Дефіцит міндобрив. Як українські аграрії залишились без селітри?

405
0
Дефіцит міндобрив. Як українські аграрії залишились без селітри?
Дефіцит міндобрив. Як українські аграрії залишились без селітри?

Незабаром в Україні стартує осіння посівна кампанія: час готувати ЗЗР, насіння, техніку та поповнювати запаси мінеральних добрив. Аграрний світ в очікуванні. Якщо майже з усіма пунктами цього сезону буде все добре, то от з добривами виходить халепа. Поки реального дефіциту аграрії на собі не відчувають, та вже зараз переконані – просто ще не настав ажіотаж перед посівною, який і призведе до нестачі селітри, нітратних добрив та аміаку.

Політика vs агрохімія

У квітні 2015 року черкаський «Азот» і «Рівнеазот» зупинені через звернення Кабінету міністрів до суду з вимогою заарештувати 500 млн куб. м газу вартістю 4,3 млрд грн, який є основною сировиною для виробництва мінеральних добрив і належить холдингу Osthem.

Наразі в Україні немає жодного працюючого виробника аміачної селітри. Із шести вітчизняних виробників азотних добрив лише 4 підприємства виробляють найпопулярніші види добрив: аміачну селітру та КАС. Частка аміачної селітри у використанні азотних добрив в Україні склала минулого року 40%, частка КАС – 10%. Інші українські виробники (ОПЗ, «Дніпроазот») виробляють лише аміак і карбамід, причому більша частина обсягів їх виробництва йде на експорт.

Що робити коли не вистачає селітри?

«Ми спілкуємося з аграріями. Ситуація з осінньої посівної складається катастрофічна. Без запуску черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту» український АПК залишиться повністю без мінеральних добрив до осінньої посівної 2015 р., а в наступному році буде суттєве зниження врожаю і дефіцит продовольства», — переконаний голова правління ПАТ «АЗОТ» Віталій Скляров.

Український ринок споживає в рік 1-1,2 млн т добрив, з яких 300-400 тис. т використовується в осінній період. На одному із засідань уряду міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко заявив, що дефіцит добрив для аграріїв може скласти до 300 тис. т. І основна причина такої ситуації – саме зупинка роботи двох заводів з виробництва добрив. Причому нестача добрив буде навіть у тому випадку, якщо запустять Одеський припортовий завод. Чиновник запропонував кілька варіантів виходу із ситуації: відновити роботу заводів чи відкривати кордони та скасовувати мита на імпорт добрив.

Підхопив ініціативу і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який доручив уряду вивчити ситуацію на заводах, і за тиждень урядова комісія має з’ясувати, чи можливо поновити виробництво у Черкасах та Рівному. Деякі спеціалісти ринку називають таку схему не більше ніж популізмом, адже навіть якщо дозволять газопостачання на завод, він зможе відновити виробництво лише у вересні, і вироблених добрив усе одно не вистачить.

Чи вистачить грошей на селітру?

Із другим варіантом теж не все гаразд. Керівництво заводу переконане: якщо скасують мита на селітру для російських виробників, це не вирішить питання, адже у них немає достатньої кількості вільних обсягів продукції. У Росії так само розпочався сезон, і є певні обмеження на вивіз добрив. Окрім того, запуск російських імпортерів на український ринок не вирішить ключової проблеми – дефіциту добрив, що призведе до ситуації, коли найбільші українські підприємства хімії так і не запустяться, лави безробітних поповняться тисячами людей. До того ж російські імпортери в Україні не мають хорошої інфраструктури для продажу добрив, та транспорту, який оперативно доставить необхідні обсяги.

Європейські ціни не для українських аграріїв

Ситуацію підігрівають ще й ціни. Азотні добрива, переконані аналітики ринку, будуть тільки дорожчати, а от платоспроможність аграріїв у найближчій перспективі не покращиться: ціни на зернові падають, ситуація з портами залишається невизначеною. Продаж зернових наразі призупинено «до кращих часів», тож чим розраховуватися за добрива – невідомо. Наразі запаси на складах азотних добрив продають неохоче, розраховуючи на підвищення ціни. Якщо зараз фермери купують селітру за ціною від 8400 до 8600 грн та карбамід за 8500 грн, то під час ажіотажу, ближче до осені, ціни можуть підскочити в рази.

«Поки пропозиції по цим добривам є, і критичного дефіциту не відчуваємо. Але лише через те, що відсутній ажіотаж на даний момент. Зерно поки що притримують, не поспішають його продавати, оскільки ціни на ячмінь та пшеницю впали на 300 грн. Продають зерно тільки ті, кому потрібно розрахуватися з банками по кредитам. Як тільки аграрії отримають кошти від продажів, одразу настане дефіцит товару, відповідно підніметься ціна, ми розуміємо, що російським імпортом потребу не покриють. До того ж не усі зараз готові робити закупки під майбутній урожай. Ситуація загострюється відсутністю гарантій на запуск заводів. Якщо їх не запустять, буде великий дефіцит. Якщо ж запустять, можна спробувати надолужити втрачене та отримати необхідний об’єм добрив на ринок. По решті видів добрив маємо більш-менш стабільну ситуацію і, поки долар стабільний, можемо їх купувати», — розповідає головний агроном ФГ «Тетяна 2011» Олександр Сивогорло.

Динаміка цін на міндобрива за даними ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» станом на 07.08.2015

Купувати європейські добрива за їхніми цінами наші аграрії не готові, в основному орієнтуються на те, що привозить Росія та Білорусія. Кажуть, користуватися європейською продукцією зараз абсолютно не рентабельно. Так, ціна на ринку Франції (найбільшому споживачі аміачної селітри в ЄС) у середньому на 20% вища, ніж на українському ринку. Власне, самі європейські виробники не дуже зацікавлені у поставках добрив до України, враховуючи логістику та інші ризики.

«Ми не готові купувати мінеральні добрива, привезені з Європейського Союзу, адже ціни, які нам пропонують, просто не підйомні для нас. Тому вся надія на те, що українські заводи запустяться. Наразі нам вистачає добрив, але думаю, що у жовтні-листопаді ми відчуємо критичну потребу та дефіцит на ринку добрив, зокрема сульфату амонію та селітри. Наше господарство вже почало закуповувати добрива, уже маємо 60% від потреби», — говорить засновник ФГ «Безух» Олександр Безух.

Експерти пояснюють, що найближчим часом ревальвація не відбудеться. Курс залишиться на діючих відмітках до початку експорту кукурудзи (кінець вересня – початок жовтня). У Росії в серпні різко скоротяться обсяги вільного карбаміду та селітри, тоді як українські імпортери орієнтовані більше на азотфосфатне добриво та інші аналоги селітри. У середині серпня малі агропідприємства почнуть цікавитися азотною групою, і склади почнуть активніше розпродаватися.

Наразі низька активність пояснюється браком грошей у самих аграріїв. Рівень банківського кредитування низький, а врожай аграрії зможуть продати лише за місяць. Таким чином, перша хвиля платоспроможного попиту відіб'ється на цінниках. Не проданий на серпень товар є тільки в ОПЗ. Трейдери тримають на складах дорогий карбамід, разом з тим частина обсягу може бути продана за більш низькими цінами.

«Подушка безпеки» для дрібних аграрїв

Спеціалісти стверджують, що сухими з води зможуть вийти лише агрохолдинги та великі господарства, які мають чималі оборотні кошти та капітал за кордоном.

«Агрохолдинги та великі підприємства наразі зробили закупки десь на 70%, а от для дрібних сільгоспвиробників це дійсно буде великою проблемою. Наразі за багатьма підприємствами, навіть за агрохолдингами, спостерігається скорочення закупівель азотних добрив. Той же NCH закупив азотні добрива та калій лише у невеликій кількості. Ми не бачили закупівель закупівель необхідної кількості рідких добрив від «Астарти» та «Кернела». І, хочу сказати, скорочення планових закупівель на осінь – це поганий сигнал. Зараз в Україні нестача нітратних добрив, зокрема аміаку безводного. Його в Україні зараз не продає ніхто», — говорить аналітик ринку мінеральних добрив, керівник проекту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук.

«Подушкою безпеки» для аграріїв у цій ситуації стануть злакові, стверджує експерт. Ті, хто ними займається, залишаться у більшій безпеці, порівняно з аграріями, які сіють кукурудзу.

«Ті, хто зібрав ячмінь, почуваються більш-менш нормально. Злакові дозволяють вижити при будь-яких умовах. Вирощування озимого ячменю дозволяє зібрати ще один урожай інших культур, продати його і отримати додаткові кошти», — додає експерт.

Золотий урожай

Окрім того, якщо зима прийде пізніше, озима зможе зійти та зміцніти, тоді рослини залишаться сильними, і природа самостійно відрегулює ситуацію. Адже азотні добрива використовують в основному для того, щоб культури зійшли та встигли зміцніти до настання морозів.

«Якщо навесні азотні добрива – це необхідність, то восени – це скоріше страховка для хороших сходів та майбутнього урожаю. Додатково для “страховки” потрібно додати калій, стійкість сортів. З калієм у нас поки що все нормально, його закупали і холдинги, і навіть дрібні аграрії, а от з азотними прямо протилежна ситуація. Як бути в даному випадку дрібним господарствам? Робити мінімальні рухи. Я бачу майбутнє в пшениці, в ячмені, можна проекспериментувати з соєю. Я би порадив їм йти у ті культури, у яких немає необхідності страхувати під азотні групи, в ті культури, які дозволяють проводити швидку оборотність грошей», — пояснює Дмитро Гордейчук.

Усім, хто вчасно не зреагує, доведеться скрутно. Декому, можливо, доведеться піти в іншу сферу сільського господарства, наприклад, овочівництво чи плодівництво, прогнозують експерти.

Катерина Сокольнікова, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми