Віталій Кірієнко: Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива

Віталій Кірієнко: Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива

6 листопада 2020 1878 0

В агрофірмі «Гуляйпільське» на Запоріжжі вже багато років експериментують із системою живлення сільськогосподарських культур. Від традиційних гранульованих міндобрив тут поступово переходять до рідких комплексних. І вже побачили ефективність такого переходу — мінімум 0,5 т/га прибавки урожайності на пшениці та соняшнику.

Чому на підприємстві вдаються до таких дослідів та які результати вже отримали? Як у «Гуляйпільському» вчаться працювати з рідкими комплексними добривами та що планують робити в недалекому майбутньому, в інтерв’ю Kurkul.com розповів головний агроном підприємства Віталій Кірієнко.

Kurkul.com: Розкажіть про свій агрономічний досвід у «Гуляйпільському». 

Віталій Кірієнко: Я працюю головним агрономом приватного підприємства СП «Гуляйпільське».

Наша агрофірма є серед найбільших підприємств, що знаходяться в Гуляйпільському районі Запорізької області. Банк землі складає 3 000 га. Здебільшого вирощуємо озимі зернові — пшеницю, ріпак, ячмінь. Соняшник займає в сівозміні десь 30%. Але через проблеми з вологою зменшуємо площі під цією культурою і все частіше віддаємо перевагу саме озимим.

Kurkul.com: Наскільки змінилася сівозміна за останній період?

Віталій Кірієнко: Раніше під соняшником у нас було близько 40-45% площ. Але згодом завдяки липневим дощам ми почали сіяти озимий ріпак — така ситуація триває вже близько 7-8 років.

Kurkul.com: Яким видався агросезон 2019/2020?

Віталій Кірієнко: Дуже складним. Якось навіть важко порівнювати з попередніми роками, але такого, як зараз, ще не було.

На озимий ріпак «припали» весняні морози від -4 ℃ до -13 ℃. Через це в березні-квітні багато рослин було пригнічено й пошкоджено. Стан озимого ріпаку виявився не зовсім хорошим. Але потім, на щастя, пішли дощі, ріпак трошки «підтягнувся», ми його підживили і, в принципі, зібрали більш-менш нормальний урожай для цього року — близько 2,2 т/га.

Kurkul.com: А яку врожайність зазвичай показував ріпак до цього?

Віталій Кірієнко: Річ у тому, що в багатьох господарствах озимий ріпак передискували і пересіяли соняшником. А у нас весь ріпак зберігся. І, враховуючи ті весняні приморозки, для нашого регіону це цілком нормальна урожайність. 

Kurkul.com: Як цей сезон пережили озимі культури?

Віталій Кірієнко: Озимі зернові також були пошкоджені низькими температурами. Вони не є аж настільки чутливими до цього, як ріпак, однак теж сильно постраждали. Але знову-таки пішли дощі при вегетації в період кущення й на початку колосіння, ячмінь та пшениця догнали свій розвиток і, зрештою, тоді ми зібрали по 3,5-4 т/га.

Kurkul.com: Як змінилися ці результати, якщо порівняти з попередніми роками?

Віталій Кірієнко: У порівнянні з минулим роком, урожайність основних культур у нашій області зменшилась приблизно на пів тонни. Якщо добре землю обробляти і працювати за нормальною технологією, то земля підводити не буде. Пшениці отримали в середньому по 3,5-5 т/га, як я вже казав, ріпаку — 2,5-3 т/га, ячменю — 3,5-4 т/га. Усе дуже залежить від опадів.

Віталій Кірієнко, головний агроном ПП СП «Гуляйпільське»

Kurkul.com: Що ви змінили в системі живлення рослин, враховуючи кліматичні зміни в регіоні?

Віталій Кірієнко: Щодо системи живлення, то ми проводимо експерименти десь із 2013 року — відтоді, як почали співпрацювати з «УТК ХімАльянс». Раніше ми підживлювали озимі зернові гранульованими добривами, а тепер перейшли на КАС. А минулого року спробували внести під посів озимих РКД (рідке комплексне добриво). 

Kurkul.com: Як відбувався перехід на інший вид добрив?

Віталій Кірієнко: Спочатку наша система живлення складалася або з сульфату амонію, або з аміачної селітри. Потім ми перейшли на «дробне» внесення, тобто спочатку вносимо селітру, а другий раз «годуємо» озиму пшеницю КАС-32. Вносили його в різних пропорціях — від 50 до 120 кг. Норми коригуємо залежно від того, скільки є вологи в ґрунті, який сезон загалом, чи є опади та в якій кількості, яка фаза розвитку рослин.

