Від окупантів поїхали, від податкової — ні. Троє аграріїв із Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини розповіли, як після релокації їх наздогнали штрафи і податки, пов'язані з 2022 роком. Чи готова держава зробити для них виняток, фермери запитали в голови податкового комітету Данила Гетьманцева на «Діалозі аграріїв Черкащини».  

---

Штраф за накладні 2022 року і виключення з «білого» списку — історія Сергія Рибалки

Сергій Рибалко — керівник фермерського господарства, яке до війни працювало на Херсонщині. Після початку повномасштабного вторгнення господарство релокувалося на Житомирщину. Відновитися на новому місці вдалося у 2024 році.

Поля ФГ Аделаїда на Херсонщині

За його словами, у 2025-му господарство сплатило 27 млн грн податків за 3700 га, тобто податкове навантаження становило 10 тис. грн/га. А цього року підприємство опинилося поза списком «білого бізнесу».

«Цього року нас викреслили зі списку білого бізнесу через те, що податкова нарахувала нам 370 тис. грн штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні у 2022 році, коли ми були в процесі релокації. Це абсолютний нонсенс. Ми принципово вирішили не платити ці гроші», — розповів фермер.

Найприкріше, каже Сергій Рибалко, що вини господарства в більшості епізодів немає. Під час релокації херсонська податкова передала його справу полтавській, і там просто не встигали реєструвати документи.

«Ми в Полтаву подавали вчасно, а вони не встигали реєструвати. Думали, нічого страшного, зареєструємо. Пройшло 5-6 днів. А через 4 роки нам виписують 370 тис. грн штрафу», — пояснив він.

Господарство подало до суду, але на швидку перемогу фермер не розраховує, адже судова практика, каже, не на боці аграріїв.

Окремо фермер підняв проблему тих, хто взагалі не повертається до роботи. Багато підприємств мали податкові зобов'язання ще в першому кварталі 2022 року, а потім усе втратили в окупації.

«Який релокований бізнес буде сюди повертатися, коли є така ситуація? Хто буде працювати? Вони хочуть відновити бізнес, хочуть почати тут працювати. Але щойно реєструються, їм прилітають податкові борги, і підприємство не має жодної можливості працювати. Я вже не кажу про кредити, які залишилися за всіма і всіх доганяють як тільки можуть», — розповів Сергій Рибалко.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев нагадав, що для таких випадків уже існує механізм звільнення від податкового обов'язку через неможливість його виконання.

«Якщо у вас є неможливість виконання, ви подаєте до податкової заяву. Таких заяв задоволено вже кілька тисяч. Ці підприємства не сплачують узагалі нічого, вони звільнені від податкового обов'язку. Я розумію, що є випадки, які з точки зору закону виглядають несправедливо. Але закон пишеться для всіх. Якщо у вас є пропозиції, давайте їх розглянемо», — відповів Данило Гетьманцев.

---

8000 га в окупації і податок із прощеного кредиту — історія Олега Калімана

Олег Каліман — фермер із Запорізької області. Його господарство розташоване за 50 км від Мелітополя в бік Запоріжжя і перебуває в окупації з другого дня повномасштабної війни.

До вторгнення воно було одним із флагманів області — 8 тис. га землі, 178 га інтенсивного саду, 450 га під овочами, сховища на 27 тис. т овочів і фруктів. До сезону 2022 у господарстві встигли підготуватись. За словами Олега Калімана, в сорока теплицях уже стояла розсада томатів, сад був обрізаний і оброблений, під кожне дерево поставили бамбукову опору.

Перші тижні окупації в господарстві продовжували працювати: пекли хліб і годували людей, роздавали овочі зі складів, де лишалося 6,5 тис. т.

«Ми роздавали їжу людям, які виїжджали. Брат підійшов до маленького хлопчика з одноразовим стаканчиком. А хлопчик дістав із кишені свій — пом'ятий і брудний. Рука в нього тремтіла, і він просив наливати обережно, щоб вистачило всім. Хлопчику було 12 років. І коли я чую, що в нас виникають якісь проблеми і питання, я бажаю вам, колеги мої, щоб у вас ніколи не виникло таких проблем, які виникли в нас», — сказав Олег Каліман.

Коли Олег Каліман виїхав з тимчасово окупованих територій, то перереєстрував господарство, але тільки через пів року з окупації вдалося вивезти бухгалтера. Тоді, каже, «наздогнала податкова». Через окупацію господарство не змогло вчасно зареєструвати податкові накладні. Заяву про неможливість виконання податкового обов'язку подали, але в одній графі сталася помилка.

«У графі, де галочка про реєстрацію податкових накладних, бухгалтер випадково не поставив галочку. Перевірити не було як. Штраф — 2,5 млн грн, а разом з адвокатами, близько 3,5 млн, а то й більше. Сплатити допомогли колеги», — розповів фермер.

Тепер Олег Каліман хоче відновити роботу: частина його спеціалістів виїхала через Європу, і з ними можна було б щось розпочати. Але завадила ще одна проблема — кредит. Перед війною господарство взяло понад 30 млн грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Банк, з яким були гарні стосунки, погодився закрити кредит за 15% суми. Але господарство вже на загальній системі оподаткування, і прощена частина боргу рахується як прибуток.

«Сума прощення мені зараз буде зарахована в прибуток. Держава-ненька візьме з мене більше, ніж узяв. Розумієте? Що далі робити?» — запитав фермер.

Активи, що лишилися в окупації, господарство оцінює приблизно в 600 млн грн. Олег Каліман просить закон, який дозволив би зарахувати втрачене майно в збитки. Окремо аграрії бояться компенсуючого ПДВ на майно, яке підприємство не може використовувати. Данило Гетьманцев пообіцяв: «Це питання ми вирішимо».

Читайте також: «Адреналіну скрізь вистачає» — як фермер-переселенець із Запоріжжя відновлює бізнес на Одещині

Головне Олег Каліман сказав не про податки.

«Таких, як я, дуже багато. Це досить розумні люди, які могли б приносити користь державі. Це розуми. У них навіть є тут техніка. Але дивлячись на мене, вони навіть не мріють щось розпочинати. Бо їх наздожене купа проблем, які виникли в період окупації. Здається, що через малу кількість звернень це якісь поодинокі випадки. Та ні, це не поодинокі. Це Херсон, це Запоріжжя. Давайте порахуємо. Ми повинні до них повернутися», — звернувся фермер.

---

Техніку вивезли, а працювати не можуть — історія фермера з Донеччини

Олександр Кеба керує ТОВ АФ «Лисівська» з Покровського району Донеччини. Господарство релокувалося понад 2 роки тому. Рішення виїжджати, каже фермер, довелося ухвалювати самому, всупереч порадам посадовців.

«Хто відчуває, що наближається, треба думати своєю головою і надіятися, звісно, не тільки на військових. Нарада була в Покровську в липні 2024 року. Тоді в мене було таке ж питання: „Як нам релокуватися?“ Заступник голови військової адміністрації сказав: „Що ти панікуєш раніше часу?“» — пригадує він.

Господарство вивезли. Але на новому місці воно так і не запрацювало і не перереєструвалося. Кредити тим часом нікуди не поділися.

«Перевезли, а не працюємо. Ми не перереєструвалися. А кредити ті самі залишилися», — пояснив Олександр Кеба.

Одна з проблем, яка тримає фермера, — документи. Під час обстрілів і релокації частину документів знищили, зокрема ті, що існували в одному примірнику — договори, зарплатні відомості. Податкова вимагає їх відновлювати. Олександр Кеба попросив внести до закону норму: не вимагати відновлення втрачених документів, якщо за законом вони складаються в одному примірнику або якщо знищено всі примірники. За умови, що підприємство документально підтвердить обставини непереборної сили і належно повідомить податкову.

Данило Гетьманцев відмовив і пояснив чому.

«Я не хочу вас обманювати. У нас прилітає по всій країні. Якщо ми введемо таку норму, ми просто скасуємо весь облік. У кожного чи в кожного другого, але точно в того, хто не хоче щось показувати, буде довідка про те, що документи знищено», — сказав він.

Вихід, за словами голови комітету, — електронний документообіг. Комітет розглядає можливість продовжити строк на відновлення документів із 90 днів удвічі і розширити подання документів в електронному вигляді. Але скасувати вимогу підтверджувати операції документами, наголосив Данило Гетьманцев, неможливо. Він визнав, що проблема Олександра Кеби не поодинока.

«Я розумію цю обставину. Але така проблема не тільки у вас. Таке прохання є від різних підприємств по всій Україні, і ми підходили до цього з різних боків. Немає такого принципу, за яким ми могли б відрізнити шахрайство від реальних постраждалих підприємств. Поки ми цього не зробимо, можемо вирішити проблему лише частково», — пояснив він.

Представники Всеукраїнської аграрної ради погодилися, що ризик шахрайства реальний, але наполягали: людям треба сказати, що робити вже зараз. Як приклад навели звіт про відрядження, який існує лише на папері з прикладеними чеками. Якщо він згорів, його не відновиш ні за 90, ні за 180 днів. Тому від аграрної ради прозвучав компроміс: застосувати пільгу лише до вже втрачених документів, а надалі вимагати електронного обліку. Тоді нові «згорілі» документи не з'являться.

© Kurkul.com, 2026 р.