ФГ «Серет» обробляє 1500 га у Глибоцькому районі Чернівецької області. Регіон має особливості для ведення рослинництва, адже частина полів розташована безпосередньо на кордоні з Румунією, розповів власник господарства Василь Микитюк. Через близькість кордону є питання і до вибору культур для вирощування, і до догляду за посівами.

Kurkul.com відвідав господарство в межах проєкту «Друзі на полі» разом з Vitagro Partner. Компанія почала співпрацю з ФГ «Серет»2 роки тому, проте вже є результати цієї спільної роботи.

---

Від капусти до соняшнику — шлях довжиною у 30 років

Нині земельний банк ФГ «Серет» складає 1500 га, на яких вирощують кукурудзу, сою, озимий ріпак та озиму пшеницю. Цьогоріч до переліку культур додався соняшник. Вирощували його вперше за всю історію роботи господарства, а це немало, адже засноване воно було ще в 1992 році.

«Господарство ми створили вдвох з дружиною, починали з 5 га землі, на якій вирощували овочі. В першу чергу капусту. Все робили власними силами — і обробляли, і вирощували, і навіть продавали вирощене на базарі в Чернівцях. Розширювали зембанк дуже поступово, через кілька років перейшли повністю на вирощування зернових, адже самостійний продаж овочів віднімав багато часу та зусиль», — згадує власник господарства Василь Микитюк.

За словами фермера, на початку роботи він взагалі не розглядав вирощування зернових культур через брак знань та досвіду, усім технологічним тонкощам вчився вже в процесі роботи. Поступово до пшениці та кукурудзи додалися озимий ріпак та соя, як досить рентабельні культури, до того ж відносно низькорослі.

«У прикордонних зонах є вимоги до вирощування високорослих культур — на певних ділянках ми не можемо їх сіяти. Тому на окремих полях я не можу посіяти ту ж кукурудзу, а, наприклад, сіяти пшеницю по пшениці недоцільно. Тож розширили структуру посівів соєю та ріпаком. До всього маємо не найкращі ґрунти: важкі суглинки, на яких утворюються великі калюжі за найменшого дощу. Переважно це ще й кислі ґрунти, що потребують додаткових витрат на розкислення. Аналіз ґрунту робимо щороку, меліоранти вносимо за потребою, проте все одно в обробітку наші землі достатньо складні», — розповів Василь Микитюк.

Читайте також: Посуха, лобода і стрес на кукурудзі — як ФГ Аміла закрила сезон 2026

Враховуючи всі нюанси ґрунтів та розташування господарства, тут взагалі не вирощували соняшник. За словами фермера, кукурудза у сівозміні була єдиною високорослою культурою, а головними аргументами на її користь були нескладна технологія вирощування та власні потужності сушіння і зберігання. У ФГ «Серет» вже давно налагодили виробництво пелет із пожнивних решток, встановили сонячні панелі. Тому сушіння зерна для нього коштує дешевше порівняно з іншими господарствами.

«Цього року з подачі агронома-консультанта компанії Vitagro Partner таки вирішили посіяти соняшник. Засіяли відразу 200 га, частину площі гібридом РЖТ Вольф, частину новим гібридом під технологію Експрес (стійкий дотрибенурон-метилу). Отримали середню урожайність 3 т/га, олійність 56%, весь урожай вже встигли продати. Тепер думаю, що ми багато втратили, бо не сіяли соняшник раніше. Ще минулого року ціна була 32 000 грн/т, а цього вже 16 000 грн/т. Хоч соняшником і задоволені, але були б більше задоволені, якби посіяли хоча б на рік раніше», — каже Василь Микитюк

Володимир Вівчар, агроном-консультант Vitagro Partner у Тернопільській та Чернівецькій областях, та агроном-консультант ФГ «Серет», додає, що для ґрунтів господарства урожайність соняшнику 3 т/га це досить непоганий результат, особливо враховуючи умови року — тривалу посуху та холодну весну.

