Ще рік тому фермер, якому потрібна була сівалка за 2 млн грн, міг розраховувати на грант максимум у 500 тис. — решту доводилося шукати самостійно.

З 1 вересня 2026 року за належного обґрунтування цю ж сівалку вже можна повністю покрити грантовими коштами. Максимальна сума зросла до 2,5 млн грн, у перелік дозволених витрат потрапили системи GPS й цифрові рішення, а деякі обов'язкові умови, навпаки, стали м'якшими. 

Про те, що саме змінилося і як отримати грант, на вебінарі Всеукраїнського конгресу фермерів розповіли Віталій Цвєтков, власник і СЕО компанії «Супровід», Марія Іщенко, керівниця відділу Державного центру зайнятості, та Людмила Зубарєва, грантова консультантка ВКФ. Вебінар відбувся в межах консультаційної підтримки, яка реалізується у партнерстві з Mercy Corps за фінансової підтримки фонду Говарда Баффета. 

Грант — не кредит, але й не безумовні гроші

Головне, що варто розуміти: грант — це безповоротна фінансова допомога, але з умовами. Гроші видають не «на будь-що», а на конкретні статті витрат, прописані в бізнес-плані, який потрібно захистити на співбесіді в центрі зайнятості.

Формально грант доведеться «повернути» — але не готівкою, а сплатою податків у майбутньому. Суму, на яку претендує заявник, потрібно розрахувати так, щоб майбутні податкові платежі покрили отриманий грант.

«Простими словами: тобі дають аванс на податки, який ти можеш витратити в якомусь іншому місці, а потім, коли будеш сплачувати податки, тобі буде трішки легше», — пояснив Віталій Цвєтков.

На відміну від кредиту, у гранту немає відсотків, немає індексації на випадок зростання курсу долара і повертати потрібно рівно стільки, скільки отримано.

Що змінилося з 1 вересня 2026 року

Головна новина — зросли суми фінансування. 

Для започаткування господарства: 100–300 тис. грн з можливістю збільшення до 500 тис. грн.

Для масштабування бізнесу: від 500 тис. до 1,5 млн грн, з можливістю збільшення до 2,5 млн грн.

Модифікатори, які підвищують суму гранту:

• +50% до суми гранту для проєктів у визначених постановою пріоритетних секторах економіки;
• перебування у прифронтовій області, статус УБД (учасник бойових дій) чи ветерана — додаткові модифікатори;
• статус платника ПДВ — ще +20%.

Отримати фінансування можна не лише на традиційну техніку. За словами Віталія Цвєткова, модератора вебінару, можна отримати грант і на агродрони — така можливість існувала й раніше. 

Однак головна зміна, за словами спікера, не в самій сумі, а в переліку того, на що дозволено її витрачати:

• тварини, птиця, саджанці, посівний матеріал, супутні матеріали — сумарно до 50% від суми гранту;
• ремонт приміщень та обладнання — до 50%;
• оренда обладнання, фінансовий лізинг — тобто на грантові кошти тепер можна купувати техніку;
• GPS-датчики, системи моніторингу, інтеграція цифрових рішень, CRM-системи, штучний інтелект — теж тепер входять до переліку дозволених витрат, щоправда, з обмеженням у 20–25% від суми гранту.

Раніше отримати державну підтримку саме на цифрові рішення й точне землеробство було майже неможливо — тепер це офіційний варіант.

Що змінюється з боку Державного центру зайнятості

Марія Іщенко зазначила ще кілька суттєвих змін у процедурі.

Скасовано обов'язкову умову створення нових робочих місць для тих, хто отримує грант на започаткування власної справи (раніше це було обов'язково для сум від 350 тис. грн). Натомість лишається обов'язок зберегти наявні на момент подачі заявки робочі місця та сплачувати за них усі податки й збори, включно з ЄСВ.

Термін використання коштів скорочено із 6 до 3 місяців з моменту надходження гранту на рахунок в уповноваженому банку. За цей час отримувач гранту повинен повністю використати кошти й розпочати діяльність.

Термін на відкриття рахунку в уповноваженому банку після позитивного рішення тепер розмежований: 10 днів для юридичних осіб і 20 днів для фізичних осіб-підприємців (раніше для всіх діяв єдиний термін у 20 днів).
Період повернення гранту через податки більше не фіксований на рівні 3 років — тепер той, хто отримав грант, сам обирає строк у 2, 3 або 5 років.

Окремо Марія Іщенко зазначила, що чим більше офіційних робочих місць і вища заробітна плата, тим швидше повертається сума гранту, бо сплачений ЄСВ теж зараховується в рахунок погашення. За її словами, це опосередковано стимулює підвищення офіційних зарплат в агросекторі — оскільки ЄСВ розраховується від мінімальної зарплати, і якщо грантер хоче пришвидшити повернення гранту, вигідніше платити працівникам більше за «мінімалку».

На що не можна витрачати грант

Кошти гранту — це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тобто цільові державні гроші. Витрачати їх можна виключно на потреби бізнесу або товари подвійного призначення.

На співбесіді в регіональному центрі зайнятості потрібно чітко аргументувати, навіщо саме ця техніка чи послуга та як вона вплине на розвиток діяльності. Типова проблема — заявники не можуть пояснити, як саме планують використовувати техніку.

«У нас чимало таких грантоотримувачів, які хочуть обладнати приміщення, придбати якісь речі для комфорту. Але навіщо під час дії воєнного часу декорувати офіс?  Можливо, декорувати краще за власні кошти, а цільові кошти витратити саме на розвиток бізнесу», — наголошує Марія Іщенко.

Обладнання, придбане на грантові кошти, не можна відчужувати, продавати чи здавати в оренду третім особам протягом усього періоду дії гранту.

Якщо грантер бере збільшену суму й планує додаткові робочі місця (наприклад, +20% за модифікатором), посади мають бути реально пов'язані з видом діяльності. 

Для масштабування бізнесу обов'язкове створення щонайменше одного нового робочого місця; якщо ж грантер додатково претендує на модифікатор +20% (наприклад, як платник ПДВ), потрібно ще два робочі місця — тобто три загалом. Кожну посаду потрібно обґрунтувати логічним зв'язком із діяльністю господарства.

Хто може подаватися на грант

За словами Людмили Зубарєвої, подаватися можуть ФОП, сімейні фермерські господарства чи юридичні особи — формат реєстрації переважно впливає лише на суму, на яку можна претендувати. Для невеликих запитів (до 500 тис. грн) достатньо ФОП чи сімейного фермерського господарства.

Показовий практичний приклад: фермеру потрібна сівалка вартістю 2 млн грн. До липня 2026 року максимальна сума гранту становила 500 тис. чи 350 тис. грн — цього явно не вистачало на таку покупку, хоча частина фермерів усе одно користувалася цими коштами як частковою допомогою.

Тепер, за словами Людмили Зубарєвої, за умови відповідності критеріям програми фермер може претендувати на грант, якого буде достатньо для придбання сівалки вартістю 2 млн грн.

Як проходить процедура отримання

Подання заявки — через державний вебпортал «Дія» (саме вебпортал, а не мобільний застосунок). Заповнюється стандартна форма з персональними даними, місцем проживання та ведення діяльності.
Перевірка ділової репутації банком.

Наразі діють три уповноважені банки: «Ощадбанк», Sense Bank і «Приватбанк» та інші банки, які уклали договір про взаємодію з Державним центром зайнятості. Заявник обирає, з яким банком співпрацювати. Банк перевіряє заявника за бальною системою — потрібно набрати понад 99 балів, щоб заявка пішла далі.

Співбесіда в регіональному центрі зайнятості (онлайн або офлайн) — з питаннями про використання коштів, фінансові показники, працевлаштування.

Повторне оцінювання. Якщо заявник орієнтується у власному бізнесі й відповідає впевнено, комісія виставляє понад 130 балів, і заявка йде до Державного центру зайнятості.

Розгляд комісією Державного центру зайнятості — вивчають заявку, бізнес-план, відеозапис співбесіди й ухвалюють рішення рекомендувати чи не рекомендувати надання гранту директору центру зайнятості.

Дедлайни подачі раніше діяли кожні два тижні; за новою постановою розгляд відбуватиметься щомісяця — через зростання сум і, відповідно, обсягу перевірки кожної заявки.

Перевірка ділової репутації: на що звертають увагу

Перевірка ділової репутації регламентована наказом Міністерства економіки №1969. Банк перевіряє:

• наявність судових процесів;
• перебування в санкційних списках;
• перебування в реєстрі корупціонерів;
• ведення діяльності на окупованих територіях чи територіях держави-агресора.

Якщо банк виявляє, наприклад, прострочені кредити, заявка отримує менше 99 балів і далі на розгляд не потрапляє — Державний центр зайнятості на цьому етапі жодного впливу на оцінку не має.

Окрема практична проблема — хибні збіги. Банки беруть інформацію з відкритих джерел (YouControl, OpenDataBot та інші), а через воєнний стан частина даних закрита, і перевірка інколи відбувається лише за прізвищем, ім'ям та по батькові без прив'язки до ідентифікаційного коду.

Якщо у заявника виявили «негативну ділову репутацію» помилково через збіг ПІБ з іншою особою — це не питання до Державного центру зайнятості, а до конкретного уповноваженого банку. Вирішувати ситуацію потрібно напряму з банком, і за наступного циклу подачі (тепер щомісяця) інформація має бути врахована персонально.

Що насправді впливає на отримання гранту

За словами Віталія Цвєткова, тривала історія бізнесу чи великий офіційний оборот — не головна перевага. Набагато важливіше:

• наскільки добре заявник розуміється на показниках власного бізнесу;
• наскільки якісно прописаний бізнес-план;
• наскільки впевнено заявник тримається на співбесіді.

«Гроші не дають просто за класну ідею, гроші дають за впевнену в собі людину. Якщо людина розуміє кожну цифру, кожен показник — усе складено й прораховано», — пояснює Віталій Цвєтков.

Типова причина відмови — на співбесіду замість самого заявника приходить «номінальний отримувач» (наприклад, батьки чи бабусі-дідусі людини з негативною діловою репутацією), який плутається у відповідях — комісія це одразу помічає.

Застереження щодо штучного накручування показників. Часто заявники розраховують формально працевлаштувати одну-дві особи, аби виконати умову. 

Але щоб податками покрити суму в 2,5 млн грн, офіційна зарплата найманих працівників має бути на рівні 80–90 тис. грн — інакше математика повернення гранту просто не складеться. Тому фахівець радить розраховувати суму заявки відповідно до реальних фінансових можливостей господарства, а не орієнтуватися виключно на максимально доступну суму.

Практичний приклад: як правильно порахувати заявку

Під час вебінару Людмила Зубарєва розібрала типовий запит: фермер бачить максимальну суму 2,5 млн грн і хоче трактор (близько 1,3 млн грн) з навісним обладнанням (700–800 тис. грн) та ще 400–500 тис. грн на насіння й ЗЗР — разом якраз близько 2,5 млн грн.

Проблема в тому, що просто «накидати цифри в блокноті» недостатньо. На етапі формування заявки потрібно чітко аргументувати:

• чи орендується техніка зараз і скільки коштує ця оренда;
• чи є вже власна техніка, і чому її треба замінити (виробила ресурс тощо);
• як саме новий трактор пришвидшить проведення посівної чи обробітку.

«Дуже часто при консультаціях фермери кажуть: та це ж зрозуміло. Ну, це вам зрозуміло, а центру зайнятості, який ніколи не обробляв землю, — не зрозуміло. Треба все розписувати», — наголосила Людмила Зубарєва.

Ще одна важлива практична порада: у заявці не можна вказувати просто «трактор» — потрібна конкретна марка й модель техніки. Експертка рекомендує зібрати щонайменше три комерційні пропозиції від різних постачальників і додати їх у заявку посиланням — це підтверджує, що йдеться про реального продавця, реальну техніку за реальною ціною і суттєво підвищує довіру до заявки під час розгляду.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.