Добрива становлять 25% у загальних витратах на вирощування. Тому так чи інакше, але  за їхніми цінами фермери слідкують не менше ніж за вартістю зерна у закупівельників. 

Особливо, тоді коли ситуація в Україні та світі спонукає до зростання цін. Обстріли українських портів та інфраструктури, обмежений імпорт, перебої в постачанні з країн Близького Сходу вимагають задуматися — а чи можливий дефіцит добрив в Україні?

Які добрива в Україні подорожчали найбільше?

За останній рік ціни зросли на всі ключові групи добрив. Найвідчутніше — на комплексні.

Селітра подорожчала в середньому на 9% — до 26 500–27 600 грн/т.

Карбамід додав 16% і зараз коштує 30 600–34 000 грн/т.

КАС зріс у ціні на 12% — до 25 000–26 600 грн/т.

Ще сильніше подорожчали комплексні добрива:

• NPK 15:15:15 — +23%, до 35 000–37 000 грн/т;
• NPK 10:26:26 — +27%, до 45 300–48 700 грн/т;
• амофос 11:52 — +27%, до 57 500–58 000 грн/т;
• калій хлористий — +20%, до 26 150–27 300 грн/т.

Таким чином, найбільше за рік додали в ціні саме окремі фосфорні та комплексні добрива.

Про дефіцит на ринку добрив 

На підконтрольній Україні території зараз працюють два заводи — у Черкасах та Рівному.
Черкаський завод виробляє карбамід, селітру та КАС. Рівненський — селітру, вапняково-аміачну селітру та КАС.

Водночас підприємства часто працюють не на повну потужність і змушені балансувати між різними видами продукції. Залежно від попиту та інших ринкових умов завод може виробляти більше селітри та менше карбаміду або, навпаки, збільшувати випуск карбаміду.

Через це пропозиція українських добрив на ринку залишається невеликою. Імпорт також поки незначний.

Певний час ситуацію стримувало падіння світових цін на азотні добрива. Після стрімкого зростання у першій половині весни вони показували різке зниження протягом другого кварталу. Через очікування подальшого здешевлення імпортери не поспішали активно закуповувати товар.

У липні падіння цін зупинилося, і імпортні поставки почали зростати. Проте дефіциту добрив на українському ринку наразі немає.

Причина — у низькому попиті. У першій половині літа аграрні компанії не надто активно закуповували азотні добрива через міжсезоння та очікування нижчих цін. У липні закупівлі почали зростати, однак падіння цін на агропродукцію та ускладнення її продажу знову стримали купівельну активність.

«Якщо говорити про ризик дефіциту, найбільш вразливою позицією наразі є фосфорвмісні добрива. Причина — різке падіння пропозиції сірки. Вона є ключовим сировинним компонентом для виробництва NP, NPK та суперфосфатів» 

Звідки Україна отримує добрива сьогодні?

Географія імпорту добрив за останні роки суттєво не змінилася. Основними постачальниками карбаміду залишаються Азербайджан і Туркменістан. Селітру Україна отримує з Польщі, Болгарії, Грузії та країн Середньої Азії. Основне джерело КАС — Польща. Сульфат амонію надходить переважно з Китаю, меншою мірою — з Польщі.

При цьому добрива російського походження Україна не імпортує з 2019 року, а білоруського — з 2022-го.

 

 

Як ситуація в Ірані впливає на українські добрива

На перший погляд, конфлікт на Близькому Сході має мало спільного з ціною селітри чи карбаміду в Україні. Однак саме через цей регіон проходять важливі для світового ринку потоки сировини та готових добрив.

До початку війни в Західній Азії через Ормузьку протоку проходило до 25% світового аміаку, 30% карбаміду, 20% фосфорвмісних добрив та близько 50% сірки. Остання є важливою сировиною для виробництва комплексних добрив.

Крім того, регіон є одним із ключових постачальників газу, який є основною сировиною для виробництва азотних добрив. Тому перебої з поставками через Ормузьку протоку одразу відбиваються на глобальній пропозиції. 

«Україна, яка інтегрована у світовий ринок, відчуває цей ефект через зростання цін на добрива»

Тим не менш, стабілізація ситуації в Західній Азії може досить швидко змінити баланс на ринку. Це призведе до різкого нарощування пропозиції карбаміду, оскільки наразі значна кількість товару заблокована.

Додатковим фактором може стати зниження цін на газ. Це зменшить собівартість виробництва азотних добрив і, хоча ефект не буде миттєвим, у перспективі сприятиме зниженню цін на них.

Що відбувається з російськими добривами?

Окремим фактором для світового ринку стали удари по азотних заводах у росії. Протягом року низка підприємств опинилася під атаками БПЛА та була змушена зупиняти роботу.

Найбільше це позначилося на селітрі, яка є найбільш популярним добривом на російському внутрішньому ринку.

Потреби російських аграріїв навесні були закриті, однак значною мірою цьому сприяла заборона експорту селітри з країни. Її запровадили з 21 березня до 21 квітня, а згодом продовжили до 7 травня. Для світового ринку це означало скорочення пропозиції селітри. Частка росії у світових поставках цього добрива в останні роки перевищувала 40%.

Якщо скорочення виробництва в росії триватиме, найбільше це впливатиме саме на ринки селітри та КАС. росія також має значну частку у світових поставках КАС — 22–30% у 2021–2025 роках.

Щодо інших азотних добрив ситуація менш критична, оскільки на світовому ринку присутні інші великі постачальники, які можуть зайняти цю нішу.

Купувати зараз чи чекати?

Для аграрія це, мабуть, головне питання. Однак у нинішній ситуації питання вже не лише в тому, за якою ціною купити добрива, а й у тому, чи буде потрібний товар доступний тоді, коли він знадобиться.

На імпорт впливають зміни світових логістичних шляхів, обстріли української портової інфраструктури, блокування портів Великої Одеси та проблеми з проходженням Дунаю. Усе це може викликати перебої з імпортними поставками.

Є ризики і для внутрішнього виробництва. Обстріли української енергетичної та газової інфраструктури можуть призводити до зупинок заводів. А пошкодження логістики — створювати проблеми з відвантаженням продукції з них.

Тому на ринку добрив зараз формується парадоксальна ситуація: пропозиція невелика, але дефіциту немає через слабкий попит. Водночас будь-який серйозний збій у виробництві чи логістиці може швидко змінити цей баланс.

Для фермера це означає, що під час планування закупівель варто враховувати вже не тільки поточну ціну, а й доступність конкретного виду добрив у потрібний момент.

© Костянтин Кінжалов, аналітик ринку добрив Barva Invest, Kurkul.com, 2026 р.