Перший досвід вирощування соняшнику

За словами Василя Микитюка, пробувати нову культуру вирішили одразу на значимій площі — засіяли 200 га соняшником, з них 60 га РЖТ Вольф під класичну технологію вирощування і 140 га соняшником під технологію Експрес.

Під сівбу одразу внесли РКД Старт 5:20:5, а для цього фахівці Vitagro Partner допомогли господарству переобладнати сівалки під внесення рідких добрив.

На класичному соняшнику застосували наступну схему захисту:

• Ґрунтова гербіцидна схема Скрін Голд 3 л/га плюс Клінер 2 л/га, що ефективно забрала з поля перші хвилі бур’янів.
• По другій парі листків внесли фунгіцид Ксеон з інсектицидом Шокер.
• По 4 парі листків внесли фунгіцид Ньютон з інсектицидом Тімед.

На соняшнику під технологію Експрес схема захисту була дещо іншою:

• По другій парі листків соняшнику внесли гербіцид Тамерлон 35 г/га плюс ПАР Ліпач, а також інсектицид Шокер та фунгіцид Ксеон.
• По четвертій парі листків Тамерлон 30 г/га плюс ПАР Ліпач, а також фунгіцид Ньютон та інсектицид Тімед.
• Падалицю злаків та злакові бур’яни додатково «підчищали» гербіцидом Халк.

На всю площу посівів соняшнику додатково вносилися EnerGreen Premium Stimul з додаванням 0,5 л/га EnerGreen Premium Borum по другій парі листків, а також EnerGreen Premium Energy плюс 1 л/га EnerGreen Premium Borum по четвертій парі листків.

Читайте також: Рекордний врожай соняшнику на схилах Карпат — досвід ПФ «Богдан і К»

Загалом такі схеми захисту та підживлення повністю спрацювали та дали змогу отримати досить непоганий врожай.

«Як ви бачили, ґрунти тут специфічні, заплавні, кислі, з дефіцитом сірки. Обробіток через це також складний: оранка, потім культивації, дискування, щоб розбити важкі грудки. Враховуючи ці особливості та погодні умови року, отримати 3 т/га соняшнику досить непоганий результат», — зауважив Володимир Вівчар.

У ФГ «Серет» результатом першого досвіду з соняшником задоволені, планують сіяти культуру й наступного року.

Соя «по мінімуму» та економний ріпак

Два роки тому, згадує Володимир Вівчар, коли Vitagro Partner тільки починав співпрацю з фермерським господарством, виявилося, що сою тут хоч і сіють постійно, проте взагалі не застосовують інокуляцію.

«Василь Дмитрович нам одразу сказав, що не купує інокулянти, бо не бачить від них прибавки врожаю. Я порадив спробувати на невелику площу. Використали сухий інокулянт Inoculant Premium Plus для обробки 2 т насіння сої. Після збирання господарство порахувало, що отримало прибавку на цій площі 1,8 ц/га. Тож цього року одразу взяли інокулянт на всю площу посіву сої», — згадує Володимир Вівчар.

Схема захисту була мінімалістична, проте дієва: гербіцид Баклер Форте 2 л/га, плюс інсектицид Шокер та ПАР Ліпач для першого внесення, Баклер Форте 2,5 л/га плюс Тімед та ПАР Ліпач для другого внесення. Додатково вносили мікродобриво EnerGreen Premium Soybean 1,5 л/га плюс 1 л/га EnerGreen Premium Borum.

Мінеральні добрива не вносились, Василь Микитюк каже, що вистачило інокуляції та підживлення мікродобривами по вегетації.

«Взагалі в сою я вкладаю найменше, якщо порівнювати з технологіями для інших наших культур. А отримую, певно, найбільшу рентабельність. Цього року ще не рахував, не порівнював. Але ж на сою цьогоріч виросла ціна, ми продавали по 17200 грн/т. Урожайність отримали 1,8 т/га, що після тривалої цьогорічної посухи дуже непоганий результат. Усі почали вирощувати соняшник, під соєю площі зменшили, я бачу по нашій області навіть. Тому наша соя вийшла вигідною», — каже фермер.

У господарстві урожай ріпаку отримали на рівні 3,5 т/га, і вже 10 вересня посіяли ріпак під урожай 2027, 280 га загалом. Кажуть, чекали дощу, щоб сіяти у вологий ґрунт. Наразі 180 га цих посівів перебувають у доброму стані (як оцінив Володимир Вівчар, стан на 10/12), ще 100 га мають задовільні показники, проте за ними потрібно спостерігати і вже навесні приймати рішення щодо додаткових заходів захисту та підживлення.

Читайте також: Економити не на захисті, а на кількості внесень — досвід вирощування соняшнику Анатолія Проскурні

Господарство вперше для себе і, можливо, вперше в регіоні посіяло окрім гібридів і сорт ріпаку Снєжка, його виробником насіння в Україні є якраз Vitagro Partner. Сорт, на відміну від гібридів, потребує менше вкладень, хоча гібриди й продуктивніші, пояснює Володимир Вівчар. А в ФГ «Серет» саме є поле з такими ґрунтовими умовами, що спочатку взагалі не планували його засівати цьогоріч. Проте потім таки вирішили спробувати «посіяти дешевше», тож обрали сорт Снєжка як більш витривалий і менш витратний. Сходи вже отримали, а далі, як каже фермер, «весна покаже».

«Ми ніколи ще не мали таких врожаїв»

Загалом у ФГ «Серет» цілком задоволені співпрацею з Vitagro Partner. Василь Микитюк розповів, що 2026 рік став першим роком повноцінної співпраці фермерського господарства з компанією: агрономічний супровід, частково насіння (насіння пшениці господарство переважно вирощує власне), схеми захисту та продукти, а також партнерська фінансова програма Vitagro Partner та Ощадбанку, яка дозволила отримати необхідні ТМЦ за фіксованим курсом та пільговою ставкою.

За словами Віктора Газди, регіонального директор Західного регіону компанії Vitagro Partner, компанія має кілька варіантів фінансової співпраці з аграріями в регіоні, зокрема пряме кредитування чи кредитні програми у партнерстві з банками.

«Підтримка, в тому числі фінансова, завжди важлива в нашому партнерстві з аграріями. Ми приходимо вирішувати проблему та запит фермера, а тому завжди пропонуємо лояльні умови та індивідуальні підходи. Ми завжди відкриті і готові підставити фінансове плече нашим клієнтам. У важкий час живемо, тому для аграріїв стали не лише надійним постачальником, а й партнером з готовими рішеннями», — зазначає Віктор Газда.

До фінансового партнерства та постачання необхідних засобів виробництва обов’язково додається фаховий агрономічний супровід. У ФГ «Серет» окремо наголосили, що саме рік агрономічного супроводу від Vitagro Partner став найпродуктивнішим в роботі господарства.

«Ми таких врожаїв на наших проблемних землях до того не мали, цьогорічні показники, хай вони для когось у більш сприятливих регіонах і невисокі, для нас дуже оптимістичні. Ми задоволені роком, хоча повної картини ще не бачимо, адже кукурудзу тільки почали збирати. Зібрали перші 100 га, і пішли дощі. На тій площі урожайність близько 6 т/га. Що загалом мене не дуже влаштовує, хоча розумію, що дефіцит вологи та наші ґрунти не дозволяють отримувати вдвічі більше, як хотілося б», — додав Василь Микитюк.

Фермер має великі плани на майбутнє: придбати новий висококліренсний обприскувач, адже працювати дронами в прикордонній зоні наразі практично повністю заборонено. Через таку заборону цьогоріч не змогли виконати десикацію соняшнику, наприклад. А також вивчає перспективи вирощувати на найбільш проблемних полях міскантус, як сировину для власного пелетного виробництва.

© Kurkul.com, 2026 рік.