День 3. Полтавщина: «Фармко», ОЕЗ «Кернел» та «Говтва»

252
0
Агроекспедитори провели ревізію посівів соняшника на Полтавщині
Агроекспедитори провели ревізію посівів соняшника на Полтавщині

Ранок третього дня у команди АгроЕкспедиції «Соняшник 2016» почався з коротенької прогулянки набережною Дніпра. Це одна з переваг АгроЕкспедицій — зустрічати схід сонця щодня у новому місті. 10 серпня для нашої команди було тим більше незвичайним днем: окрім традиційної інспекції посівів соняшника на полях підприємств «Фармко» та «Говтва», ми побували за лаштунками олійної галузі, відвідавши Полтавський олійно-екстракційний завод компанії «Кернел».

Тож сьогодні ми розповімо вам, як у супроводі експертів з компаній BASF, Limagrain, Vaderstad та ПАТ «Креді Агріколь Банк» ми прослідкували шлях соняшникового насіння від поля до пляшки. Адже за тиджень почнеться збирання соняшника і потягнуться до заводів черги вантажівок з полів.

Карта маршруту

До чого призводять примхи природи

Господарство «Фармко» входить до складу агрохолдингу «Чиста криниця», що має у своєму складі сільгосппідприємства в Кошманівському, Мошинському та Новосанжарському районах Полтавської області.

Підрозділ «Фармко» об’єднує ще кілька відділів. Наша команда побувала в тому, що носить назву «Промінь». Тут вирощують виключно високоолеїновий соняшник іноземної селекції. Як розповів нам управляючий відділом Микола Скакун, під цю культуру у відділі відведено 5 тис. га.

Микола Скакун, управляючий відділом «Промінь»

«На полі, на якому ми зараз знаходимося, дозріває соняшник гібриду «Естрада» компанії Syngenta. Попередник кукурудза. 10 березня було проведено боронування. Потім безпосередньо перед посівом провели культивацію з внесенням карбаміду ― 100 кг/га. Вносився грунтовий гербіцид «Примекстра Голд» ― 4,5 л/га», ― розповідає пан Микола.

Проведена також прополка, міжрядний обробіток, вносився фунгіцид «Піктор» компанії BASF.

«Цього року ми помітили досить велике поширення септоріозу і гнилей. Хвороби виникали внаслідок несприятливих кліматичних умов. «Піктор» у нас ― системний фунгіцид, який володіє трансламінарною дією. Зарекомендував себе непогано. Відразу бачимо, що він зупинив розвиток хвороби і листя залишилося в хорошому стані», ― характеризує препарат представник «Фармко».

Посів цього року дався складно. Весна була дощова. Тому доводилося сіяти у короткі терміни. Але все встигли, тому наразі мають позитивний результат.

«Минулого року у нас була урожайність до 40 ц/га соняшника. Були поля, де отримували і 42 ц/га. Цього року буде не набагато гірше. Хоч пройшло слабке запилення і погодні умови так склалися, плануємо отримати до 38 ц/га», ― зазначає пан Микола.

На підприємстві користуються грунтовими гербіцидами «Примекстра Голд», «Каптора» та «Євро-лайтнінг».

«Гербіцид Євро-лайтнінг показав себе нормально. Культура не пригнічена. Витримав першу хвилю дощів. А далі культура пішла в ріст», ― говорить Микола Скакун.

Загалом запланована густота стояння рослин на згаданому полі складає 62,5 тис./га, але до збирання вже мають 55 тис./га.

Фото на згадку

Особливістю господарства є наявність власного насіннєвого заводу.

«Тут ми маємо можливість протруювати насіння кукурудзи, доочищувати соняшник. Завод використовуємо поки що винятково для своїх потреб», ― говорить представник господарства.

Поле соняшнику

На останок представники господарства показують нам чудовий краєвид річки Оржиці, і натхненні її красою ми відправляємося до Полтавського ОЕЗ.

Невпинний механізм

На наступну агроекспедиційну точку команда чекала з нетерпінням. Адже мова йшла про зміну традиційних умов роботи на щось «екзотичне». Звичайно, поля ― це наша стихія. Але сьогодні нам пощастило дізнатися більше про переробку культури, за станом посівів якої ми так уважно слідкуємо. Зазвичай маслопереробні заводи ― закриті підприємства, але на Полтавському олійно-екстракційному заводі сьогодні раді гостям.

За добу завод може переробляти 1,3 тис. т насіння, при цьому вихід олії різний, залежно від вмісту олії у вихідному матеріалі. Варто відзначити, що виробництво соняшникової олії — процес безвідходний.

На заводі є лабораторія, яка перевіряє сировину на відповідність необхідним критеріям, основні з них — показники вологості, засміченості та олійності. Для постачальників з різних регіонів цифри будуть відрізнятися. Полтавське насіння найбільш «олеїнове», а чим південніше, тим більше цей показник знижується.

Зараз тут активно ведеться ремонт та підготовка до сезону переробки, але ми побували в середині відділення розливу та фасовки олії.

«Для проведення щорічного профілактичного ремонту стандартно виділяється 26 календарних днів. Період немалий, але напружений. Великий обсяг робіт з обслуговування і ремонту обладнання необхідно провести якісно і з мінімальними витратами. Але ми на цьому не зупиняємося і беремося за реалізацію інвестпроекту з оптимізації технологічного процесу пресового цеху в ці ж терміни. Для монтажу обладнання залучена підрядна організація, а планування, супровід і технічний нагляд здійснюється нашими фахівцями», — говорить директор Полтавського ОЕЗ Сергій Данильченко.

За його словами, напружений сезон видався для цеху рафінації та цеху фасування. У той час, коли основне виробництво планово проводить ремонти, персонал названих ділянок продовжує переробку масла і його фасування, адже якісне та своєчасне виконання контрактів є візитною карткою компанії.

Максим Стрижак

Далі показувати завод АгроЕкспедиторам взявся заступник директора з виробництва Полтавського ОЕЗ Максим Стрижак.

ОЕЗ приймає давальницьку сировину. На території є шість силосів потужністю 15 тис. т для короткострокового зберігання, також обладнання для чистки і сушки зерна.

«Наш завод поділяється на 2 частини: підрозділ видобування та підрозділ переробки. Видобування ― це цех видобування, екстракції та грануляції. А відділ переробки ― це рафінація та фасування. Шляхом видобування ми отримуємо пресову олію і макуху. Вона йде в цех екстракції. Далі забирається остаточний залишок масла», ― розповідає заступник директора з виробництва Максим Стрижак.

Близько 20% масла залишається в макусі. З неї його «забирають» до остаточного 1%. Знежирена макуха називається уже шротом. Його гранулюють у відповідному цеху і віддають на склад зберігання в силоси. Потім іде відвантаження на залізнодорожній транспорт.

«Отриману пресову олію ми змішуємо з екстракційною олією і передаємо територіально у цех видобування на процес гідратації. В ході нього ми відбираємо водорозчинні фосфатиди для надання маслу більш товарного вигляду. Після цього вже маємо товарне масло, суміш пресового масла з екстракційним і відвантажуємо цистернами на порти і на експорт», ― розкриває секрети переробки пан Максим.

Окрім тогрових марок, які належать компанії «Кернел» («Щедрий дар», «Чумак золота» та «Любонька») продукцію експортують до більше, ніж 30 країн.

Розлив соняшникової олії

Для наливу в пляшку тут використовують фільтровану виморожену олію ― це такі види олії як «Щедрий дар» холодного віджиму та «Чумак золота». Вони відрізняються процесами видобування. У холодному віджимі матеріали нагрівають не вище 50 градусів, за рахунок чого зберігаються всі вітаміни. Тож вважається, що ця олія більш корисна для споживання.

«Після отримання гідратованої суміші вона відправляється на переробку у цех рафінації. Тут реалізують процес, що проходить у кілька етапів: нейтралізація, відбілювання, виморожування та дезодорація і на виході отримуємо уже товарну малорафіновану дезодоровану олію, яку ми бачимо на полицях магазинів», ― зазначає Максим Стрижак.

Потім отриману олію знову передають на бакове господарство. Там необхідна кількість продукції фасується у пластикові пляшки.

Отакий шлях проходить насінина перед тим, як стати продуктом для вживання як наших співвітчизників, так і закордонних споживачів.

Початкова точка

З виробництва вирушаємо на поля. У ТОВ «Говтва», що входить до кластера «Полтава Південь» компанії «Кернел» соняшник сіють на площі 2,5 тис. га.

«Сьогоднішні виробничі досягнення — результат командної роботи колективу кластера, злагодженої співпраці агрономічної, інженерної та інших служб. Що стосується соняшнику, то завдяки обраній технології за останні три роки врожайність цієї культури на наших підприємствах зросла на 20-25%. Якщо раніше ми мали показник у межах 2,4—2,5 т/га, то зараз можна говорити про 3 т/га. Крім цього, наші соняшникові поля практично чисті від бур'янів, шкідників, хвороб. Адже технологія передбачає догляд за культурою протягом всього періоду вегетації. Велике значення має забезпеченість добривами, пестицидами, новітньою с​/г технікою», — говорить керівник кластера «Полтава Південь» Ігор Докторів.

За його словами, кластер планує продовжувати у тому ж дусі, брати на озброєння ефективні практики, щоб і надалі розвивати агробізнес.

«Посів проводився з 7 квітня і до кінця травня. Попередником під соняшник була кукурудза. У нас є плановий показник, який передбачає, що підприємство має отримати не менше 30 ц/га. На сьогоднішній день ми бачимо, що поля у хорошому та задовільному стані. Ми очікуємо на врожайність мінімум 35 ц/га. Це дасть нам змогу виконати план», ― говорить керівник регіонального управління «Говтва» Володимир Колісниченко.

Володимир Колісниченко, керівник регіонального управління «Говтва»

Взагалі ж на підприємстві вирощують усього чотири гібриди: «Рокі», «Конді», «Долбі» і високоолеїновий «Тутті». Про це агроекспедиторам розповів головний агроном Сергій Кац. На полі, що ми відвідали, посіяли високоврожайний гібрид «Рокі». Посів тут здійснювався в першій декаді квітня. Норма висіву становить 63 тис. насінин/га (ширина міжряддя 70 см).

«Що стосується обробітку ґрунту, то на нашому підприємстві здійснювали закриття вологи боронуванням та проводили передпосівну культивацію. Захист проводився грунтовим гербіцидом: на 25% площ застосували «Примекстра TZ Голд» 4, 5 л/га, на 50% площі ґрунтовий гербіцид «Фронтьєр Оптима» 1 л/га, а ще на 25% площі ― гербіцид «Рейсер». Здійснювалося й профілактичне застосування інсектициду «Оперкот Акро». Вносили й антистресант «Гуміфілд». У фазі 6 листків застосовували профілактичний фунгіцид «Імпакт» 0,8 л/га. Також здійснювалось підживлення бором та азотним добривом», ― розповідає про технологію захисту та живлення соняшника Сергій Кац.

Збирати соняшник тут планують в першій декаді вересня. Далі (у другій декаді вересня) — проведуть посів озимої пшениці.

Соняшникове поле

«Сходи отримані 52-56 тис./га і при такій густоті ми отримаємо дуже хороший урожай. При тому, що було дуже багато вологи – у 4 рази більше, ніж минулого року. У період посіву і до початку цвтіння у 2016 випало 240-260 мм опадів, тоді як у 2015-му всього 40-60 мм», ― коментує головний агроном.

Особливістю господарства є застосування технології точного землеробства.

«Точне землеробство і вся аерослужба у нас налаштовані таким чином: існує агродиспетчерська, яка допомагає агрономові в полі. Коли агрегат під’їжджає до поля, на монітор виводиться місце, куди він повинен заїхати, тому усі наступні обробітки також будуть проводитися точно в цю колію», — пояснює агроном.

Орієнтуються в підприємстві на вирощування високоолеїнового соняшника. Площі під цією культурою наразі складають 20% від загальних.

«Основне питання у вирощуванні високоолеїнового соняшника — просторова ізоляція. Ми його сіяли за 500-600 м від інших соняшникових посівів, щоб не було перезапилення. Але тут є ще й невеличка агрономічна хитрість. Ми стараємося змістити дати посівів, щоб період цвітіння був різний і не відбулося перезапиленя. Таким чином, можна трохи відійти від ізоляції», ― розповідає Сергій Кац.

До речі, до свого приходу в господарство пан Сергій мало не став аспірантом престижного університету. Проте мусив відмовитися, адже вважає, що читати лекції для студентів може лише та людина, що певний час пропрацювала у сільському господарства і відчула усі складнощі на собі.

У цілому ж, «Кернел», до якої входить господарство, є флагманом у інноваційній діяльності та точному землеробстві. У компанії діє власний науково-дослідний центр. Протягом року тут проводяться близько 1500 різноманітних наукових дослідів. До того ж, багато з них — унікальні.

Високотехнологічне майбутнє, про яке сьогодні дехто лише мріє, прийшло на поля «Кернел» у вигляді мережі метеостанцій, безпілотних літальних апаратів, комбайнів і тракторів на автопілоті, запровадження точного землеробства, ДЗЗ (дистанційному зондуванні землі) та супутникової GPS-навігації.

«У нас кожен зацікавлений у тому, щоб зробити свою роботу якісно. Спершу людям було важко сприймати наш іноваційний підхід до справи, але щойно вони відчули його, побачили вигоду, то вже не змогли відмовитися. До пріоритетів додалась і матеріальна зацікавленість. Тож на сьогодніднішній день механізатор не вважає себе механізатором, він вважає себе класним спеціалістом», ― говорить Володимир Колісниченко.

Фото полів

Прощаємося з представниками підприємства і бажаємо успіху в усіх їхніх починаннях. Іншим же господарствам бажаємо рівнятися на лідерів та ставити перед собою значні цілі.

На такій от ноті й завершився третій день нашої АгроЕкспедиції «Соняшник 2016». Ще маленький акорд і будемо святкувати її екватор.

Негода за вікном

Наприкінці вечора, коли команда сіла писати блоги, за вікном розгулялася стихія. Дощ з градом застелили усе перед очима. Страшно уявити, що за такої погоди коїлося в полях. Перевірити це зможемо вже четвертого дня АгроЕкспедиції, перебуваючи на полях Сумської та Чернігівської областей (чули, що негода дісталася і туди). Тож завтра ми розповімо Вам про соняшник на полях підприємств «Беєво» та «Зернятко».

Слідкуйте за оновленнями та будьте поряд з нашою командою, незалежно від місця її перебування!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми