«Студія, студія! Ми ведемо репортаж з такого цікавого, ми би навіть сказали, інтересного, місця», — пригадують одного з персонажів «Файна-Юкрайна» наші АгроЕкспедитори, телефонуючи колегам у редакцію. Учора був третій день їхнього туру, вони відвідали три господарства і дісталися «екватора» АгроЕкспедиції «Жито 2016».

Тож приготуйтеся до новин з житніх полів Житомирщини!

Господарство «з акцентом»

Ой, ну і ну. Ніби в Данії побували та з місцевими фермерами познайомилися. І це все не виїжджаючи за межі Житомирщини, що простяглася на півночі України-неньки.

Так, ніякі це не жарти: третього дня агроекспедитори познайомилися з громадянином Данії Оле Ларсеном, котрий керує відділом рослинництва в «Дан Фарм Україна Агро».

«Я працював в Польщі, Латвії, Румунії. В Україні ― тільки з березня 2016 року. Сподіваюся, що вже наступного року компанія наростить зембанк і розчистить землі, які простоюють. Отже, плануємо збільшити посіви жита до більше ніж тисячі гектар вже наступного року», ― говорить він.

Загалом земельний банк господарства складає 2,1 тис. га. Під жито тут відведено 547 га, а в наступному році планують засіяти цією культурою тисячу гектарів. Що ж до збуту продукції, то все житнє зерно йде на корм.

«У нас є власне виробництво м’яса свиней (2,7 тис. голів), тому жито використовуємо лише у власних цілях і розширюємо площу його посівів саме для відгодівлі тварин. Компанія датська і робить акцент на свинарстві, тому їм просто не цікаво продавати свій урожай, щоб потім купувати корм», ― розповідає заступник керівника відділу рослинництва Андрій Осадчук.

В Житомирській області землі «ДФУ Агро» знаходяться в Малинському районі, а свинарник ― в Коростенецькому, оскільки біля свинокомплексу немає вільної землі. Крім того, у господарства є свинарники і на Київщині.

«До нашого приходу ці землі по 10-15 років не оброблялися. У минулому році в Малинському районі ми зайняли перше місце по врожайності жита, вона склала 5 т/га. А в цьому році прогнозуємо побити наш власний рекорд», ― усміхається Андрій Осадчук.

Він розповідає, що інші орендатори «заходили» на сусідні землі, працювали рік чи два, але надовго не затримувалися. На його думку, це пов’язано з тим, що то були українські компанії, вони швидко заробляли гроші та просто йшли з агробізнесу. А «ДФУ Агро» має іноземного інвестора, котрий вкладає гроші і розраховує на поступові результати.

«Землі тут не дуже гарні, піщані, система водовідведення практично не працює. Але така земля добре підходить для жита», ― розповідає заступник керівника відділу рослинництва.

Фінансування всіх робіт компанія проводить з власних коштів, не залучаючи кредитування. Що стосується затрат на гектар по житу, то в минулому році вони склали близько $300. Це майже так само, як на пшеницю.

«На двох полях у нас різна норма висіву: відрізняється майже вдвічі. І це була помилка. Справа в тому, що ми купували насіння. Воно рахується в юнітах. У позаминулому році ми сіяли 50 кг/га і це складало 1,5 юніта. Цього року прийшло насіння, один юніт якого складав 75 кг, а ми знову сіяли за старими нормами», ― ділиться пан Андрій.

З цього приводу міжнародний експерт «КВС-Україна» Даг фон Каппхер жартує, що це не можна називати помилкою, це варто називати експериментом, і для нього така різниця виглядає дуже цікавою.

Що стосується системи захисту, то восени на господарстві застосовували гербіцид Марафон, а весною першого разу гербіциди Гроділ, Тебуконазол-Стар, Гранстар, а вдруге застосовували фунгіциди Рекс Дуо, Абакус, Тебуконазол та інсектицид Бестселлер Турбо. Перед висівом насіння протруювали проти шкідників, але потім нічого не давали.

Друге поле «ДФУ Агро», на якому побувала АгроЕкспедиція, сіяли через тиждень після першого і відрізняється воно лише нормою висіву насіння, а системи захисту дотримувалися тієї ж самої.

Даг фон Каппхер розповів, що він у себе в Польщі починає сіяти жито на почтаку вересня і закінчує наприкінці жовтня, отримуючи при цьому 7,5 т/га. А за словами Андрія Осадчука, в «ДФУ Агро» цього року посів проводився в жовтні — через погану погоду і через те, що на полях стояла вода.

Щодо технології, Даг радить представникам господарства використовувати більше регулятора росту, адже краще витратити трохи більше грошей, ніж потім втратити урожай на житі, що вилягло. Також він порекомендував зменшити використання фунгіцидів на 10-15%.

Окрім цього, Даг фон Каппхер відзначив, що потрібно спостерігати за розповсюдженням шкідників колосу.

Експерт BASF Микола Рачок же не погоджується з німецьким експертом і радить внести ці 15% фунгіцидів, адже якщо дощі не закінчаться, то з хворобами можуть виникнути проблеми навіть на полі, яке добре продувається. За його словами, краще попросити знижку у дистриб’ютора і не економити на ЗЗР.

Також представник BASF відзначив низьку вірогідність вилягання жита на цьому полі, а різниця в урожайності, на його думку, буде незначною через те, що на другому полі сформувався більший за розмірами колос.

Вигода і перспектива

Здається щойно сіли до нашого АгроЕкспоМобілю і ось ми вже в господарстві «Жерм». В обробітку тут 2,4 тис. га землі. Сіють в основному зернові. Також займаються картоплярством. Під бульбу у них відведено близько 100 га. Ще 800 га займають такі культури, як соя і соняшник. У недалекому майбутньому планують відкрити власний свинокомплекс.

Жито тут сіють вже четвертий рік. Наразі під нього відведено 300 га посівних площ. Від початку сіють лише гібриди компанії «КВС-Україна». Найпопулярніший тут — гібрид ПІКАССО.

Минулого року врожайність жита становила 64 ц/га. На думку головного агронома господарства «Жерм», займатися вирощуванням цієї культури дійсно вигідно.

«Щоб купити наше жито до нас приїжджають представники пекарень з усієї України. Збут налагоджений. Тож з впевненістю можу заявити: жито ― культура перспективна», ― запевняє головний агроном господарства Ігор Войтевич.

Цього року жито посіяли в другій декаді вересня. Попередник — озима пшениця. Порівняно з минулим роком площі під цією культурою збільшилися на 30%.

«Житні протиріччя»

Їдемо в поля і дивуємося. Ну от здавалося б: технологія вирощування жита в господарстві одна, а на різних полях воно виглядає по-різному. Помітивши подив на обличчях агроекспедиторів головний агроном господарства поспішає з поясненнями.

«Житомирщина відома своєю непостійністю. Погода змінюється мало не кожну хвилину. Тож не має дивувати і те, що ґрунти ось тут ― чорноземи, а вже через два кроки ― суцільні піски», ― зауважує Ігор Войтевич.

Даг фон Каппхер відзначив поле з чорноземами. На його думку, на цьому полі, скоріше за все, врожай буде дійсно добрий. Натомість він зазначив, що піщане поле наразі одне з найкращих полів в усій Україні.

«Воно гарно виглядає, має жорстку соломину. Одразу видно ― до вилягання стійке, а значить регулятори росту спрацювали гарно. Та й навіть там, де оприскувач не захопив території, ризики вилягання зводяться до мінімуму. А от інше поле зовсім не схоже на це. Не можу зрозуміти, з чим така тенденція пов’язана? Може норма висіву інша?», ― дивується експерт.

Головний агроном знову не забарився з поясненнями. Як з’ясувалося, причина полягає в тому, що при внесення регуляторів росту жито знаходилося в різних фазах розвитку. Селітра вносилася одночасно на обох полях, але якщо на першому культура вже знаходилася у фазі кущення, то тут до неї ще було далеко. А різниця у строках посіву на обох полях склала 3 ― 4 дні.

Тож Даг фон Каппхер звернувся, мабуть, до всіх фермерів одночасно з головною рекомендацією: підходьте до кожного поля по-своєму. Для «Жерма» він порекомендував, починаючи з фази виходу в трубку до початку формування колоса пильно спостерігати за своїми посівами, особливо за жорсткістю соломини, і вже в залежності від цих показників вносити регулятори.

Не погодився він і щодо вибору деяких засобів захисту рослин.

«Наприклад, ви внесли препарат Рекс Дуо. Цього, в вашому випадку, робити було не варто, адже такої проблеми як ринхоспоріоз ви не маєте. Вважаю, внесення цього препарату було недоречним. Проте зараз було б доречно внести 1-2 літри Абакуса, виробництвом якого займається компанія BASF», ― радить Даг фон Каппхер.

Їмо житній хліб і вам радимо!

Останньою точкою нашого маршруту на сьогодні стало село Соколів. Тут на нас вже чекали в господарстві «Лібос».

На своїх 2,2 тис. га землі спеціалісти «Лібосу» займаються вирощуванням традиційних поліських сільськогосподарських культур. У першу чергу ― продовольчого жита, якого на сьогодні в Україні не вистачає. Тому одразу ж нашим журналістам розповідають про стратегічні плани: з кожним роком розширювати свої площі, вивільняючи землі, що заросли чагарниками і бур’янами. Зокрема під жито наступного року планують відвести не 350, а вже 600 га.

«Будемо орієнтуватися по ринку. У збиток же ніхто не буде працювати, тому спостерігатимемо за попитом. Але зменшувати об’єми точно не плануємо», – говорить представник «Лібос» Леонід Іванович.

По насіннєвому матеріалу співпрацюють із компанією «КВС-Україна». Раніше, кажуть, працювали із вітчизняними сортами, але вони не зовсім відповідають стандартам, які повинне мати жито для хлібопекарської промисловості.

«Дуже зручно, коли складні погодні умови, ми можемо зателефонувати представникам компанії, вони одразу ж приїжджають, консультують, супроводжують. Нас це задовольняє», ― додає Леонід Іванович.

Район, у якому розташоване господарство, не належить до зони інтенсивного землеробства, бо тут піщані бідні ґрунти. Утім площі під культури, які сіють зараз, планують збільшувати, як і урожайність культур. Минулого року урожайність жита, наприклад, була досить непоганою — 40 ц/га.

Говорити ж про затрати і прогнозований прибуток вже традиційно відмовляються і в «Лібосі».

«Залюбки розповімо про усе восени, коли отримаємо урожай», ― посміхається Леонід Іванович.

Зараз жито на господарстві вирощують винятково для власних потреб. Мають свої два хлібопекарські заводи, що розташовані в Житомирській області.

За словами представників господарства, основний показник якості жита для випікання хліба ― число падіння. Раніше, коли на господарстві вирощували вітчизняні сорти жита, число падіння складало 150-130 секунд. Нині ж ― 220-200 секунд.

На запитання «як розширити географію виробників жита в Україні?» нам відповідають ― ніяк. Адже жито ― не експортна культура. Це культура для внутрішнього ринку. Тож всі, хто її вирощують, мають хороший збут.

Про користь жита і продуктів його переробки на господарстві знають з власного досвіду. А тому діляться і з нами.

«З діда-прадіда ми знаємо, що треба більше вживати житнього хліба. Тоді наші люди будуть здоровими, сім’ї ― міцними, буде гарний генофонд. З’їв шматок чорного хліба з салом і цибулею і можна цілий день працювати і вночі ще й не заснути!», ― додає пан Леонід.

Результат трудів вже колоситься

Подивитися на те, яким житом можуть похвалитися на господарстві, їдемо у поле. Тут головний агроном Олександр Мшанецький розповідає, що минулого року сіяли більше жита, утім засуха значно вплинула на урожай.

«Ми дуже довго визначалися з насінням, думали-думали, і все одно повернулися до гібриду. Адже в Україні сьогодні дуже важко знайти якісне насіння сортового жита. Тому насіння «КВС-Україна» для нас ― оптимальний варіант і по ціні, і по якості», ― говорить головний агроном.

Раніше купували сорти Харківського інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. І хоча й були ними задоволені, географічна віддаленість зіграла свою роль.

«Те, що замовляєш по телефону і те, що тобі привезуть ― це ж зовсім різні речі! Українські аграрії зараз стали хитрими. От, наприклад, є Інститут, а у когось там є син чи донька. Вони відкривають приватне підприємство, вирощують і продають насіння від імені Інституту. А яка там якість ― незрозуміло», ― обурюється Олександр Мшанецький.

«Пройдемося» по технології

Попередником на полі, яке нам демонструють, був озимий ріпак. Кажуть, дещо не вгадали із глибиною посіву ― 4,5 см. А тому жито витратило багато ресурсів на те, щоб зійти і не зовсім гарно розкущилося.

Восени гербіцидну обробку «Лібос» не здійснював, бо бур’янів практично не було. А коли вже прийшли холоди ― обробляти гербіцидом було пізно. А от весною жито обробили міксом гербіциду і фунгіциду (26 г/га Гранстар плюс Полігарм і Карбезим по 0,3 л/га). Попередня обробка фунгіцидом допомогла справитися із першими проявами бурої листової іржі. До цього вносили 5 л КАСу. А до обробки фунгіцидом додали ще й 60 кг селітри. Хлором не обробляли, але наступного року для того, щоб колоски були більш рівними, обробку хлором все-таки планують здійснювати.

Оцінив жито на полях «Лібосу» і міжнародний експерт KWS Даг фон Каппхер. Перше, на що звернув увагу ― рослини, що зсередини уражені трипсом. Тому порекомендував застосувати інсектицид Бі-58 Новий.

«Взагалі за появою тріпсу потрібно спостерігати з 32 по 39 фазу, тобто з другого міжвузля до початку фази колосіння, і саме тоді працювати системним інсектицидом. На цьому ж етапі потрібно звертати увагу ще й на буру листову іржу. Може піднятися температура повітря і бура іржа дасть про себе знати знову. Якщо ви десь її помітите, потрібно використовувати 1 л/га Абакусу, ― поділився порадами Даг фон Каппхер.

Власник господарства та агроном ще кілька хвилин поспілкувалися із паном Дагом, з’ясували усі питання і провели гостей зі своїх полів. Адже час не чекав, а нам ще приступати до написання блогів, щоб ви вже зранку могли отримати чергову порцію інформації з АгроЕкспедиції.

Тож, побажавши «Лібосу» процвітання, розширення площ та збільшення врожаїв, ми відправилися далі — назустріч полям Волині!

Нагадуємо, що сьогодні Kurkul.com із задоволенням запрошує вас на АгроЕкспедиційну вечірку на тему жита. Ми хочемо живого спілкування з нашими читачами у неформальній обстановці. З радістю почуємо більше думок щодо жита і поділимося своїми спостереженнями.

Учасником вечірки може стати будь-хто з читачів сайту Kurkul.com або підписників нашої сторінки на Facebook, назвавши на вході пароль: «Я читаю Kurkul.com і мій аграрний IQ росте».

Отже, чекаємо вас у четвер 19 травня о 19:00 за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 112 (ресторан «Люблін» у приміщенні готелю «Україна»).