Якщо, наприклад, пшениця слабенька і треба її якось «підтягнути», тоді ми вносимо більше КАС. Якщо пшениця розвинена і їй треба не так багато поживних речовин під час наливу колоса, то добрив даємо менше.

Як я казав, експерименти з КАСом ми проводимо вже 5-6 років. У 2019 році разом із «УТК ХімАльянс» заклали дослід із РКД BlauPhos АРР 7:23, тобто там формула містить 7% азоту і 23% фосфору. 

Працювали на полях із різними попередниками. Один експеримент — сівба озимої пшениці по стерні. Другий експеримент — сівба пшениці після озимого ріпаку. Поле було розділене навпіл: живлення на одній частині проводили за класичною схемою, на іншій — із застосуванням рідких комплексних добрив. Основною вимогою були однакові витрати на обох частинах полях. Різниця становила від 0,4 до 0,5 т/га в порівнянні з простими мінеральними добривами.

Kurkul.com: Робили такі експерименти з іншими культурами?

Віталій Кірієнко: Так, раніше проводили невеликий експеримент із внесенням КАСу під посів озимого ріпаку. Це було зроблено для того, щоб краще розклалася стерня. Як виявилося, дослід був успішним: пожнивні рештки добре перегнили, потім пішли дощі і це відмінно позначилося на вегетації та врожайності ріпаку. Ми отримали додаткову прибавку до урожаю. 

Kurkul.com: Тобто поки що з рідкими добривами ви експериментуєте. Чи плануєте їх застосування в товарних посівах?  

Віталій Кірієнко: Справді, в товарних посівах ми поки що не використовуємо РКД, тільки є експерименти на площі близько 200 га. Але навіть тут уже бачимо доцільність глобального переходу на живлення рідкими добривами. Наступного року будемо орієнтуватися на погодні умови. Наразі точно розраховуємо на те, щоб вносити під посів соняшнику та озимої пшениці. Можливо, задумаємося над тим, щоб переобладнати для цієї операції свою техніку.

Читати за темою: Ширлі Шурман: Внесення добрив по листу у 10 разів ефективніше, ніж у ґрунт

Імовірно, закладемо інші експерименти, адже щороку «УТК ХімАльянс» випускають на ринок нові марки добрив із різним вмістом азоту, фосфору, сірки. І поєднання цих елементів у нових формулах чудово впливає на розвиток озимої пшениці та соняшника, адже зазвичай ці культури мають велику потребу не тільки в азоті та фосфорі, а і в сірці.

Kurkul.com: Розкажіть про роботу з компанією «УТК ХімАльянс».  

Віталій Кірієнко: Із фірмою «УТК ХімАльянс» ми працюємо давно, якихось труднощів у роботі ніколи не виникало і ніколи ця компанія нас не підводила ні з якістю товару, ні з поставками.

Зазвичай співпраця виглядає так: приїжджають їхні агрегати — самохідні обприскувачі «Роса», вносять на наших полях КАС. Добрива вносять цілодобово відповідно до карт живлення та з використанням навігаційних систем. За добу одна машина може відпрацювати близько 300-500 га під озимою пшеницею.

Часто через погодні умови, болото, наші звичайні обприскувачі з тракторами не можуть виїхати в поля. А своєї техніки для роботи з рідкими добривами наше підприємство не купувало. Зійшлися на тому, що буде більш вигідно наймати підрядну компанію для цього. 

Kurkul.com: А в чому Ви як досвідчений агроном вбачаєте переваги РКД?  

Віталій Кірієнко:  Найперше — дещо спрощується логістика рідких добрив у порівнянні з гранульованими. Операція з внесенням РКД часто відбувається набагато швидше, ніж із гранульованими добривами. 

Також перевагою рідких добрив є те, що вони швидше й краще починають працювати. При таких посухах, які ми спостерігаємо нині, рідкі добрива краще «заробляти» культиватором: коли випадуть хоча б якісь опади, вони миттєво розчиняться і почнуть «працювати». Тоді як гранульованим добривам знадобиться більше вологи і часу, щоб почати виконувати свою пряму функцію. 

Читати за темою: Внесення добрив та розчистка полів

Kurkul.com: Ви якось коригували обробіток ґрунту в господарстві у зв’язку з застосуванням РКД?

Віталій Кірієнко: Обробіток ґрунту в нас класичний: або оранка, або глибоке рихлення. По no-till ми не працюємо. У нашій зоні, в принципі, «по нулю» працювати не можна, бо маємо не так багато вологи. Нам важливо всі пожнивні рештки «заробити» в ґрунт, внести мінеральні добрива, щоб вони добре розклалися і утворився який-небудь гумус для подальшого споживання рослинами. 

Kurkul.com: Дякуємо за розмову та бажаємо успіхів у всіх починаннях!

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus