Думка фермерів. Чи потрібний НААН нинішній земельний банк?

545
0
Чи потрібний НААН нинішній земельний банк?
Чи потрібний НААН нинішній земельний банк?

В останні дні земельний банк Національної аграрної академії наук привернув до себе досить велику увагу зі сторони ЗМІ. Виявилось, що з 1 млн га земель, які вона мала у своїй власності, 640 тис. га використовуються приватними структурами не за призначенням. Для науки ж залишилися 360 тис. га землі, що теж немало. Якби академія була агрохолдингом, то вона посіла б четверте місце серед найбільших латифундистів України, випереджаючи МХП і трохи поступаючись «Кернел Групп».

Kurkul.com вирішив дізнатися думку фермерів, чи потрібні НААН земельні наділи такого розміру і чи хотіли б вони взяти в оренду або приватизувати землі Академії, якщо буде така можливість.

Олександр Синенко, фермер, голова Української асоціації виробників картоплі

Треба знайти стратегічний підхід і реформувати НААН, щоб вони мали результати і якісно співпрацювали з бізнесом, втілювали свої напрацювання на практиці. В них є наукові інституції, є підсобні господарства, але вони не мають конкуренції у просуванні своїх гібридів. Тому академія є своєрідним анклавом і відчуває себе дуже спокійно.

Земля їм, звичайно, потрібна, але в межах підсобних господарств інститутів. 10-20 га — це максимум. Чи потрібно їм цілих 360 тис. га? Я не знаю, оскільки не в курсі того, скільки землі припадає в середньому на кожен інститут. Чи потрібно продавати чи віддавати цю землю? Я вважаю, що ці землі можна віддати через відкриті аукціони в оренду. А потім уже наука може співпрацювати з орендаторами.

Близько 50 млн грн витрачалося щороку на функціонування Інституту картоплярства (дані на 2013 рік). Але ми не маємо насіння. Тобто сорти є, а насіння немає. А якщо і є, то воно не може конкурувати з аналогами.

Поряд з моїм господарством є землі станції баштанництва та Інституту рису. Останній, наскільки я знаю, досить добре працює, успішно продає свою продукцію. Так само і станція баштанництва: вирощують, косять, продають. Тобто ці організації працюють, але всю систему потрібно реформувати. Можливо, можна спробувати пустити ці НДІ на вільні хліба чи дозволити їм активно співпрацювати з бізнесом.

Я готовий орендувати землю НААН, якщо буде можливість. І навіть готовий співпрацювати в частині баштанництва чи картоплярства та робити інвестиції в їх роботу.

Звичайно, у нас повинні розроблятися свої сорти, і тому не потрібно всі наші державні підприємства повністю приватизовувати, бо хотілося б висаджувати вітчизняні сорти і обробляти їх за допомогою вітчизняних ЗЗР.

Юрій Потапчук, голова СФГ «Абердин»

На мою думку, науково-дослідні інститути повинні проводити свої досліди, і їм потрібні для цього землі, бо інакше їм доведеться платити гроші за те, щоб фермери їх пустили на свої ділянки для проведення дослідів.

Якщо ці землі будуть розпродавати, то фермери все одно не зможуть отримати доступ до них. Спочатку треба повернути в державну власність ті втрачені 640 тис. га., а потім уже думати, що робити з цією землею.

Я вважаю, що всі землі повинні бути або в державній власності, або у селян. Не може бути холдингів по 200 тис. га землі. В Європі такого немає, там це заборонено законом. Якщо людина має пай, хай його обробляє або докупить максимум ще 2-3 наділи, не більше. А потім нехай ці землі або перейдуть до дітей, або до державної власності.

Поряд з нашим господарством немає земель НААН, але якщо б таку землю можна було взяти в оренду, то я б скористався можливістю.

Микола Гуліта, фермер, с. Поромів

Треба аналізувати. Думаю, що ті 640 тис. га знаходяться в оренді у холдингів, оскільки дрібному фермеру навряд чи ці землі дістануться.

Для науки не потрібно такої кількості земель. На 3-5 тис. га землі вже можна зробити велику науку.

Поряд з нашим господарством подібних земель немає, але якщо б була можливість орендувати такі землі, то я б скористався. Але простий фермер цього не зможе зробити.

Тарас Щерблюк, керівник ПП «Макс Корм»

У нашому районі є сільськогосподарський коледж, у власності якого 400 тис. га землі. На мою думку, вони, звичайно, мають володіти землею, але не в такій кількості. Бо коледжам, у яких лише по 1-1,5 тис. га, не потрібно навіть стільки .

Якщо б можна було отримати таку землю, то я б не відмовився, але у малих фермерів немає шансів її одержати. У нашій державі все робиться для того, щоб розвивати великий сільськогосподарський бізнес, а про маленький ніхто не думає. Фермер, який має 100-200 га, таку оренду не потягне.

Якщо б у нашому законодавстві щось змінилося і ту землю розподілили між дрібними фермерами і одноосібниками, то це було б ефективніше і навіть дозволило б створити нові робочі місця.

Петро Перець, ФГ «АгроСтар»

Це складне питання. Просто роздавати таку землю не можна, оскільки її одразу ж заберуть великі господарства, а у дрібних фермерів зайвих грошей особливо немає. Окрім цього, є багато іноземців, котрі можуть викупити її за копійки. Тому краще, щоб ця земля поки що лишалася в державній власності. Це моя думка, як патріота.

Якщо підійти до питання кількості земель, що знаходяться в управлінні НААН, то, можливо, їм стільки і не треба, але простий «дерибан» — також не вихід. З іншого боку, ця земля не заростає бур’янами. Вони там проводять якусь «роботу», хоча про її ефективність судити не мені. Та все ж вони працюють на благо науки і, можливо, цю землю не варто роздавати. Агросектор — це локомотив економіки в нашій країні, і країні потрібні наукові розробки в цьому напрямку.

В нашому районі немає земель НААН, але якби їх віддавали в оренду, я би хотів узяти, оскільки в нашій місцевості бракує вільної землі. Але, звичайно, якщо б така можливість була, то земля б дісталася тим, у кого «волохата лапа», більше грошей і влади.

Отже, мало хто з опитаних фермерів уважає, що НААН дійсно потрібен такий великий земельний банк. У той же час, респонденти впевнені: якщо почати приватизацію цих земель, то всі вони дістануться великим гравцям ринку, а дрібні землекористувачі цих земель так і не отримають.

Андрій Губін, Kurkul.com

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми