День поля: чого чекати від української пшениці?

360
0
Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла
Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла

Останнім часом ведеться дуже багато розмов щодо можливості конкуренції вітчизняних сортів пшениці з продукцією закордонних насіннєвих компаній. Не дивлячись на цілу низку проблем, українські селекціонери продовжують дивувати місцевих аграріїв новими розробками та досягненнями, шукаючи своє місце під сонцем.

Команда Kurkul.com вирішила дізнатися про сучасний стан справ в селекції зернових в Україні і відправилася на Всеукраїнський День поля до Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла.

Легендарний інститут

Інститут в селі Центральне, що знаходиться в 5 км від райцентру Миронівка, є однією із тих установ, якими може пишатися НААН. Адже тут виводили і виводять легендарні сорти пшениці, відомі у всьому світі. Чого варта хоча б «Миронівська 808», котра навіть має власну сторінку у Вікіпедії, і яка складала до 45% від усіх посівів озимої пшениці на території колишньої СРСР. Чверть сторіччя тому в Чехословаччині саме з поля, засіяного цим сортом, зібрали рекордний на той час врожай — 12 т/га. Насіння сортів «Крижинка» та 808-ї закладено для збереження у створений під егідою ООН Всесвітній банк-сховище насіння на архіпелазі Шпіцберген.

Миронівська 808

Всього ж на 2016 рік до Державного реєстру України внесено 81 сорт зернових, виведених в інституті, у тому числі 49 сортів м’якої озимої пшениці, 7 — м’якої ярої і 3 — твердої ярої, а також сорти ячменю, тритикале, проса та суданського сорго.

Нові розробки та закордонний досвід

Найцікавіше, що з 2015-2016 року кілька сортів пшениці селекції Миронівського інституту проходять випробування в Угорщині та Молдові.

«В Угорщині протягом 15 років пшениця сорту «Миронівська 808» займала лідируючі позиції на полях і тому інститут ім В. М. Ремесла є відомим закладом в моїй країні. Тому співпраця між нашими країнами не може розвиватися тільки в одному напрямку, коли угорське насіння потрапляє до України, але і ваше насіння повинно бути внесене в угорський реєстр, а згодом — і в європейський», — розповів під час відкриття заходу гість з Угорщини, виконавчий директор HungarySeed kft. Габор Мароші.

Габор Мароші

До речі, інститут проводить роботу не тільки з селекції та продажу насіння, а і впровадження нових технологій вирощування зернових та їх регламентації.

«Ми провели декілька круглих столів і створили відділ агротехнологій і тепер діяльність інституту буде заключатися не лише в продажі насіння, а і в реалізації технологій. Вже на осінь ми посіяли такі попередники, як кукурудзу, соняшник і сою, і наступного року ми продемонструємо плоди нашої діяльності на демо-полігоні», — заявив директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов.

Керівник інституту зауважує, що головний результат роботи закладу — це не кількість зареєстрованих сортів, а загальна площа земель, засіяних миронівським насінням.

«Через рік-півтора ми хочемо вийти на показник в 2,5 млн га і зараз активно працюємо над цим. Ми приділяємо велику увагу маркетингу, щоб не відставати від іноземних компаній. Інститут заклав 35 полігонів ярих культур та 35 полігонів озимих у 42 фермерських господарствах-партнерах, що знаходяться в 20 областях України», — говорить Олександр Демидов.

Олександр Демидов

За словами директора інституту, для закладу важливо не відриватися від сільгоспвиробників, постійно працювати з ними, тому на його базі постійно проводять дні поля, круглі столи та різноманітні конференції для фермерів.

Враження гостей

Президент НААН Ярослав Гадзало, котрий в якості почесного гостя відвідав День поля, заявив, що чекає від закладів Академії, в тому числі і Миронівського інституту, нових рекордних досягнень.

«Близько 90-95% посівних площ країни, що знаходяться під зерновими, засіяні сортами та гібридами української селекції. Сорти озимої пшениці, котрі пропонують установи НААН, дають 10-12 т/га врожаю, але перед нами стоїть завдання вивести такі сорти і гібриди, які будуть давати не менше 20 т/га», — закликав Ярослав Гадзало.

Ярослав Гадзало

За словами Президент НААН, сорти іноземних насіннєвих компаній значно поступаються українським за показниками зимостійкості і морозостійкості, тому керівництво Академії планує і надалі підтримувати селекційну роботу з зерновими культурами.

Фермери, котрих на заході було присутньо чимало, також із захопленням відгукувалися про миронівську пшеницю.

Наприклад, директору СФГ «Лан», що знаходиться на Київщині, Леоніду Янківському українська пшениця, не дивлячись на відносно невеликі розміри ферми, дала змогу заробити на два власних комбайни та цілий парк сільгосптехніки.

«У нас посіяна пшениця сорту «Миронівська 65», а тут на заході ще побачив цікавий сорт «Економка», тому планую придбати ще і насіння такої пшениці. Тим більше, нам розповіли про те, що цей сорт стійкий до хвороб, тому дійсно дає змогу зекономити на вирощуванні», — ділиться враженнями Леонід Янківський.

Леонід Янківський

За словами фермера, «Миронівська 65» минулого року дала врожай до 6 т/га.

«Попередником пшениці була соя. Ми трохи підживили озиму, але більше цього робити не будемо, адже можливе вилягання посівів. Пшениця стоїть дуже гарна, темна, тому очікуємо врожай не менший, ніж в минулому році», — сподівається фермер.

Хвалить Миронівський інститут та його сорти і колега пана Янківського, Олександр Широкоступ, господарство якого стало партнером Миронівського інституту і в цьому році на його полях вперше було висіяно три сорти пшениці місцевої селекції для розведення, адже основний напрям роботи ферми — виробництво репродукційного насіння.

«На наших полях миронівська пшениця має дуже гарний зовнішній вигляд і ми нею дуже задоволені. Хоча, як кажуть, не той хліб, що у полі, а той, що в коморі, тому будемо спостерігати далі. Але ми бачимо перспективу за миронівською пшеницею, адже це наші районовані сорти, котрі гарно пристосовані для місцевих кліматичних умов, під нашу природу, під наших людей. Тому вони повинні бути значно кращими за закордонні аналоги», — говорить фермер.

Олександр Шрокоступ став переможцем лотереї

Олександр Широкоступ впевнений, що при нинішньому підході до справ, Миронівський інститут швидко поверне собі славу, котра закріпилася за ним з радянських часів, адже в закладі працюють кваліфіковані спеціалісти і дотримується висока культура поля.

Були на Дні поля і представники крупних гравців аграрного ринку, що співпрацюють з інститутом. Наприклад, директор насіннєвого заводу ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Михайло Євусяк говорить, що саме під час нинішнього Дня поля відчув позитивні зміни в українському насінництві.

Світанок Миронівський

«Нашому насіннєвому заводу вже 10 років і він є одним з найстаріших в Україні. Ми постійно співпрацюємо з інститутом, з його науковцями, беремо миронівські сорти, які добре пристосовані для України. І відчувається, що насіннєвий матеріал українського походження має високу якість, що у нас є гарні вчені. Головне, щоб держава надавала нормальне фінансування і все у нас буде добре», — поділився враженнями Михайло Євусяк.

Є і проблеми

Утім проблем у інституту також вистачає. Наприклад, Михайло Євусяк, що інституту не вистачає своїх представників в регіонах.

«Не дивлячись на те, що насіння української селекції на даний момент дешевше за іноземне, іноді його важко продавати, оскільки у зарубіжних компаній в кожному регіоні є свій представник, котрий приїздить до кожного фермера і індивідуально йому рекламує свою продукцію. Але, я думаю, що найближчим часом в цьому плані будуть позитивні зміни», — розповідає експерт.

Почесні гості в полі

Ще однією проблемою в роботі закладів НААН є нестача фінансування і значний податковий тиск.

«Нам не вистачає фінансування, щоб покращити матеріально-технічну базу. Ми хотіли б придбати кілька лабораторій, де можна було б займатися генною інженерією, і не створювати сорт протягом 5-10 років, а витрачати на це 2-3 роки, як у іноземних компаній», — заявив в ексклюзивному коментарі для Kurkul.com Президент НААН Ярослав Гадзало.

Також, за його словами, після зміни законодавства значно зросло оподаткування і на сьогоднішній день на кожен гектар землі установи НААН платять близько 1,5 тис. грн податків.

На завершення

Але, не дивлячись на це, Миронівський інститут забезпечує себе фінансами сам, і, за словами директора установи Олександра Демидова, на кожну бюджетну гривню заклад в цьому році заробляє дві.

А отже у легендарного Миронівського інституту є майбутнє, бо його сорти популярні, кадровий потенціал значний, а партнери знаходяться майже в кожному регіоні країни та навіть за її межами!

Техніка на Дні поля

Всеукраїнський День поля пройшов на позитивній ноті, а гості отримали багато нових вражень. Хтось під час прогулянки демо-полями зміг обрати собі новий перспективний сорт пшениці, когось зацікавила представлена на заході сільгосптехніка компанії Claas, але байдужих на заході точно не лишилося.

Андрій Губін, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми