З 1 липня 2026 року в Україні запрацював новий механізм експорту ріпаку та сої. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства запустило програму відкритого експорту. Тепер аграрії подають заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) без висновків Торгово-промислової палати.
Програма прив'язує дозволений обсяг вивезення до площі угідь, зокрема, до 5 т ріпаку та до 3,5 т сої з гектара. Для агровиробника це означає одне: менше паперів, більше прозорості й новий інструмент планування експортних партій наперед.
Новина виглядає технічною, але за нею стоїть перебудова цілого сектора. Ринок ріпаку та сої в останні два роки пережив запровадження експортного мита, рекордне падіння врожаїв і найглибший за дев'ять сезонів обвал експорту ріпаку.
Розбираємося, як працює новий механізм, скільки реально можна вивезти з конкретного господарства, звідки взялися ці правила та що чекає на ринок у новому сезоні.
Щоб зрозуміти логіку програми відкритого експорту, варто озирнутися на кілька років назад. Ідея обмежити вивезення сирої сировини і стимулювати переробку всередині країни обговорюється в Україні ще з 2018–2019 років, коли активно лобіювався розвиток олійно-жирової галузі: якщо переробляти сою і ріпак на олію та шрот вдома, держава і переробний бізнес заробляють більше, ніж на продажу необробленого зерна. Втім, це не завжди вигідно для первинного виробника.

Спроба ухвалити «соєво-ріпакові правки» у 2025 році провалилася: 18 червня Верховна Рада не набрала голосів на підтримку правки (204 з необхідних 226).
Та вже 16 липня 2025 року Рада повернулася до питання й підтримала 10-відсоткове експортне мито на сою та ріпак – з поступовим зниженням ставки на 1 відсотковий пункт щороку, починаючи з 2030-го, до рівня 5%. Одразу передбачили виняток для аграрів та кооперативів, які вивозять власно вирощену продукцію – вони від мита звільняються.
Але між ухваленням закону та його фактичною дією утворився розрив. Мито запрацювало 4 вересня 2025 року, а порядок підтвердження права на пільгу уряд затвердив лише місяць потому – постановою № 1256 від 3 жовтня 2025 року.
До цього моменту виробники технічно мали право на звільнення від мита, але скористатися ним не могли. Механізму підтвердження просто не існувало, і частина компаній була змушена платити 10%, аби виконати контракти. Постанова № 1256 вирішила проблему по-старому – через висновок торгово-промислової палати на кожну партію товару.
Наступний крок зробили вже 3 грудня 2025 року: Кабмін ухвалив постанову № 1570, яка встановила новий механізм моніторингу експорту сої та ріпаку — той самий, що ліг в основу програми відкритого експорту. Саме тут вперше з'явилися граничні показники 5 т/га для ріпаку і 3,5 т/га для сої, а також ідея двоетапного внесення даних: спочатку плановий урожай, потім — фактичний.
А вже в травні 2026 року Кабмін остаточно прибрав ТПП з ланцюжка, замінивши висновки автоматичною верифікацією через ДАР. Програма, що стартувала 1 липня 2026 року — це фінальна точка в ланцюжку рішень, які тривали майже рік.
Показово, що подібні обмеження на олійні культури в Україні вже впроваджували раніше – і вони діяли близько трьох років, після чого їх скасували через дискримінаційний характер і негативні наслідки для дрібних виробників. Тому нинішня реформа побудована інакше: вона не забороняє експорт, а лише впорядковує підтвердження права на пільгу і прив'язує обсяг до реальної площі господарства.

Нова програма не скасовує миттєво старі документи. За офіційними роз'ясненнями Мінекономіки, висновки Торгово-промислової палати для цілей експорту продовжують діяти до 30 червня 2026 року для ріпаку і до 31 серпня 2026 року для сої. Тобто, якщо у вас уже є чинний висновок ТПП, отриманий раніше – його можна використати до завершення цього перехідного вікна.
Окремо врегульовано долю залишків урожаю 2025/2026 маркетингового року. Ці обсяги не враховуються при визначенні пільги від мита у сезоні 2026/2027 — тобто на них не поширюється новий ліміт т/га. Але реалізувати їх потрібно у визначені терміни: на експорт ріпаку — до 30 червня 2026 року, сої — до 31 серпня 2026 року, а на внутрішньому ринку обмежень немає. Починаючи із сезону 2027/2028, залишки попередніх маркетингових років система ДАР враховуватиме автоматично.
Участь у програмі відкритого експорту можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які самі вирощують сільськогосподарську продукцію. Подання заявок відбувається виключно в електронному вигляді, через ДАР.
Терміни подачі заявок розділені по культурах:

Виробник вказує в заявці планові або фактичні обсяги врожаю. Протягом усього строку подання заявки цю інформацію можна скоригувати один раз. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький пояснив мету реформи так: держава максимально цифровізувала процес, щоб аграрії могли швидко подати заявку, а контролюючі органи отримали ефективний інструмент адміністрування експорту.
Механізм не виник на порожньому місці. У травні 2026 року Кабінет Міністрів змінив порядок підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита для тих, хто вивозить власно вирощену сою чи ріпак: замість висновку ТПП аграрії тепер проходять автоматичну верифікацію через ДАР. Програма відкритого експорту, що стартувала 1 липня, – наступний крок цієї цифровізації: вона додає до верифікації виробника ще й прив'язку дозволеного обсягу до площі угідь.
Ліміт розраховується просто: площа сільгоспугідь господарства множиться на граничний показник – 5 т/га для ріпаку або 3,5 т/га для сої. Ось як це виглядає для господарств різного розміру:
| Площа с/г угідь, га | Ліміт експорту ріпаку (5 т/га), т | Ліміт експорту сої (3,5 т/га), т |
| 50 | 250 | 175 |
| 200 | 1 000 | 700 |
| 500 | 2 500 | 1 750 |
| 1 000 | 5 000 | 3 500 |
| 5 000 | 25 000 | 17 500 |
Наскільки жорсткий цей ліміт насправді? Порівняємо його із реальною врожайністю. У сезоні 2025/26 МР середня врожайність ріпаку в Україні становила 2,6 т/га, що на 8% нижче за попередній сезон. Ліміт у 5 т/га – майже вдвічі вищий за середню врожайність.
Тобто для переважної більшості господарств обмеження за площею не є реальною перешкодою: воно спрацює хіба що для елітних насінницьких посівів з урожайністю понад 5 т/га, які в Україні поодинокі.
З соєю ситуація інша. Середня врожайність у сезоні 2025/26 МР становила 2,4 т/га (УКАБ), а ліміт 3,5 т/га перевищує її лише на 46%. У західних областях, де соя традиційно дає кращий результат – на Івано-Франківщині та Львівщині врожайність сягала 3,5 т/га й вище (Superagronom.com) — окремі господарства можуть підійти до межі ліміту впритул. Це варто врахувати під час планування врожаю і подачі заявки: краще закладати в декларацію реалістичний прогноз урожайності, щоб не довелося коригувати дані.
До травня 2026 року підтвердження права на пільгу від експортного мита проходило через висновок Торгово-промислової палати — паперову процедуру, яка займала час і залежала від людського фактора. Програма відкритого експорту прибирає цю ланку повністю.
| Параметр | Режим до травня–липня 2026 | Нова програма відкритого експорту |
| Підтвердження права на пільгу | Висновок ТПП | Автоматична верифікація через ДАР |
| Прив'язка обсягу до площі | Не була формалізована | До 5 т/га ріпак, до 3,5 т/га соя |
| Терміни подачі заявки | Без єдиного цифрового вікна | Ріпак: 1.07–1.04; соя: 1.09–1.06 |
| Коригування даних про врожай | Не передбачалося системно | Одне коригування протягом строку заявки |
| Документообіг | Паперовий, через ТПП | Повністю електронний, через ДАР |
Важливий нюанс: починаючи з маркетингового сезону 2026/27, система ДАР почне враховувати й залишки продукції попереднього маркетингового року, а не лише поточний урожай. Тобто механізм і надалі донастроюватиметься, і аграріям варто стежити за оновленнями порядку.
Реформу варто розглядати разом із ще однією подією 2025 року – запровадженням 10-відсоткового експортного мита на сою та ріпак для трейдерів, які не є виробниками продукції. Мито набуло чинності 4 вересня 2025 року і одразу зупинило значну частину експортних відвантажень: імпортери призупинили закупівлі, а ринок опинився в невизначеності.
Виробники, які вивозять власний вирощений урожай, від мита звільнені, але саме для підтвердження цього статусу і знадобився новий механізм верифікації через ДАР.

Наслідки для внутрішнього ринку відчулися одразу. Після введення мита ціни на ріпак всередині країни впали до 23 900–24 500 грн за тонну, а на сою — до 18 000–18 200 грн за тонну. При цьому доларові котирування залишилися практично незмінними: ріпак продовжували купувати за $535–540 за тонну, сою – за $383–388 за тонну. Великі гравці почали переводити операції у валютні контракти, щоб зменшити податкове навантаження.
Динаміка експорту: цифри останніх сезонів
Обидві культури проходять зараз через один із найглибших спадів експорту за останні роки. Ось як змінювалися обсяги вивезення ріпаку та сої по маркетингових роках (МР триває з липня по червень):
| Маркетинговий рік | Експорт ріпаку, млн т | Експорт сої, млн т |
| 2023/24 | ≈ 3,7 | ≈ 3,25 |
| 2024/25 |
3,14 (−15%) | 4,16 (рекорд, +28%) |
| 2025/26 | 1,9 (−39%, мінімум за 9 сезонів) | ≈ 2,5–2,7 (−37…−40%) |
| 2026/27 (прогноз) | 2,1–2,2 (+18%) | прогноз формується |
Дані за 2026/27 МР – попередні оцінки, потребують уточнення у міру надходження офіційної статистики.
Показовий факт: у сезоні 2025/26 частка експорту в загальному обсязі виробництва ріпаку вперше за майже двадцять років не перевищила 59–60% — решта пішла на переробку всередині країни. Це не випадковість, а наслідок свідомої політики. Мито стимулює будувати переробні потужності в Україні, а не вивозити сировину.
Малі та середні фермерські господарства
Для них ліміти практично не відчутні: середня врожайність і ріпаку, і сої в Україні помітно нижча за встановлені 5 і 3,5 т/га. Головна вигода — швидкість. Замість візиту до ТПП і очікування паперового висновку аграрій подає заявку онлайн і отримує статус верифікованого виробника автоматично.
Великі агрохолдинги
Тут ситуація складніша. У холдингах з інтенсивними технологіями окремі поля дають урожайність вищу за середню по країні, а звітність по площах і зборах веде не одна людина, а кілька підрозділів — часто в різних областях і з різними системами обліку. Це підвищує ризик розбіжностей між заявленими та фактичними обсягами – і саме тому право на одне коригування протягом строку подачі заявки стає критично важливим інструментом, а не формальністю.
Додатковий ризик для великих гравців – консолідація земельного банку через оренду. Якщо частина орендованих ділянок оформлена не на головну юридичну особу, а на дочірні структури, дані в ДАР потрібно звести коректно ще до подачі заявки, інакше ліміт експорту може виявитися нижчим за реальний потенціал господарства. Тому для холдингів варто провести внутрішній аудит реєстрації земель у ДАР ще до відкриття вікна подання заявок на наступний сезон.

Трейдери та переробні підприємства
Для трейдерів, які не вирощують сировину самостійно, програма відкритого експорту нічого не змінює: вони як платили 10% мита, так і продовжують платити. Це посилює їхню зацікавленість купувати сою та ріпак безпосередньо у верифікованих виробників або інвестувати у власну переробку — саме цей тренд і показують цифри зростання виробництва олії.
Сільськогосподарські кооперативи
Окрему увагу варто приділити кооперативам. Під час ухвалення мита в липні 2025 року депутати передбачили для них додаткову пільгу: доходи сільгоспкооперативів від експорту власно вирощеного ріпаку та сої звільняються від податку на прибуток, якщо членами кооперативу є юридичні особи, які обробляють не більше 5 000 га кожен. Пільга діє з 1 січня 2026 року до 1 січня 2030 року (Latifundist.com). Для невеликих і середніх ферм об'єднання в кооператив може бути способом отримати доступ до пільгових умов експорту, які поодинці важче адмініструвати.
За оцінками аналітиків, урожай ріпаку в 2026 році може скласти близько 3,6 млн т, а експорт у сезоні 2026/27 – 2,1–2,2 млн т, що на 18% більше показника провального сезону 2025/26, але все ще суттєво нижче середніх багаторічних обсягів. Європейський Союз залишається головним покупцем: на нього припадає 91% усього експорту українського ріпаку, хоча в абсолютних цифрах поставки до ЄС у 2025/26 МР скоротилися на 38%, до 1,73 млн т.
По сої ринок ще формує прогнози на новий сезон, і оцінки аналітичних агенцій поки що суттєво розходяться: одні аналітики очікують стабілізацію обсягів експорту на рівні 2,7 млн т, інші прогнозують подальше зміщення в бік переробки. Точні цифри варто уточнювати ближче до старту сезону 2026/27, коли стануть відомі фактичні площі сівби.
Попит з боку ЄС нікуди не зникає, хоча й змінює структуру. Європейські переробники дедалі частіше цінують саме українську не-ГМО сою та ріпак — на тлі загального дефіциту не-ГМО сировини у світі (наприклад, у Бразилії частка не-ГМО сої становить менше 1% виробництва). Це залишає Україні конкурентну перевагу навіть при менших обсягах урожаю, якщо логістика через чорноморські порти працюватиме стабільно.
Загальний вектор зрозумілий: Україна поступово зміщується від експорту сировини до експорту продуктів переробки — олії та шроту. Програма відкритого експорту і система верифікації через ДАР — це інструменти, які роблять цей перехід більш керованим і прозорим для держави, зберігаючи водночас пільгові умови саме для реальних виробників.
Варто враховувати ще один фактор, який не залежить від правил ДАР — логістику. Чорноморські порти, через які йде основний обсяг експорту олійних, регулярно потерпають від обстрілів, а це напряму впливає на темпи відвантажень і виконання контрактів (Latifundist.com). Навіть за ідеально оформленої заявки в ДАР фактичний обсяг вивезення може відставати від ліміту саме через логістичні обмеження, а не бюрократичні.
Ні, для нових заявок — не потрібен. Але вже отримані висновки залишаються чинними до 30 червня 2026 року для ріпаку і до 31 серпня 2026 року для сої.
Скоригувати дані в ДАР — це можна зробити один раз протягом строку подання заявки.

Ні, залишки 2025/2026 МР не враховуються під час розрахунку пільги за новими правилами, але їх потрібно реалізувати до 30 червня (ріпак) або 31 серпня (соя) 2026 року.
Ні, це можуть бути і юридичні особи, і ФОП, а також сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів.
Офіційних роз'яснень щодо винятків з граничних показників поки не публікували — це питання варто задати напряму через контакт-центр ДАР перед поданням заявки на обсяг, що наближається до межі ліміту.
Безпосередньо ліміти т/га ціну не встановлюють. Але спрощення підтвердження статусу виробника може пришвидшити оформлення експортних партій, а це опосередковано підтримує закупівельні ціни для тих, хто підтвердив статус вчасно.
Стежте за оновленнями порядку роботи ДАР та новими роз'ясненнями Мінекономіки на Kurkul.com – редакція оперативно повідомляє про будь-які зміни правил експорту олійних культур.
© Ірина Рибчук, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.