Фермерське господарство ФГ «Проскурня» Анатолія Проскурні починалося у 2016 році з 20 га, а сьогодні обробляє понад 1000 га. З них під соняшником близько 150 га. В умовах посушливого клімату тут намагаються не лише отримати врожай, а й оптимізувати технологію його вирощування. Один із таких підходів — ґрунтова гербіцидна схема, яка, за словами агронома господарства, дозволяє скоротити кількість проходів обприскувача із приблизно п’яти до двох.

Цей досвід господарство напрацьовує у співпраці з Vitagro Partner у межах проєкту «Друзі на полі». Його основа — практична взаємодія фермера та технологічного партнера: від підбору насіння і засобів захисту до супроводу посівів та оперативного вирішення проблем безпосередньо в полі.

Досвід масштабування у 50 разів за 10 років

Фермерська справа Анатолія Проскурні розпочалася у 2016 році з 20 га. Цю землю він взяв в обробіток після того, як до нього почали звертатися пайовики.

Сьогодні в господарстві вже понад 1000 га. Основні культури — кукурудза, соняшник та озима пшениця. Також вирощують сою і ячмінь. 

Умови господарювання тут непрості. Ґрунти неоднорідні: трапляються як чорноземи, так і солонцюваті ділянки. Вологи часто бракує, тому технологію доводиться підлаштовувати під погодні умови.

«Агро в Україні сьогодні — це один суцільний величезний ризик по всіх фронтах: і безпека, і ціни на продукцію, і на пальне, і на добрива. Чимало своїх планів ми призупинили, поставили на паузу, але все ж намагаємося розвиватися, а не стояти на місці», — так Анатолій Проскурня описує щоденну реальність.

Саме тому тут намагаються рахувати не лише потенційний урожай, а й кожну операцію, потрібну для його отримання.

Для господарства Анатолія Проскурні важлива не лише сама технологія, а й можливість швидко перевірити її на власному полі та отримати консультацію, коли виникає проблема. Саме на такому підході — практичному партнерстві фермера і технологічного супроводу — побудована історія цього господарства в проєкті «Друзі на полі».

Ґрунтовий захист замість зайвих проходів

Однією з таких технологічних ставок на соняшнику стала ґрунтова гербіцидна схема Дарк + Клінер. У складі цієї комбінації — пропізохлор та прометрин. Саме таку схему Vitagro Partner рекомендує як один із варіантів ґрунтового захисту соняшнику.

Препарати в господарстві вносять після сівби, коли в ґрунті є достатньо вологи. За даними виробника, для гербіциду Клінер оптимальним є добре підготовлений та зволожений ґрунт, а за недостатньої вологи ефективність ґрунтової обробки залежить від умов внесення.

До цієї схеми господарство прийшло не відразу. Раніше тут випробовували інші схеми, але зрештою зупинилися на вказаній комбінації.

За словами агронома господарства Віталія Лемішка, попередня схема захисту могла передбачати кілька окремих проходів обприскувача: проти різних груп бур’янів, а далі — для фунгіцидного та інсектицидного захисту. Тепер основний гербіцидний захист закладають ґрунтовою обробкою, а частину подальших операцій поєднують в одній баковій суміші.

У результаті, за оцінкою господарства, замість приблизно п’яти проходів можна обійтися двома: першим — ґрунтовим, другим — профілактичним, коли разом вносять необхідні препарати та мікродобрива.

«Чим менше проходів обприскувача по полю, тим менше ми травмуємо рослину, менше стресу, менше втрат», — пояснює агроном господарства Віталій Лемішко.

Економія тут, за його словами, формується не за рахунок зменшення норм препаратів, а передусім завдяки меншій кількості виїздів техніки, меншим витратам на пальне, роботі механізатора та експлуатації обприскувача. Водночас менша кількість проходів означає і зниження механічного впливу на посів.

Експеримент на 100 га: коли економія не спрацювала

Остаточно переконатися в цінності для господарства ґрунтової схеми допоміг власний досвід. Торік тут вирішили перевірити, чи можна заощадити на ґрунтовому гербіциді. На частині площі, близько 100 га, його свідомо не вносили. Результат порівняли безпосередньо в полі.

«Там, де препарат внесли, поле лишилося практично чистим. А необроблена ділянка повністю заросла бур’яном», — згадує Віталій Лемішко.

Далі довелося терміново докуповувати препарати та повторно заходити в поле, щоб стримати бур’яни.

«Ґрунтовий спрацював на всі сто», — каже агроном.

У господарстві зробили простий висновок: економія на першій операції не обов’язково означає менші витрати за підсумками сезону. Цього року ґрунтову схему під соняшник уже застосували на всій площі.

Технологія вирощування соняшнику на прикладі одного поля

Цього сезону на одному з полів господарства вперше висіяли гібрид соняшнику Воллтер від RGT. До вибору підійшли ще на початку весни: директор господарства звернувся до Vitagro Partner з проханням підібрати гібрид, який відповідав би умовам його полів.

Андрій Новосел, менеджер компанії, запропонував Воллтер та показав результати демопосівів на сусідніх господарствах. За словами Анатолія Проскурні, аргументом стали, зокрема, результати гібриду в посушливих умовах.

На полі площею 70 га соняшник посіяли 30 квітня з нормою 65 тис. насінин/га. На третій день після сівби, увечері, коли ґрунт мав достатньо вологи, внесли Дарк у нормі 2,5 л/га та Клінер — 2 л/га. Витрата робочого розчину становила 300 л/га.

У фазі 4–8 справжніх листків провели ще одну обробку. У баковій суміші поєднали інсектицид Шокер та мікродобрива — Санфлавер і бор. Шокер є контактно-системним інсектицидом на основі імідаклоприду та лямбда-цигалотрину.

Як каже Віталій Лемішко, на момент цієї обробки критичної чисельності шкідників чи проявів хвороб на полі не спостерігали — захід проводили профілактично. Схему для конкретного поля розробляли спільно агроном господарства, директор та представники Vitagro Partner.

У цьому кейсі Vitagro Partner долучилася на кількох етапах. Андрій Новосел показав господарству результати демопосівів гібриду в посушливих умовах, а схему захисту команда формувала разом з агрономом — з урахуванням вологи після сівби та можливості поєднати подальші обробки. Так вибір насіння, захист і кількість проходів техніки стали частинами одного рішення для конкретного поля.

На момент огляду соняшник ще не був повністю стиглим: частина рослин залишалася зеленою, а повної стиглості очікували приблизно за тиждень. Кошики сформувалися рівномірно, а поле виглядало відносно чистим від бур’янів.

Рентабельність цієї технології в господарстві поки що не підраховують. Остаточні показники врожайності та олійності на момент нашої розмови ще не були відомі. Та й ціни на соняшник, пальне та інші ресурси змінюються. 

Втім, технологічний ефект в господарстві уже бачать: економлять не на кількості діючої речовини, а на кількості проходів техніки.

«Vitagro — надійний партнер на полі, і від них залежить наш урожай. Я думаю, десь на 50%.  А після того, як вони неодноразово рятували наші посіви в різних ситуаціях, маємо стабільну довіру», — говорить Віталій Лемішко.

Друзі на полі: партнерство, яке почалося з насіння

Історія співпраці господарства з Vitagro Partner почалася кілька років тому з насіння озимої пшениці та ячменю. Спочатку в господарстві випробовували окремі продукти на невеликих площах, порівнювали результати та витрати, а вже після цього поступово розширювали співпрацю на засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння інших культур.

Такий підхід став основою участі господарства у проєкті «Друзі на полі» — партнерській програмі Vitagro Partner, побудованій навколо практичного супроводу господарств. Тут важливе не лише постачання продукції, а й можливість разом із технологічним партнером підібрати рішення під конкретне поле, перевірити його в роботі та оперативно відреагувати на проблему.

До насіння соняшнику та кукурудзи також переходили поступово: спершу тестували його на невеликих площах, порівнювали результат і вартість із попередніми варіантами.

За словами Анатолія Проскурні, нині частка Vitagro Partner серед закупівель ЗЗР, насіння та добрив становить близько 80–90%.

Важливу роль у цій співпраці відіграє менеджер компанії Андрій Новосел, який супроводжує господарство на Полтавщині. За словами агронома, дуже цінними є передусім швидкість реакції та можливість оперативно вирішувати питання, коли вони виникають безпосередньо в полі. Для Анатолія Проскурні цінність такого супроводу — у можливості звернутися до людини, яка вже знає потреби господарства та історію його рішень.

«Ми можемо працювати з ними і о 9-й вечора. Дзвониш: “Андрію, мені на завтра потрібна така-то діюча речовина, в тебе є?” — “Є.” І завтра вона вже в тебе на полі», — розповідає Анатолій Проскурня.

Коли помилка з гербіцидом стала випробуванням для сої

Досвід в агробізнесі часто здобувається шляхом спроб і помилок. Якось прикрий випадок на полі сої стався і в Анатолія Проскурні. На культуру помилково внесли не той гербіцид, а висока температура того дня посилила ризик пошкодження рослин.

«Серед ночі, десь о 23:00, підняли агронома Vitagro Partner: що робити? Каже — є таке й таке, охолоджуйте і заходьте, бризкайте. Ми одразу зайшли», — згадує Анатолій Проскурня.

Після цього посів обробили амінокислотами для зменшення стресу. За словами агронома, рослини відновилися, а помітного зниження врожаю в результаті не побачили.

Подібний підхід застосовували і на соняшнику в попередні сезони, коли культура зазнавала стресу через сильне забур’янення. У господарстві використовували амінокислотні та інші антистресові розчини, після чого посіви відновлювалися.

Не лише про соняшник

Співпраця охоплює й інші культури. На озимій пшениці господарство використовує протруйник Сет. Це системний фунгіцидний протруйник на основі дифеноконазолу та ципроконазолу для зернових культур.

На ріпаку застосовували Аліду  — селективний системний гербіцид на основі клопіраліду та піклораму.

Цього року в кукурудзі також випробували Флорус проти падалиці соняшнику на ранній стадії розвитку культури. У господарстві результатом залишилися задоволені та планують повторити застосування наступного року. Мова про селективний післясходовий гербіцид із флорасуламом як діючою речовиною.

На кукурудзі для живлення рослин на ранніх етапах також застосовували мікродобрива та цинк.

За словами Анатолія Проскурні, минулого року препарати Vitagro Partner порівнювали з конкурентними варіантами на трьох контрольних ділянках кукурудзи. Візуальний результат і показники з бункера, за оцінкою агрономів, були близькими, тоді як витрати на конкурентні препарати виявилися більш ніж на 50% вищими.

«Навіщо платити більше, якщо результат той самий? Ціна, якість — усе відповідає», — резюмує Анатолій Проскурня.

Ціна врожаю теж має значення

Технологія захисту — лише одна частина економіки господарства. Цього сезону значно гострішим питанням стала ціна на продукцію.

За словами Анатолія Проскурні, якщо торік соняшник коштував близько 28 тис. грн/т, то цього сезону ціна знизилася до 16–17 тис. грн/т. Водночас урожайність, за його оцінкою, очікувалася приблизно на тому ж рівні.

За нинішніх цін пшениця, за словами Анатолія Проскурні, виходить у збиток, а соняшник — у кращому разі близький до нульової рентабельності.

«Окремим фактором залишається олійність. На початку збирання ранніх сортів ми вже отримували результати, які виявилися нижчими за бажані. Тому і змінюємо гібриди, цінуємо якість перевірених препаратів — аби в умовах тотальної ринкової нестабільності лишатися «на плаву», — каже Анатолій Проскурня.

Саме олійність може безпосередньо впливати на ціну: за вищих показників господарство отримує бонус, а за нижчих — знижку відповідно до умов приймання.

Андрій Новосел зазначає, що на цей показник впливає комплекс факторів, серед яких погодні умови, живлення рослини, стан посіву та своєчасність захисту.

«Тому в умовах низьких цін фермери цінують системний підхід і намагаються економити не на критично важливих елементах технології, а там, де це не має погіршити результат», — додає Андрій Новосел.

Ризики сезону і плани на майбутнє

Цьогорічний сезон у господарстві називають непростим. На кукурудзі доводилося боротися з мишами, які змусили проводити додаткові заходи. Не відступає амброзія, а ще поширюється ваточник сирійський, який складно контролювати. На соняшнику окремою проблемою залишаються гірчаки.

Попри фінансовий тиск, у господарстві не відмовляються від технологічного розвитку. Один із наступних напрямів — поступовий перехід від сухих добрив до рідких продуктів.

Плани придбати новий трактор і сівалку поки відклали через фінансову ситуацію та нестабільні ціни на продукцію. Але від самої ідеї розвитку не відмовляються.

Для господарства, яке за десять років виросло з 20 до понад 1000 га, технологічні рішення — це вже не питання окремого препарату чи однієї культури. Це спосіб пристосувати виробництво до сезону, в якому одночасно доводиться рахувати вологу, бур’яни, ціну зерна, витрати на техніку і ризик кожного наступного проходу по полю.

Для цього господарства партнерство складається з конкретних дій: випробувати рішення на власному полі, оцінити витрати й результат, скоригувати технологію та швидко залучити допомогу, коли виникає проблема. У такій співпраці команда Vitagro Partner допомагає з підбором рішень і технологічним супроводом, а господарство перевіряє кожне рішення у своїх умовах.

«На ефемерну стабільність не можна розраховувати, тому орієнтуємося тільки на масштабування і розвиток — інакше ніяк», — каже Анатолій Проскурня.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 рік.