Для агробізнесу тривале відключення електроенергії — це не просто відсутність світла. На фермах можуть зупинитися подача води, вентиляція, виробництво кормів, опалення, переробка чи сушіння зерна. Тому господарства заздалегідь формують запаси пального, встановлюють генератори й сонячні панелі, змінюють графік роботи та навіть домовляються про мобільне обладнання на випадок тривалого блекауту.

Україна входить в осінньо-зимовий сезон 2026/27 з підготовкою енергосистеми до можливих атак на енергетичну та критичну інфраструктуру. У серпні 2026 року уряд повідомляв, що енергосистема працює стабільно і планових відключень тоді не застосовували, однак ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності атак. Серед напрямів підготовки — відновлення пошкодженої генерації, розвиток розподілених джерел енергії та систем накопичення. За даними уряду, на той момент в Україні вже працювало 1,8 ГВт розподіленої газової генерації та було встановлено системи накопичення енергії потужністю 1 ГВт. 

Паралельно РНБО координує підготовку держави та регіонів до зими 2026/27. Комплексні плани стійкості передбачають, зокрема, готовність до можливих атак на енергетичну й критичну інфраструктуру, захист критичних об'єктів та забезпечення укриттями. 

Для аграрного бізнесу ці ризики мають свою специфіку. Тварин не можна просто залишити без води чи вентиляції, а зерно не можна нескінченно зберігати вологим. Тому питання полягає не лише в тому, чи є на підприємстві генератор, а й у тому, що саме він зможе забезпечити і на який час.

Kurkul запитав аграріїв із різних регіонів, як вони готуються до можливих тривалих відключень цієї зими.

«Резерв на резерв»: як «Ольгопіль» зменшує залежність від мережі

В Агрофірмі «Ольгопіль» на Вінниччині до енергетичної автономності підійшли комплексно. У господарстві використовують сонячні панелі та акумулятори, а дизельний генератор залишається наступним рівнем резерву.

Результат роботи сонячної генерації тут уже можна виміряти конкретними цифрами. За словами представника господарства, у червні 2026 року близько 89% спожитої електроенергії забезпечило сонце. За січень–квітень частка становила близько 63%.

При цьому в господарстві не просто встановили СЕС, а й адаптували під неї частину виробничих процесів.

Наприклад, змінили графік роботи хлібопекарні. Раніше хліб випікали вночі, коли електроенергія була дешевшою. Після встановлення сонячних панелей та акумуляторів виробництво перенесли на денний час.

Такий підхід дає змогу максимально використовувати власну генерацію саме тоді, коли вона виробляється.

Водночас сонце не стало єдиним джерелом живлення. Якщо генерації недостатньо, акумулятори розряджені, а мережа недоступна, у господарстві розраховують на дизельний генератор.

Ще один напрям енергетичної автономності — зерносушіння. Газову сушарку Bonfanti в господарстві переобладнали на пелети.

Таким чином, в «Ольгополі» резервування побудоване не навколо одного джерела живлення. Господарство поєднує сонячну генерацію, накопичення енергії, дизельний генератор та альтернативне паливо для окремих технологічних процесів.

Коли генератор не тягне комбікормовий цех

Для невеликого господарства повна енергонезалежність може бути фінансово складнішою. Це видно на прикладі «Кумедної ферми» Сергія Гартингера на Черкащині, яка займається свинарством.

Господарство працює трохи більше двох років. За цей час поголів'я зросло з 70 до 150 свиноматок, а загальна кількість тварин перевищила 2 тис. голів.

На одній із ферм встановили сонячні панелі. Проте акумуляторів до них поки немає — коштів на додаткове обладнання не вистачило. Самі панелі придбали в розстрочку.

Тому одним із головних резервів на випадок відключень залишається дизельний генератор. Перед зимою господарство закупило близько 3 т дизельного пального.

Загалом на підготовку до можливих тривалих відключень, за словами фермера, довелося закладати близько $30 тис. 

Крім того, електричну систему перевірили та доопрацювали, щоб її було простіше перевести на роботу від генератора. Сам генератор пройшов технічне обслуговування, заміну необхідних деталей та підготовку до роботи. Однак генератор не здатний забезпечити всі виробничі процеси.

«Для свиноферми критичними є водопостачання та виробництво комбікорму. Власної дизельної генерації для комбікормового цеху недостатньо», — каже Сергій Гартингер.

Тому фермер шукав не додатковий генератор, а інше рішення. Господарство домовилося з фермером, який має мобільну дизельну установку для подрібнення та змішування кормів.

У разі серйозних відключень він може приїхати безпосередньо на ферму та виготовити комбікорм на місці. За одну 8-годинну зміну установка може забезпечити запас приблизно на 3–4 дні.

Послуга коштує недешево, однак господарство заздалегідь домовилося про можливість її використання.

За словами фермера, минулої зими господарству вдалося впоратися з відключеннями. Але цього року ситуація складніша через збільшення поголів'я та обсягів виробництва. 

Цей кейс показує, що резервна схема може бути не лише власною генерацією. Для невеликого господарства частиною плану безперервної роботи стає зовнішній резерв — домовленість про обладнання, яке можна оперативно залучити у разі тривалого блекауту.

Однак якщо відключення електроенергії триватиме понад 20 годин, то ферма не зможе існувати - потрібні значно більші інвестиції в альтернативку.

Скільки коштує працювати від генератора

Водночас резервне живлення має окрему проблему — його вартість.

У лютому 2026 року Latifundist.com опитав агропідприємства про економіку роботи від дизельних генераторів. Зокрема, для однієї зерносушарки робота від генератора обходилася приблизно у 25 тис. грн на добу. В окремих випадках підприємства через високу собівартість генерації були змушені зупиняти виробництво. 

Для іншого виробництва різниця може бути меншою, але принцип залишається тим самим: генератор дозволяє продовжувати роботу, проте кожна година автономної роботи має свою собівартість.

Тому аграрії намагаються не лише мати резервне джерело, а й зменшувати кількість годин, протягом яких воно потрібне. Саме тому сонячна генерація, акумулятори, зміна графіка виробництва або переведення окремих технологій на інше паливо можуть стати частиною однієї системи.

Птахоферма: кілька генераторів і запас дизелю

Ще один варіант підготовки — господарство ТОВ «Скибинецька Ферма» Андрія Соломонюка на Київщині, де поєднуються птахівництво та переробка — виробництво ковбас і напівфабрикатів.

Підприємство має кілька генераторів різної потужності, щоб перекривати різні потреби. 

«Для птахоферми одним із найбільш критичних процесів є вентиляція. Узимку до неї додається опалення: основне — твердопаливне, але температуру підтримуємо також за допомогою електричних теплових гармат», — розказав Андрій Соломонюк.

У господарстві поступово вкладаються в альтернативну генерацію. Окрім кількох генераторів різної потужності, тут планують встановити сонячні панелі із акумуляторами. За словами Андрія Соломонюка, інвестиції в енергонезалежність можуть сягати $50 тис.

Йдеться не лише про електроенергію, а й про забезпечення водою, освітленням та стабільну роботу виробничих об’єктів.

Водночас господарство не відмовляється від простішого резерву — пального.

«Вся техніка заправлена, генератори завжди повністю заправлені, і тисяча літрів завжди на запасі», — додає Андрій Соломонюк.

За словами фермера, така схема вже пройшла перевірку попередніми блекаутами.

Господарство вирощує близько 700 тис. птиці на рік, водночас розвиває власну переробку. Нині має шість власних магазинів, ковбасне та напівфабрикатне виробництва.

Тобто, у випадку тривалого знеструмлення тут потрібно забезпечити роботу не лише пташників, а й наступних ланок виробничого ланцюга.

Фермер також наголошує на необхідності мати різні за потужністю генератори, оскільки резервне обладнання теж може вийти з ладу.

«Маленькі генератори, тому що може щось поламатися, тобі завжди треба буде перестраховуватися», — додає він.

Не лише генератор, а кілька рівнів планування

Три господарства використовують різні моделі підготовки залежно від масштабу та типу виробництва.

В «Ольгополі» частину споживання закривають сонячною генерацією та акумуляторами, а дизельний генератор залишають у резерві. Окремі технологічні процеси перевели на альтернативне паливо.

«Кумедна ферма» Сергія Гартингера поки не має акумуляторів до СЕС, тому спирається на генератор і запас дизелю. А для процесу, який власна генерація не витягує, заздалегідь знайшла зовнішню мобільну установку.

У господарстві Андрія Соломонюка резервування побудоване на кількох генераторах різної потужності, постійному запасі пального та планах встановити СЕС з акумуляторами.

Отже, питання для агробізнесу поступово зміщується від простого «чи є генератор?» до більш складного: що саме він забезпечить, скільки коштуватиме автономна робота і що відбудеться, якщо резервне обладнання теж відмовить?

Саме тому фермери формують кілька рівнів захисту: пальне, генератори, сонячна генерація, акумулятори, альтернативне паливо або домовленості з іншими виробниками.

Генератор не вирішує питання безпеки людей

Енергетична готовність — лише одна частина зимової підготовки. Інша — безпека працівників під час повітряних тривог та обстрілів.

Держпраці у 2026 році наголошувала, що роботодавець має розробити інструкцію щодо дій персоналу під час повітряної тривоги та поінформувати працівників про найближче укриття й необхідність евакуації. Працівників мають ознайомити з відповідними інструкціями. 

Для агропідприємств це створює додаткову проблему. На тваринницькій фермі працівник не може просто продовжувати роботу під час небезпеки, але й виробничі системи не перестають працювати: тваринам потрібні вода, вентиляція, опалення та інші критичні умови.

Тому план підготовки до зими має охоплювати не лише генератор і запас пального, а й питання дій персоналу під час повітряної тривоги.

РНБО у своїх планах стійкості на сезон 2026/27 окремо визначає захист критичної інфраструктури та належний стан укриттів серед ключових завдань підготовки регіонів.

Що змінюється після досвіду попередніх зим

Досвід фермерів показує, що підготовка до можливих блекаутів — це не обов'язково одна велика інвестиція.

Для одного господарства рішенням стала сонячна генерація з акумуляторами. Для іншого — запас дизелю та мобільна установка, яка може приїхати і виготовити комбікорм. Ще одне підприємство тримає кілька генераторів різної потужності та переходить до сонячної генерації з накопиченням.

У кожному випадку система формується навколо критичних процесів конкретного виробництва.

І чим складніший виробничий ланцюг, тим більше таких рівнів резерву доводиться передбачати заздалегідь.

© Kurkul.com, 2026 р.