День 4. Сумська та Чернігівська області: «Беєво» та «Зернятко»

381
0
Екватор АгроЕкпедиції пройшов у Сумськії і Черніговській області
Екватор АгроЕкпедиції пройшов у Сумськії і Черніговській області

Оговтавшись після нічної зливи та граду, команда АгроЕкспедиції «Соняшник 2016» відправилася до найпівнічніших регіонів країни Сумщини та Чернігівщини, де на нас чекали провідні господарства регіонів, яким було що незвичного нам показати та цікавого розповісти.

У роботі місцевим аграріям, так само як і команді АгроЕкспедиторів, допомагають спеціалісти компаній BASF, Limagrain, Vaderstad та ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Карта маршруту

П’ятдесятилітній досвід та проблеми з рейдерами

Першим зустріло агроекспедиторів господарство «Беєво», центральний офіс якого знаходиться в одноіменному селі Липоводолинського району Сумщини. Місцеві землі славляться своєю родючістю, адже тут представлені чорноземи з вмістом гумусу 1,5-2%, тому ця територія просто створена для сільського господарства.

Іван Сало, керівник господарства «Беєво»

Керівник підприємства Іван Сало працює в аграрному секторі більше ніж півстоліття, а в «Беєво» — вже протягом 35 років, починаючи ще з часів, коли господарство було колгоспом. За цей час директор зміг вивести підприємство на новий рівень, ставши одним з лідерів у аграрній сфері району. У «Беєво» підтримують на плаву тваринницький комплекс (1,5 тис. гол. ВРХ), оновлюють парк сільгосптехніки, та намагаються підвищувати показники врожайності.

«У загальному цього року ми отримали на круг 62 ц/га зернових: урожайність пшениці — 64,4 ц/га, вівса — 73 ц/га, ячменю — 43 ц/га. І я роблю наголос, що такі показники ми маємо завдяки хорошому парку техніки», — зауважує директор господарства.

Зважаючи на високу рентабельність (70—80%), під головну культуру поточної АгроЕкспедиції — соняшник — у господарстві відводять близько 700 га.

Соняшник у полі

«Сіємо два гібриди компанії Limagrain, з якою працюємо з 2009 року. На 350 га — гібрид «Мегасан», на іших 350 — «ЛГ5665М». Минулого року досягли урожайності 32 ц/га», — говорить Іван Сало.

Якщо ж повернутися до сільгосптехніки, то більша частина технічного парку фірми складається з моделей іноземних виробників і в майбутньому господарство планує рухатися у заданому напрямку. Адже, якщо раніше для посіву тут використовували 15 сівалок, то зараз без проблем обходяться трьома більш вискотехнологічними. Для поповнення парку техніки господарство бере кредити і співпрацювало з багатьма банками, в тому числі з ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ» та «Райффайзен Банк Аваль».

«Беєво» активно допомагає розвивати місцеву інфраструктуру: «латають» сільські дороги за власний кошт, ремонтують школу та інші будівлі соціальної сфери. Господарство надає постійні робочі місця для 150 місцевих жителів. Окрім цього, в 2016-му підвищили орендну плату за паї з 7% до 10%.

Але не все так добре на землях Липоводолинського району. Іван Сало скаржиться на протиправні дії місцевих чиновників з районної адміністрації, які заважають нормально працювати місцевим фермерам.

За словами директора, під час жнив його господарство звинуватили у ніби-то несплаті податків (хоча в цьому році фірма виплатила вже більше 6,6 млн грн податків). Прикриваючись цими звинуваченнями, невідомі, що назвалися працівниками районної прокуратури, спробували вчинити рейдерське захоплення техніки та врожаю підприємства.

«Молодики в спортивному одязі і без документів приїхали прямо на поле, де ми збирали ячмінь. Їх метою було заблокувати мою техніку і самим зібрати врожай, але до місця події з’їхалося багато моїх знайомих і ці хлопці зрозуміли, що їм тут вже нічого робити», — розповідає Іван Сало.

Фермер не терпить несправедливості, і після кожного такого випадку звертається до столичної прокуратури та народних депутатів. Хто переможе — корумпована влада чи місцеві аграрії — дізнаємося згодом, а поки що вирушаємо в поля!

Поля господарства

У полі нас супроводжував головний агроном «Беєво» Олексій Олещенко, котрий працює на господарстві вже 14 років. Ділянка, на яку приїхала команда АгроЕкспедиторів засіяна гібридом «ЛГ5665М». Попередником тут була озима пшениця. Після збирання попередника було проведене лущення стерні, а також оранка на 27 см і весняна передпосівна культивація. Посів проводили 26-28 квітня з нормою висіву 57 тис. насінин/га і міжряддям 70 см, з одночасним внесенням нітроамофоски 200 кг/га.

Олексій Олещенко, головний агроном «Беєво»

Збирати врожай соняшника у «Беєво» планують після 1 вересня при вологості 8%-9%. Для цього в господарстві є дві спеціальні жатки та комбайн Fendt.

Команда посеред поля

Не обійшлося і без хвороб: через несприятливі погодні умови навесні (холод і підвищену вологість) на рослинах почав розвиватися фомоз. Гібрид «ЛГ5665М» має пізні строки визрівання і більш стійкий до хвороб, а от на ранньому гібриді «Мегасан» фомоз був розвинений більш сильно, тому довелося проводити фунгіцидну обробку. Але зараз з проблемою впоралися і листкова маса на соняшнику збережена.

«Квітень у нашій місцевості був надто дощовим, випало 320 мм опадів, тому це дуже заважало сіяти соняшник. Одне поле, наприклад, сіяли протягом 8 днів, оскільки дощ не давав вчасно завершити посів», — розповідає головний агроном підприємства Олексій Олещенко.

Свою оцінку поточного стану поля надав менеджер по регіональному розвитку компанії «Лімагрейн Україна» Віталій Авраменко.

«Розміщення рослин тут рівномірне, цвітіння також відбувалося рівномірно, гібрид вирівняний. Прогнозувати врожайність тут поки що важко, адже налив насіння буде відбуватися ще протягом 20 днів і все буде залежати від погоди в цей період. Листкова маса збережена повністю, корзинка гарно запилена, а насіння в її середині вже гарно налите. Думаю, врожайність буде на рівні 35 ц/га», — говорить експерт.

Уперед, на Чернігівщину!

Далі ми відправилися до найпівнічніших регіонів країни на Чернігівщині, де ще 10-15 років тому побачити поле соняшника було чимось накшталт НЛО. Але зараз для його вирощування малородючі грунти і несприятливий клімат не є завадою.

ДП «Зернятко» в селі Покровське Менського району на Чернігівщині розпочинає свою історію у 2000 році у структурі агрохолдингу «Зернопром». Чотири роки тому холдинг припинив існування і «Зернятко», здобувши нових господарів, відправилося у «вільне плавання» як самостійна структура. За ці роки на господарстві провели велику роботу для виведення його на провідні ролі, адже після діяльності холдинга все було дуже занедбаним.

Сергій В’ялий

«Навіть поля були в такому стані, що трактористи під час роботи по вирівнюванню поверхні грунту їздили стоячи, їх підкидало в кабіні на нерівностях. Один з механізаторів навіть просив придбати йому шолом для безпеки», — з посмішкою згадує нелегкі часи становлення господарства його співвласник Сергій В’ялий.

Зараз в обробітку господарства знаходяться 8 тис. га землі, але планують збільшити зембанк до 10 тис. га. На них вирощують озиму пшеницю — 1,7 тис. га, пивоварний ячмінь — 750 га, кукурудзу — 2 тис. га, сою — 460 га, горох — 900 га та 1,8 тис. га соняшника. Засівають щорічно і демо поля. Зараз на них представлені 14 гібридів кукурудзи, 67 гібриди соняшника, чотири гібриди сорго та два сорти сої.

Минулого року тут проводили День поля разом з компаніями BASF, Euralis та Vaderstad. Господарству настільки сподобалася сівалка Tempo 8 від Vaderstad, яку привезли для демонстрації, що одразу після заходу придбали її собі у господарство.

«Під час демонстрації керівництво «Зернятка» побачило, що сівалка якісно виконує свою роботу, не робить пропусків та не задвоює насіння. Ми навіть на одному полі робили посів на швидкості 18 км/год і сівалка добре впоралася при таких умовах. Ми привезли її на господарство для демонстрації посіву, але зупинитися сіяти не могли три дні поспіль, а на четвертий Tempo 8 так і залишилась у господарстві», — згадує представник компанії Vaderstad у Центральному регіоні Ігор Лобатенко.

До речі, зараз у «Зернятку» хочуть придбати нову 16-ти рядну модифікацію сівалки Tempo, але поки що на них в Україні черга через великий попит і малу кількість одиниць у продажу (у 2017 році завод виділив на Україну тільки три одиниці).

За парком сільгосптехніки у «Зернятку» слідкують і постійно оновлюють. Тут є як імпортна техніка марок Challenger, Caterpillar, Lemken, Kinze, Claas, так і вітчизняні моделі компаній ЛКМЗ та «Завод Кобзаренко», які, за словами керівництва фірми, нічим не поступаються зарубіжним аналогам.

У «Зернятку» в сезон працює 106 працівників, а постійне робоче місце мають 70 місцевих жителів. Сергій В’ялий говорить, що за часів холдингу роботою були забезпечені 9-11 людей.

Зерна соняшника

Агроекспедиторів з соняшникових полів запросили оцінити умови гуртожитку та нової їдальні для працівників. Нам показали зручні кімнати, душову, пральні машини, кавоварку та всі потрібні для життя умови. А ще ми спробували справжню вечерю механізатора у місцевій їдальні.

У планах господарства — більше сіяти сидеральних культур. У «Зернятку» немає тваринництва, але тут хочуть давати землі органіку, щоб вона не збіднішала. Окрім цього, на підприємстві розпочинають проект насіннєвого господарства.

У полі

«Це господарство було колись насіннєвим. І зараз ми бачимо попит, тому вирішили перезапустити цей проект. Хочемо зайнятись насінництвом гороху, редьки олійної, гречки», — ділиться планами Сергій В’ялий.

Зацікавилися тут і високоолеїновим соняшиком. В поточному році цією культурою було засіяно 100 га із застосуванням системи Clearfield та використанням гербіциду «Євро-лайтнінг». Звичайно, по охайній та облаштованій території господарства можна гуляти годинами, а цікаві розповіді Сергія В’ялого, який є колишнім викладачем аграрного ВНЗ, можна ще довше, але настав час вирушати в поля і оцінити стан посівів соняшника.

Соняшник «Зернятка»

На полі, яке ми відвідали під проводом головного агронома господарства Юрія Семироза, попередником була озима пшениця. Після неї лишилося 6 т/га соломи, яку двічі задискували. Після цього було внесено 1,5 ц/га нітроамофоски. Наступним етапом було глибоке рихлення на 30 см для ще кращої переробки соломи. Також навесні перед посівом було внесено 1 ц/га КАС. Посів проводився 15 квітня з нормою 62 тис. насінин/га. Така підвищена норма висіву пов’язана з бідністю грунтів у цій місцевості.

Юрій Семироз, головний агроном ДП «Зернятко»

Щодо ЗЗР, то це поле обробляли гербіцидом Пропоніт 2 л/га, грунтовими гербіцидами 2 л/га та фунгіцидом «Танос». Також був незначний епізод боротьби з довгоносиком, але крайова обробка поля інсектицидом вирішила цю проблему.

«На рослинах присутні хвороби, але в помірній кількості. Кошик виглядає нормально. Наш соняшник отримав всі добрива, поле чисте і без бур’янів. Але видно, що соняшник десь потрапив у спеку, оскільки шапки не нахилилися, тому що спека прийшлася на період наливу насіння і завадила цьому процесу. Густота гарна, тому, я думаю, що урожайність буде не менше 30 ц/га», — дав оцінку полю регіональний менеджер компанії BASF по Чернігівській області В’ячеслав Полоз.

Окрім цього, експерт зауважив, що цього року через дощову погоду на полях, де не вносився фунгіцид, є значні проблеми з хворобами, які значно пошкодили листовий апарат соняшника. На ще одному полі, яке ми відвідали, хвороб було значно менше, а виповненість насіння — краща.

Фото на згадку

Щодо затрат на гектар по соняшнику, за словами керівника господарства Сергія В’ялого, вони майже не зросли у порівнянні з минулим роком, оскільки ціна на добрива впала, а інші чинники лишилися майже незмінними.

Команда АгроЕкспедиторів залишила землі «Зернятка» вже після заходу сонця, принагідно зазирнувши на демо-посіви, які вже за кілька тижнів будуть продемонстровані гостям Дня поля.

Ну що ж, ще один день АгроЕкспедиції завершено. І в той час, коли Ви будете читати цей блог, невтомна команда АгроЕкспедиторів продовжить інспектувати поля Чернігівщини та зазирне на Київщину. Буде цікаво!

Вперед, до нових господарств

Ваше господарство має трапитися нам на шляху? Кличте в гості! Напишіть коментар до цього матеріалу чи на сторінці проекту АгроЕкспедиція у Facebook і ми до Вас завітаємо!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми