Все, що необхідно знати про КАС — вартість, норми внесення та переваги

Все, що необхідно знати про КАС — вартість, норми внесення та переваги

9 лютого 2021 4757 0

Вирощування зернових в умовах ризикованого землеробства, навіть за наявності повного оснащення господарств засобами механізації й хімізації, вимагає особливого підходу і спеціальних знань. Традиційні класичні методи з кожним роком стають все менш ефективними. В результаті знижується як врожайність, так і якість зернових культур.

Одним з основних елементів технології вирощування, що підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів середовища, є коригування мінерального живлення рослин з урахуванням створених погодних умов, тобто використання адаптивних добрив. Так, останніми сезонами значно збільшилась частка споживання рідких добрив — КАС.

Отже, про норми внесення, властивості рідкого добрива, нюанси внесення, вартість, переваги та причини переходу аграріїв на КАС Kurkul.com розповіли Олексій Грабовський, директор з агросервісу компанії Binfield та Руслан Войтович, директор і засновник компанії «Арус Трейд».


Властивості КАС

Мінеральне добриво КАС — це суміш водних розчинів аміачної селітри, карбаміду й додаткових речовин у співвідношенні: 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води та 0,5% аміачної води.

Щільність рідкого добрива становить до 1,34 кг/м³.

КАС містить у своєму складі три форми азоту: нітратну і амонійну від аміачної селітри, амідну — від карбаміду. Інші азотні добрива, такі як аміак, сульфат амонію, карбамід, та аміачна селітра, містять щонайбільше дві форми азоту.

Азотні добрива Форми азоту

Нітратна NO-3

Миттєвий ефект, рухливий в ґрунті, а тому при надлишку вологи легко вимивається.

 

Амонійна NH+4

Доступний для рослин, проте має більш тривалий ефект у результаті адсорбції на ґрунтових частках. Згодом він потроху вивільняється й засвоюється рослинами. 

Амідна NH-2

Дана форма є недоступною через кореневе підживлення. Є найкращою формою для позакореневого (листового) підживлення. У результаті діяльності мікроорганізмів, швидко перетворюється в ґрунті спочатку на амонійну, а потім на нітратну форму.

Аміак

 

 +

 

Аміачна селітра

 +

 +

 

ВАС (вапняково-аміачна селітра)

 +

 +

 

Сульфат амонію

 

 +

 

Карбамід

 

 

 +

КАС

 +

 +

 +

Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Зважаючи на відсутність у складі КАС вільного аміаку, він не випаровується в атмосферу при внесенні, однак наявність амонійної форми все ж робить мінімальне загортання бажаним, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

Втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від загального азоту, в той час, як при внесенні гранульованих азотних добрив вони досягають 30-40%.


Марки та виробники

Найбільш поширені марки, які виготовляють та використовують — це КАС-28, КАС-30 та КАС-32. 

Показник Норма для марки
КАС-28 КАС-30 КАС-32
Зовнішній вигляд Безкольорова або злегка забарвлена рідина
Сумарна масова частка азоту, % 27,7-28,3 29,7-30,3 31,7-32,3

Масове співвідношення карбаміду та аміачної селітри
0,74-0,80 0,74-0,80 0,74-0,80
Лужність в перерахунку на вільний аміак, % 0,02-0,1 0,02-0,1 0,02-0,1

Оптимальною для застосування вважається марка КАС-28, яка підходить для холодних умов і подібних типів ґрунту. КАС-32 рекомендується використовувати в теплих регіонах.

  КАС-28 КАС-30 КАС-32
Аміачна селітра, % 40 42 45
Карбамід, % 30 33 35
Вода, % 30 25 20
Питома вага при 16 °C, м³/кг 1,283 1,303 1,320
Температура випадання солі, °C -18 -10 -2

Варто зазначити, що останнім часом набирає популярності додавання до КАС сірки, мікроелементів та інгібіторів нітрифікації (NovaTec One, Compo Expert, Німеччина). В Україні КАС виготовляють такі підприємства:

Найбільшими експортерами КАС до України є Білорусь («Гродно Азот»), Литва (Achema) та Польща (Grupa Azoty).

Читати за темою: Основні виробники добрив в Україні


Вартість та переваги КАС

Використання КАС є економічно вигіднішим, у порівнянні з твердими азотними добривами. Так, Олексій Грабовський зазначив, що вартість внесення КАСу залежить від культури та розрахункової норми для отримання планової врожайності. 

«В зоні з достатнім вологозабезпеченням середні норми внесення КАСу на посівах озимої пшениці коливаються у межах 200-300 кг/га, кукурудзи — 300-350 кг/га, що складає 2-3 тис. грн/га та 3-3,5 тис. грн/га відповідно», — розповів експерт. 

Основними перевагами КАС, за словами Олексія Грабовського, є менші втрати азоту з добрив, відсутність конкуренції між добривом і рослиною за вологу та вищий коефіцієнт використання азоту рослинами у порівнянні з мінеральними азотними добривами.

Переваги Недоліки
  • Висока ефективність застосування в будь-яких кліматичних зонах, в тому числі посушливих.

  • Більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу за площею.

  • Можливість використання на різних стадіях вегетації.

  • Швидке проникнення в ґрунт без необхідності обов'язкового закладення (окрім лужних ґрунтів), а тому найкраща пристосованість до технологій mini-till і no-till.

  • Пролонгованість дії.

  • Скорочення технологічних витрат завдяки можливості внесення КАС в рідких туках, а також в суміші з пестицидами і іншими рідкими мінеральними добривами (в першу чергу з мікроелементами).

  • Низька вартість одиниці діючої речовини в порівнянні з гранульованими формами.

  • Відсутність біурету.

  • Менші витрати на логістику, а також на завантаження та відвантаження. 

  • Більша швидкість заправки агрегату для внесення, адже відпадає потреба залучення додаткової техніки (навантажувача).

  • Відсутні проблеми зі зберіганням.

  • Існують ризики опіків рослин, обумовлені неправильною нормою внесення, фазою й особливістю вегетації культури, а також погодними умовами.

Читати за темою: Ринок міндобрив 2021 — виклики та прогнози


Техніка для внесення

Найбільш поширеною технікою для внесення КАС є обприскувачі, які комплектуються відповідними крупнокраплинними форсунками. Також внесення КАС проводять культиваторами на культурах широкого способу сівби. Досить широко практикується внесення КАС в якості підживлення по вегетації обприскувачами з використанням трубок-подовжувачів або технології Y-Drop. Для позакореневого підживлення рослин у фазі вегетації розчином КАС низької концентрації з можливим додаванням мікроелементів, використовуються обприскувачі обладнані звичайними форсунками.

«У Європі набуло поширення внесення КАС спеціалізованою інжекторною технікою — технологія CULTAN, яка дає можливість рівномірно внести добриво шляхом впорскування через інжекторну голку на глибину до 10 см», — додав Олексій Грабовський.  

Багато господарств вагаються щодо застосування КАС, припускаючи, що для його внесення потрібна спеціальна техніка. Проте стандартні обприскувачі і культиватори можуть бути переобладнані для внесення КАС без великих витрат.

Так, будь-який обприскувач, як вітчизняного, так й закордонного виробництва може бути переобладнаний під внесення КАС.

Для переобладнання обприскувача необхідно:

  • замінити деталі з кольорових металів на нержавіючі або з хімічно стійкого пластику;
  • для першого позакореневого підживлення застосовувати не щілинні форсунки, а дефлекторні (400 мк), адже вони дають можливість отримати крапельний розчин, щоб обробити повністю кожен листок рослини;
  • для другого й третього підживлення, з використанням водорозчинних добрив та мікроелементів, слід застосовувати щілинні форсунки з розміром краплі 200 мк, щоб повністю обробити кущ;
  • на просапних культурах у вітряну погоду слід використовувати шланги-подовжувачі (1 м) з обважнювачами. З їх допомогою можна вносити КАС не по листу, а в міжряддя, щоб уникнути опіків рослин.

Культиватори для внесення КАС необхідно обладнати живильником. Він монтується в ґрунтообробний агрегат як причіпного, так і навісного типу, та містить: 

  • нержавіючу або пластикову ємність;
  • насос з приводом від ВВП трактора або гідромотора. Гідромотор підключається до гідросистеми трактора за допомогою рукавів високого тиску;
  • пристрій регулювання подачі, що забезпечує витрату 50-450 л/га;
  • фільтр;
  • трубопроводи під лапку культиватора і розпилювачі.


Коли можна вносити КАС?

КАС можна вносити:

  • Восени — основне підживлення;
  • Навесні — передпосівне підживлення;
  • У період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого та позакореневого підживлення.

«Для озимих культур азот є одним з основних компонентів амінокислот. Нестача азоту порушує процес росту, проте надлишок його — пригнічує розвиток рослин, особливо при дефіциті вологи. Тому фермерам необхідно бути обачливими, правильно обирати норми внесення та не думати, що внесення КАС є панацеєю. В інакшому випадку ви отримаєте випалені поля», —  наголосив Руслан Войтович.

Для запобігання зайвих втрат азоту та збільшення ефективності добрива, КАС рекомендується вносити навесні. До внесення КАС восени необхідно підходити обґрунтовано, адже підвищене азотне живлення може негативно вплинути на перезимівлю культур.   

Перше весняне підживлення озимих проводиться після сходу снігу при відновленні вегетації рослин, в період кущіння з дозою 30-40 кг д.р./га. При температурі навколишнього середовища не вище 10 °C, розведення КАС не потребує. Можливе збільшення норми внесення добрив, в залежності від фізіологічного стану рослин.

«При плануванні врожайності озимої пшениці на рівні 7-8 т/га, доза азотних добрив за весь період вегетації повинна становити 180-200 кг/га і розподіляти їх потрібно мінімум у два етапи. Перше підживлення необхідно проводити максимально близько до відновлення вегетації в кількості 80 кг/га, друге — слід у фазу виходу у трубку у кількості 120 кг/га. Але слід враховувати, що врожайність залежить не тільки від кількості внесених азотних добрив, а також від збалансованого внесення NPK і від якості насіння», — зазначив Руслан Войтович.

Друге підживлення проводиться комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30 кг д.р./га. Щоб уникнути опіків рослин, доцільно розбавити КАС водою у співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з гербіцидом 1:3 або 1:4. При необхідності додаткового внесення азоту можлива третя пізня підгодівля у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більше 10 кг д.р./га.

Читайте також: Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива — Віталій Кірієнко

Норми внесення КАС

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається при дробному внесенні: 80 кг д.р./га — в передпосівну культивацію; 20-30 кг д.р./га — в стадії 1-го вузла; 5-8% розчином в стадії 2-го вузла в баковій суміші з препаратами, що сприяють збільшенню вмісту білка і підвищенню якості врожаю (сірковмісні препарати).

При підживленні рослин у фазі вегетації, доза азоту не повинна перевищувати 10-20 кг др./га при обов'язковому розведенні водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин.

Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.


Коли проводити підживлення рослин?

Найкращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС — вранці (за відсутності роси) та ввечері. У прохолодну і похмуру погоду підживлення можна проводити протягом дня. Не слід проводити підживлення рослин за температури вище 20 °C, низької відносної вологості повітря (менше ніж 56%) та у сонячний день, оскільки за таких умов можливі опіки листової поверхні рослин. Особливо схильне до опіків молоде листя. Найбільш ефективна обробка КАС — в похмуру погоду.

«Ключовим фактором для внесення азотних добрив є наявність вологи, а не температура повітря. У господарствах, які обидва підживлення проводять за наявності опадів, отримують кращі врожаї у своїх регіонах», — акцентував Руслан Войтович. 

При використанні КАС для позакореневого підживлення рН розчину має бути в межах 8-9. Ефективність добрива багато в чому залежить від погодних умов. Одразу після проливних дощів або сильної роси застосовувати КАС не можна, адже опади роблять структуру верхньої пластинки листа більш проникною (відповідно, більш чутливою), тому обробка посівів повинна проводитися після висихання листя рослин.

Оптимальний час доби для внесення КАС у суміші з гербіцидами — вечірній, оскільки поглинання азоту вночі протікає повільніше.


Чому аграрії переходять на КАС?

При внесенні гранульованих добрив необхідна достатня кількість вологи, адже гранули повинні розчинитись для поглинання рослинами. Але виходячи з кліматичних умов останніх сезонів, період, коли волога доступна і знаходиться в необхідній кількості, дуже нетривалий. Так, перехід на використання КАС розширює строки внесення добрива, тим самим зменшуючи навантаження на технічну складову й усуває фактор «непотрапляння в технологічні терміни».

Також при використанні гранульованих добрив існують обмеження в часі через необхідність їх внесення по мерзлоталому ґрунту. Адже необхідно обрати час, коли техніка може зайти в поле без утворення численних колій. Із застосуванням КАС ця проблема вирішується, оскільки рідке добриво вноситься не тільки по мерзлоталому ґрунту, але і в більш пізній період. 

Для внесення КАС потрібно значно менше допоміжної техніки, ніж при внесенні гранульованих добрив. Логістика простіше й ефективніше, адже менше витрачається часу на завантаження й транспортування добрив. Крім того, при використанні рідкого добрива продуктивність агрегатів набагато більша.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

- 3° ... - 8°

Вітер

4.3м/с

Опади

0мм

Вологість

69%