримати доступ до пільгових умов експорту, які поодинці важче адмініструвати.

Прогноз на сезон 2026/27

За оцінками аналітиків, урожай ріпаку в 2026 році може скласти близько 3,6 млн т, а експорт у сезоні 2026/27 – 2,1–2,2 млн т, що на 18% більше показника провального сезону 2025/26, але все ще суттєво нижче середніх багаторічних обсягів. Європейський Союз залишається головним покупцем: на нього припадає 91% усього експорту українського ріпаку, хоча в абсолютних цифрах поставки до ЄС у 2025/26 МР скоротилися на 38%, до 1,73 млн т.

По сої ринок ще формує прогнози на новий сезон, і оцінки аналітичних агенцій поки що суттєво розходяться: одні аналітики очікують стабілізацію обсягів експорту на рівні 2,7 млн т, інші прогнозують подальше зміщення в бік переробки. Точні цифри варто уточнювати ближче до старту сезону 2026/27, коли стануть відомі фактичні площі сівби.

Попит з боку ЄС нікуди не зникає, хоча й змінює структуру. Європейські переробники дедалі частіше цінують саме українську не-ГМО сою та ріпак — на тлі загального дефіциту не-ГМО сировини у світі (наприклад, у Бразилії частка не-ГМО сої становить менше 1% виробництва). Це залишає Україні конкурентну перевагу навіть при менших обсягах урожаю, якщо логістика через чорноморські порти працюватиме стабільно.

Загальний вектор зрозумілий: Україна поступово зміщується від експорту сировини до експорту продуктів переробки — олії та шроту. Програма відкритого експорту і система верифікації через ДАР — це інструменти, які роблять цей перехід більш керованим і прозорим для держави, зберігаючи водночас пільгові умови саме для реальних виробників.

Варто враховувати ще один фактор, який не залежить від правил ДАР — логістику. Чорноморські порти, через які йде основний обсяг експорту олійних, регулярно потерпають від обстрілів, а це напряму впливає на темпи відвантажень і виконання контрактів (Latifundist.com). Навіть за ідеально оформленої заявки в ДАР фактичний обсяг вивезення може відставати від ліміту саме через логістичні обмеження, а не бюрократичні.

Покрокова інструкція: як подати заявку через ДАР

• Зареєструйтеся в Державному аграрному реєстрі, якщо ще не маєте профілю. Знадобляться реєстраційні дані підприємства чи ФОП.
• Внесіть інформацію про земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності або користуванні.
• Вкажіть плановий обсяг урожаю ріпаку та/або сої – окремо для кожної культури, у межах встановлених вікон подачі заявок.
• Дочекайтеся автоматичної перевірки відповідності заявника критеріям верифікованого товаровиробника.
• Внесіть фактичні дані та за потреби скоригуйте їх — один раз протягом строку подання заявки, якщо реальний урожай відрізняється від запланованого.
• Плануйте експортні операції із запасом часу – у перші тижні дії механізму система проходить практичне відпрацювання, тому Мінекономіки радить не залишати оформлення на останній момент.

Поширені запитання аграріїв про нову програму

Чи потрібен тепер висновок ТПП для експорту?

Ні, для нових заявок — не потрібен. Але вже отримані висновки залишаються чинними до 30 червня 2026 року для ріпаку і до 31 серпня 2026 року для сої.

Що робити, якщо фактичний урожай виявився меншим або більшим за заявлений?

Скоригувати дані в ДАР — це можна зробити один раз протягом строку подання заявки.

Чи поширюється ліміт на залишки врожаю минулого сезону?

Ні, залишки 2025/2026 МР не враховуються під час розрахунку пільги за новими правилами, але їх потрібно реалізувати до 30 червня (ріпак) або 31 серпня (соя) 2026 року.

Хто може подати заявку — тільки одноосібні виробники?

Ні, це можуть бути і юридичні особи, і ФОП, а також сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів.

Чи можна перевищити ліміт т/га, якщо є документальне підтвердження врожайності?

Офіційних роз'яснень щодо винятків з граничних показників поки не публікували — це питання варто задати напряму через контакт-центр ДАР перед поданням заявки на обсяг, що наближається до межі ліміту.

Чи впливає програма на ціну ріпаку та сої на внутрішньому ринку?

Безпосередньо ліміти т/га ціну не встановлюють. Але спрощення підтвердження статусу виробника може пришвидшити оформлення експортних партій, а це опосередковано підтримує закупівельні ціни для тих, хто підтвердив статус вчасно.

• Для більшості господарств ліміти 5 т/га по ріпаку і 3,5 т/га по сої не є реальним обмеженням – середня врожайність в Україні нижча за ці показники.
• Найбільше уваги новому порядку варто приділити господарствам із врожайністю сої вище 3 т/га — там ліміт може виявитися відчутним.
• Програма — не окремий епізод, а фінальна точка річного ланцюжка рішень 2025–2026 років: від запровадження 10% мита в липні 2025-го до заміни висновків ТПП верифікацією через ДАР у травні 2026-го.
• Старі висновки ТПП ще діють — принаймні до 31 серпня 2026 року для сої, тож перехід на нові правила не є миттєвим.
• Кооперативам варто окремо перевірити свою пільгу з податку на прибуток під час експорту власно вирощеної продукції – вона діє до 2030 року.
• Ринок обох культур проходить через істотне падіння обсягів експорту – особливо ріпаку, де 2025/26 МР став мінімальним за дев'ять сезонів.
• Держава послідовно стимулює переробку сировини всередині країни, тож частка експорту готової продукції — олії та шроту — і надалі зростатиме.

Стежте за оновленнями порядку роботи ДАР та новими роз'ясненнями Мінекономіки на Kurkul.com – редакція оперативно повідомляє про будь-які зміни правил експорту олійних культур.

 © Ірина Рибчук, Kurkul.com, 2026 р.